Ухвала

від 14.01.2013 по справі 11/796/73/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Ноздрякова В.М., Жук О.В.,

за участю:

прокурора - Глиняного С.В.,

захисника - ОСОБА_1, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року, -

В С Т А Н О В И ЛА :

Цією постановою кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 121 КК України, повернута прокурору Голосіївського району міста Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Як викладено в обвинуваченні, ОСОБА_2 у невстановлених слідством місці та час, з метою підробки довідки, яка б підтверджувала, що він працює в редакції газети «Волонтер» та перебуває на посаді кореспондента, і яка надає право на придбання пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу набоїв, споряджених гумовими кулями, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою, надавши їй свої анкетні дані на виготовлення вказаного документу. Після цього невстановлена слідством особа у невстановлених слідством місті та час виготовила довідку на бланку із зображенням «Газета Волонтер», на якій міститься надпис «Довідка. Видана ОСОБА_2 в тому, що він працює в редакції газети «Волонтер» на посаді кореспондента, що і підписом, і печаткою засвідчується. Головний редактор газети «Волонтер» «підпис» ОСОБА_4 та відтиск круглої печатки з надписом «*м. Київ* Товариство з обмеженою відповідальністю *Газета «Волонтер»* Індентифікаційний код 262037839». В подальшому ОСОБА_2 у невстановлених слідством місці та час, зустрівшись за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою, отримав вищевказаний документ.

Згідно наданої інформації Головного управління статистики у місті Києві, ТОВ Газета «Волонтер» з ідентифікаційним кодом 262037839 в базі даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по місту Києву не значиться, а зазначений код не є ідентифікаційним.

Відповідно до наданої інформації Державного комітету статистики України, код 262037839 не є ідентифікаційним кодом, а інформація щодо суб'єкта з найменуванням ТОВ Газета «Волонтер» ЄДРПОУ не надходила.

У відповідності до наданої інформації Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві, інформація щодо суб'єкту з назвою ТОВ Газета «Волонтер» до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 01 серпня 2009 року не надходила, номер 262037839 не є ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ.

Крім того, ОСОБА_2 25 липня 2002 року з метою отримання дозволу на право зберігання та носіння пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями, звернувся із заявою до ВДС УАСМ ГУМВС України в місті Києві з проханням надати йому дозвіл на придбання за власні кошти єдиного пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами. При цьому він подав підроблену довідку на бланку з зображенням «Газета Валонтер», на якій міститься вищенаведений надпис. Використавши таким чином цю завідомо підроблену довідку, ОСОБА_2 27 серпня 2002 року отримав у ВДС УАСМ ГУМВС України в місті Києві дозвіл № 1753 від 27 серпня 2002 року на придбання одного пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

30 серпня 2002 року ОСОБА_2 в приміщенні ТОВ «Інтертехсервіс», що розташоване за адресою: місто Вишневе Київської області, вул. Ломоносова, 1, придбав один такий пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, марки «ФОРТ - 12Р», серії НОМЕР_1, калібр 9 мм, виробництва НВО «Форт».

Того ж числа ОСОБА_2 звернувся із заявою до ВДС УАСМ ГУМВС України в місті Києві з проханням зареєструвати цей пристрій для власної безпеки, а 31 серпня 2002 року, він отримав дозвіл на цю зброю № НОМЕР_2, з правом зберігання, носіння пристрою для відстрілу патронів, споряджених гумовими снарядами марки «ФОРТ - 12Р», калібр 9 мм, заводський № НОМЕР_1.

Крім того, ОСОБА_2 19 грудня 2008 року близько 15 годин 30 хвилин, знаходячись біля будинку № 1/14 по вулиці Арсенальній в місті Києві, умисно, із застосуванням вогнепальної зброї, а саме гладкоствольного напівавтоматичного (самозарядного) пістолету калібру 9 мм, моделі «ФОРТ - 12Р», серії «Г» № НОМЕР_1, що призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, з близької відстані вистрілив в обличчя ОСОБА_5, чим умисно спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді сліпого кульового поранення голови, що супроводжувалось струсом головного мозку, внаслідок чого відбулось непоправне знівечення обличчя цього потерпілого.

Згідно висновку експерта № 06-КЗ/2010 від 09 березня 2010 року, у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді сліпого кульового поранення м'яких тканей правої верхньощелепної області, що супроводжувалось струсом головного мозку. Це кульове поранення відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку відноситься до легких тілесних пошкоджень. Результатом поранення обличчя ОСОБА_5 виявилось формування помітного зіркового рубця з втягнутою поверхнею, що розповсюджується на всю товщину м'яких тканей верхньої губи та незначно обмежує рух губи в області кута роту за рахунок рубцевого стягнення м'язів. Даний рубець з часом або під впливом застосування не хірургічних методів лікування не зникає, для його усунення необхідне хірургічне лікування (косметична операція). Таким чином, пошкодження є непоправним і тому може бути оцінено як тяжке тілесне ушкодження, якщо воно буде визнано таким, що ним знівечено обличчя.

Направляючи дану кримінальну справу для проведення додаткового розслідування, суд першої інстанції в постанові зазначив, що в конкретному випадку має місце неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Зокрема, в постанові місцевий суд послався на те, що в матеріалах справи наявні висновки експертів № 1715/е, № 100 та № 06-КЄ/2010, які містять ряд суттєвих суперечностей щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий. Зокрема, районний суд зазначив, що в потерпілого ушкодження є непоправним і тому може бути оцінено як тяжке тілесне ушкодження, якщо воно буде визнано таким, що ним знівечено обличчя, При цьому суд першої інстанції відмітив, що це є не просто оціночним поняттям, а потребує спеціальних знань, у зв'язку з чим місцевим судом було призначено повторну комісійну судово-медичну експертизу. Однак, як зауважив районний суд, потерпілий ОСОБА_5, хоча неодноразово і був інформований судом про призначення такої експертизи, але не з'явився ні для огляду його експертами, ні в судові засідання. Крім того, місцевий суд зазначив, що на виконання рекомендацій експертів слідчому було надано судове доручення на предмет необхідності проведення виїмки документів, в тому числі і історії хвороби ОСОБА_5, як стаціонарного хворого клініки «Борис», але це судове доручення в повному обсязі виконано не було.

У зв'язку з наведеним суд першої інстанції визнав необхідним для органів досудового слідства під час додаткового розслідування провести повторну комісійну судово-медичну експертизу на предмет встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_5, з обов'язково участю останнього, а також встановити та провести виїмку оригіналу медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 3159 клініки «Борис», яку надати експертам. За результатами висновку експертів, як вказано у постанові районного суду, органам досудового слідства необхідно визначитися з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_2

Крім того, з огляду на вищевикладене місцевий суд також звернув увагу органів досудового слідства на необхідність перевірити можливість існування інтернет видання «Волонтер», провести експертне дослідження «підроблених» довідок, перевірити факти можливого надання дозволу на виготовлення печатки ТОВ Газета «Волонтер» та можливої реєстрації ТОВ Газета «Волонтер» у Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в тому ж складі суду. При цьому він вважає безпідставними посилання місцевого суду на необхідність проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи, оскільки, як вказує апелянт, дана експертиза була проведена в ході судового слідства і, відповідно до її висновків, тілесне ушкодження, яке завдано ОСОБА_5, є непоправним і тому може бути оцінене як тяжке тілесне ушкодження, якщо воно може бути визнано таким, що знівечує обличчя. Таким чином, прокурор стверджує, що районний суд мав право самостійно надати оцінку тілесним ушкодженням потерпілого.

Недоцільною та безпідставною вважає автор апеляції і вказівку місцевого суду на те, що потрібно перевірити існування інтернет видання «Волонтер» та вжити інших заходів, пов'язаних з вищевказаним виданням. Зокрема, прокурор наголошує, що, відповідно до інформації Головного управління статистики у місті Києві, ТОВ «Волонтер» з ідентифікаційним кодом 26037839 в базі Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по місту Києву не значиться та вказаний код не є ідентифікаційним. З огляду на вищевикладене апелянт вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції, які наведені в оскаржуваній постанові.

На апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав свої заперечення захисник - адвокат ОСОБА_1, в яких він, привівши свої доводи щодо безпідставності цієї апеляції, просить постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року щодо його підзахисного ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав вказану апеляцію та просив залишити її без задоволення, пояснення захисника, який теж заперечував проти задоволення апеляції та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 11 розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з п. 15 розділу ХІ «Перехідні Положення» КПК України, апеляційні скарги у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Такий порядок був визначений Кримінально-процесуальним кодексом України, 1960 року, з послідуючими змінами (надалі КПК України (1960 року)).

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України (1960 року), повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

В п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», визначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України (1960 року), не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається зі змісту постанови районного суду, справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 121 КК України, за клопотанням захисника ОСОБА_1 була повернута судом першої інстанції зі стадії судового розгляду для проведення додаткового розслідування з підстав неповноти досудового слідства. Ця неповнота досудового слідства, як вказав районний суд, полягає в тому, що органам досудового слідства необхідно провести повторну комісійну судово-медичну експертизу на предмет встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_5, причому з обов'язковою участю останнього, а також встановити та провести виїмку оригіналу медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 3159 клініки «Борис», яку надати експертам. Саме за результатами висновку експертів, як наголошено місцевим судом, органам досудового слідства необхідно визначитися з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_2 Крім того, суд першої інстанції неповноту досудового слідства вбачає і в тому, що органи досудового слідства не перевірили можливість існування інтернет видання «Волонтер», не провели експертне дослідження «підроблених» довідок, не перевірили факти можливого надання дозволу на виготовлення печатки ТОВ Газета «Волонтер» та можливої реєстрації ТОВ Газета «Волонтер» у Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва.

З такими висновками суду першої інстанції про неповноту досудового слідства колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

В матеріалах справи дійсно наявні три висновки експертів, які містять ряд суттєвих суперечностей щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий ОСОБА_5, у зв'язку з чим районним судом і була призначена в судовому засіданні повторна комісійна судово-медична експертиза. Висновком цієї експертизи № 317/12 (т. 5 а. с. 216 - 229) встановлено, що висновок спеціаліста № 28 за заявою ОСОБА_5 від 23 січня 2009 року, висновок експерта № 100 від 27 березня 2009 року, висновок експерта № 1715/е від 12 листопада 2009 року та акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 799/Е не можна вважати науково обґрунтованими, а такими, що суперечать один одному. Усунення протиріч між вказаними документами можливе в ході проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи з обов'язковим залученням до комісії фахівців в галузі нейрохірургії чи неврології, щелепно-лицевої хірургії чи косметології та оглядом ОСОБА_5 вказаними фахівцями.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання рекомендацій експертів слідчому було надано судове доручення на предмет необхідності проведення виїмки історії хвороби ОСОБА_5, як стаціонарного хворого клініки «Борис», але судове доручення не було виконано в повному обсязі, а саме було надано тільки медичну карту № 70.396 ОСОБА_5, як стоматологічного хворого хірургічної лабораторії «ИСАМНУ», а оригіналу його історії хвороби № 3159 стаціонарно хворого клініки «Борис» та рентгенівських знімків, які виконувалися ОСОБА_5 для діагностування ушкоджень, надано не було.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що, використавши усі передбачені законом процесуальні можливості, суд не має змоги без проведення додаткового розслідування повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати обставини справи та дати правову оцінку діям ОСОБА_2

Також колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про необхідність: а) перевірити можливість існування інтернет видання «Волонтер»; б) провести експертне дослідження «підроблених» довідок; в) перевірити факти можливого надання дозволу на виготовлення печатки ТОВ Газета «Волонтер» та можливої реєстрації ТОВ Газета «Волонтер» у Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва. Саме проведення цих слідчих дій дозволить вирішити питання, чи дійсно мала місце підробка та використання підроблених документів.

До того ж, якщо органи досудового слідства прийдуть до переконання, що підробка документу дійсно мала місце, то їм необхідно встановити, коли приблизно це відбулося (в якому місяці чи навіть в якому році), оскільки, якщо строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за раніше вчинене підроблення закінчився, то винний має відповідати лише за використання підробленого документу.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постанова районного суду про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 зі стадії судового розгляду на додаткове розслідування є законною і обґрунтованою, будь-які підстави для її скасування відсутні.

Керуючись п. п. 11, 15 Перехідних Положень КПК України та ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року про повернення прокурору міста Києва для організації додаткового розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 121 КК України, - залишити без змін , а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді застави - залишити без змін.

СУДДІ:

---

---

---

ЛашевичВ.М. Ноздряков В.М. ЖукО.В.

Справа № 11/796/73/2013

Категорія КК: ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 121 КК України

Головуючий у першій інстанції: ДідикМ.В.

Доповідач: Лашевич В.М.