Рішення

від 16.01.2013 по справі 5011-27/15222-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/15222-2012 16.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Муратор-Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Спецсервіс» простягнення 75 524,62 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Стальнікова О.А. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Муратор-Україна» (надалі - ТОВ «Муратор-Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Спецсервіс» (надалі - ТОВ «Регіон Спецсервіс») про стягнення 75 524,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №05/11 від 01.03.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 75 524,62 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 12.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 16.01.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22337029 від 28.12.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04074, м. Київ, вул. Івашкевича, 6, кв. 18, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15189852 від 22.11.2012 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 р. між ТОВ «Муратор-Україна» (постачальник) та ТОВ «Регіон Спецсервіс» (покупець) укладено договір поставки №05/11 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти і передавати у власність покупця періодичні видання «Murator», «Муратор. Проекти коттеджей», «Уютно і удобно» та ін., які є предметом поставки за цим договором, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати вказаний товар та оплачувати його, обробляти його та здійснювати продаж кінцевим споживачам.

Згідно з п. 2.1 Договору кількість товару, що передається покупцю щомісяця, зазначаються в специфікації до цього договору.

Пунктом 4.2 Договору сторонами погоджено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар, що є предметом поставки за цим договором за відпускною ціною та в строки, узгоджені сторонами в додатках до цього договору.

Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію предмету договору, а саме: вид продукції, її вартість та термін оплати.

На виконання умов Договору позивачем у період з 02.03.2011 р. по 30.11.2011 р. поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 166 872,00 грн., що підтверджується видатковими накладними за цей період.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, перерахувавши на рахунок відповідача 36 900,00 грн., та повернув частину товару згідно видаткових накладних на повернення на суму 54 447,38 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 75 524,62 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за видатковими накладними згідно Договору на загальну суму 166 872,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.2 Договору та специфікації до Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 70 днів з моменту реалізації товару.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, перерахувавши на рахунок відповідача 36 900,00 грн., та повернув частину товару згідно видаткових накладних на повернення на суму 54 447,38 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 75 524,62 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Регіон Спецсервіс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Муратор-Україна» про стягнення з ТОВ «Регіон Спецсервіс» заборгованості у розмірі 75 524,62 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Муратор-Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Спецсервіс» (04074, м. Київ, вул. Івашкевича, 6, кв. 18; ідентифікаційний код 36507371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Муратор-Україна» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 55; ідентифікаційний код 35632676) заборгованість у розмірі 75 524 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 62 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.01.2012 р.

Суддя В.П. Босий