Постанова

від 28.11.2012 по справі 2а/0470/12661/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/12661/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

при секретарі судового засідання: Самоварові А.В.

за участю:

представника позивача: Кудінової О.В.

представників відповідача: Благодарської О.О., Шаповал В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Рент-Сервіс Плюс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача, які полягають у порушенні порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та складенні за її наслідками акту №507/229/33382646 від 25.04.2012р., а також викладенні в цьому акті перевірки висновків щодо визнання фінансово-господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентом ТОВ «Карат» у перевіряємому періоді, нікчемними, щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у ТОВ «Карат», а також щодо безпідставності віднесення у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 1850099,00грн. та щодо заниження податку на прибуток підприємства всього на суму 2281191,00грн. Крім того позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття податкових повідомлень-рішень №0000592305 від 21.05.2012 року та №0000602305 від 21.05.2012 року на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс» №507/229/33382646 від 25.04.2012 року та скасувати ці податкові повідомлення-рішення.

В обґрунтування заявленого адміністративного позову зазначалося, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме: позивач надав відповідь на письмовий запит податкового органу у термін 10 робочих днів з дня отримання цього запиту, а, отже, підстав для призначення цієї перевірки не було, при цьому наказ про її проведення був вручений позивачу лише 13.03.2012р. (в останній день перевірки, оскільки, згідно наказу вона повинна розпочатися з 05.03.2012р. протягом 5 робочих днів), а пред'явлені направлення на проведення перевірки були оформлені з порушеннями у зв'язку із не зазначенням в жодному з них реквізитів наказу, яким призначено проведення перевірки, а в одному із них - його номеру. При цьому відповідач, в порушення приписів ст.82 Податкового кодексу України, продовжував вказану перевірку позивача п'ять разів, кожного разу на 5 робочих днів. Позивач також вказував на те, що висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту та про заниження ним податку на прибуток підприємств ґрунтуються на тому, що під час перевірки податковим органом встановлено укладення нікчемного правочину (договір оренди) між ПП «Рент-Сервіс Плюс» та ТОВ «Карат», однак такий висновок відповідача не відповідає дійсності, оскільки вказаний договір був повністю виконаний його сторонами, які мали необхідний обсяг дієздатності, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані до перевірки, проте детально досліджені не були.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлений адміністративний позов та, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив задовольнити його у повному обсязі. Крім того представник позивача також зазначав, що на час укладення та виконання вищеозначеного договору з ТОВ «Карат» відомості про цю юридичну особу були наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а свідоцтво ТОВ «Карат» про реєстрацію його як платника податку на додану вартість анульовано не було.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача була проведена на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки ПП «Рент-Сервіс Плюс» не надало відповіді на обов'язків письмовий запит відповідача, при цьому продовження строків проведення цієї перевірки відбувалося із дотриманням приписів ст.82 цього Кодексу, на підставі відповідних наказів кожного разу на 5 робочих днів, а кількість разів продовження перевірки законодавством не обмежено. Відповідач також зазначав, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що позивач завищив валові витрати та податковий кредит по операціях з ТОВ «Карат», оскільки вони були вчинені без мети настання реальних наслідків. Означене підтверджується порушенням кримінальної справи відносно директора ПП «Рент-Сервіс Плюс» за ст.212 КК України, висновком експертного економічного дослідження №2036-12 від 16.05.2012р. та висновком спеціаліста №62/04-107 від 11.05.2012р. щодо проведення почеркознавчого дослідження, відповідно до якого документи підписані не директором ТОВ «Карат». При цьому будь-які первинні документи (договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

У судовому засіданні представники відповідача також заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Рент-Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 33382646) зареєстроване як юридична особа 27.01.2005р. виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська та станом на час виникнення спірних правовідносин, а також станом на теперішній час перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків (т.1 а.с.27-29).

У зв'язку із надходженням до ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС копії вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р., яким, зокрема, засуджено ОСОБА_4 за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.3,205 ч.2 та ч.2 ст.366КК України, а саме: за фіктивне підприємництво, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичної особи), в тому числі ТОВ «Карат», з метою прикриття незаконної діяльності, а також за складання та видачу завідомо неправдивих документів, відповідачем було сформовано та надіслано ПП «Рент-Сервіс Плюс» письмовий запит №3499/10/26-202 від 01.02.2012р. про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Карат», який позивач отримав 02.02.2012р. (т.1 а.с.174,212).

При цьому в означеному запиті зазначалося, що позивачу необхідно подати витребувані документи до ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, ст.11 п.17 Закону України «Про міліцію» та ст.22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Так, згідно п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

При цьому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

При цьому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України також встановлено, що Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок №1245) передбачено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Як вбачається з запиту №3499/10/26-202 від 01.02.2012р., він не містить підстав для його надіслання, а лише посилання на норми закону, які наділяють податкові органи правом на надіслання таких запитів, без зазначення при цьому конкретних підстав, передбачених відповідними підпунктами пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Також у запиті є посилання на положення ст.22 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», чинного на час виникнення спірних правовідносин, якими передбачено, що посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 розділу I Податкового кодексу України, а також пунктами 1-4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6-12, 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 15-1 Закону України "Про міліцію".

Крім того, запит містить посилання на п.17 ст.11 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990р. №565-ХІІ, відповідно до якого міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Разом з тим, п.78.3 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

З аналізу наведених норм вбачається, що органи податкової міліції наділяються правом на витребування у платників податків копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів у разі ведення оперативно-розшукових справ або здійснення кримінального провадження стосовно таких платників податків (їх посадових осіб), при цьому запит №3499/10/26-202 від 01.02.2012р. не містить жодного посилання на наявність означених вище обставин щодо ПП «Рент-Сервіс Плюс».

Таким чином, вищевказаний запит відповідача було складено з порушенням норм Податкового кодексу України.

При цьому п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України чітко визначено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Означена норма закону кореспондується з приписами п.16 Порядку №1245, згідно якого у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Враховуючи наведене, 16 лютого 2012 року ПП «Рент-Сервіс Плюс» листом №01/02-2012 надало відповідь на запит ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС №3499/10/26-202 від 01.02.2012р., в якій з посиланням на відповідні норми закону, повідомило, що означений запит не відповідає вимогам чинного законодавства, тому позивач звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (т.1 а.с.175,213).

Означена відповідь була надана позивачем у встановлений чинним законодавством термін - на десятий робочий день з дня отримання запиту та отримана уповноваженою особою відповідача - Куль, про що свідчить підпис цієї особи в рекомендованому поштовому повідомленні про вручення цього поштового відправлення (т.1 а.с.214).

Проте наказом ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС від 03.03.2012р. №350 на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку із отриманням податкової інформації, за якою виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, оскільки останнім не надано пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Рент-Сервіс Плюс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період липень 2009 року - вересень 2010 року з 05.03.2012р. на п'ять робочих днів (т.1 а.с.170-171).

Копія означеного наказу, а також направлення на проведення перевірки від 05.03.2012р., виписані на працівників ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС ОСОБА_5 та ОСОБА_6, були вручені уповноваженій особі позивача - Орлик Н.Г. лише 13 березня 2012 року о 17 годині 20 хвилин, що підтверджується відповідною розпискою цієї особи, тобто в останній день призначеної перевірки (т.1 а.с.172-173).

При цьому пред'явлені направлення на проведення перевірки оформлені з порушеннями приписів п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, оскільки в жодному з них не було зазначено реквізитів наказу, яким призначено проведення перевірки, а в одному із них не було зазначено його номеру (т.1 а.с.31,33).

Крім того, наказами ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС від 14.03.2012р. №386, від 20.03.2012р. №21, від 27.03.2012р. №54, від 03.04.2012р. №75 та від 10.04.2012р. №116 терміни проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Рент-Сервіс Плюс» було продовжено кожного разу на строк п'ять робочих днів (т.1 а.с.179-186).

Разом з тим, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час призначення та проведення даної перевірки, чітко встановлено, що тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Посилання відповідача на те, що наведеною нормою закону не обмежено кількість випадків продовження строків проведення перевірок суд до уваги не приймає, оскільки в даному випадку відповідач довільно трактує норми Податкового кодексу України, яким чітко передбачено конкретну кількість робочих днів, на які може бути продовжено призначену перевірку, не встановлюючи при цьому виключень, відповідно до яких ця кількість днів може бути збільшена.

Отже, продовження ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ДПС п'ять разів терміну проведення перевірки позивача кожного разу на п'ять робочих днів, з урахуванням чого дана перевірка в цілому проводилась з 03.03.2012р. по 18.04.2012р., тобто понад місяць, є протиправним та не відповідає приписам ст.82 Податкового кодексу України.

Щодо посилань відповідача на те, що, оскільки позивач не скористався наданим йому п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України правом на недопущення посадових (службових) осіб податкового органу до проведення перевірки, тому вона вважається правомірною, суд також до уваги не приймає, оскільки недопущення до перевірки є саме правом позивача, а не його обов'язком, при цьому допуск працівників податкового органу до проведення перевірки в такому випадку не свідчить про те, що їх дії апріорі є правомірними і не позбавляє їх обов'язку дотримуватися приписів податкового законодавства, а платника податків у разі допущення податковим органом порушень під час призначення та проведення перевірки - права на звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПП «Рент-Сервіс Плюс» в частині визнання неправомірними дій ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо порушення порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період липень 2009 року - вересень 2010 року.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення частини позовних вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у складенні за наслідками проведеної перевірки акту №507/229/33382646 від 25.04.2012р., а також викладенні в цьому акті перевірки висновків щодо визнання фінансово-господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентом ТОВ «Карат» у перевіряємому періоді, нікчемними, щодо встановлення відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання послуг у ТОВ «Карат», а також щодо безпідставності віднесення у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 1850099,00грн. та щодо заниження податку на прибуток підприємства всього на суму 2281191,00грн., а також щодо визнання неправомірними дій відповідача відносно прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі цього акту перевірки, з огляду на наступне.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Означені положення також містяться в п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової служби України №984, від 22.12.2010р., яким також встановлено, що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Таким чином, позовна вимога у вигляді визнання неправомірними (протиправними) дій посадових осіб або конкретного податкового органу при складання акту перевірки є неналежно обраним способом правового захисту позивача, оскільки вирішення такого спору не захищає саме по собі права чи інтереси платника податку. За наявності обґрунтованого позову належним способом такого захисту є оскарження рішення податкового органу, яке і містить обов'язкове для виконання волевиявлення суб'єкта владних повноважень відносно конкретного платника податку.

Згідно п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення керівник податкового органу діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений податковим законодавством, тому саме дії з прийняття цих податкових повідомлень-рішень протиправними не є.

Разом з тим, суд погоджується з доводами позивача про протиправність самих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс» №507/229/33382646 від 25.04.2012 року, за результатами її проведення відповідачем було встановлено, що позивач завищив валові витрати та податковий кредит по операціях з ТОВ «Карат», оскільки вони були вчинені без мети настання реальних наслідків, чим порушив ч.1 ст.203, ст.ст.215,228 ЦК України, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) та п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (т.1 а.с.47-66).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012 року №0000592305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 2851488,75грн, з яких 2281191,00грн.-основний платіж, а 570297,75грн.-штрафні санкції, та №0000602305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2312623,75грн., з яких 1850099,00грн.-основний платіж, а 462524,75грн.-штрафні санкції (т.1 а.с.67,68).

Судом встановлено, що ПП «Рент-Сервіс Плюс» в особі директора ОСОБА_13. було укладено договір суборенди (найму) приміщень №01/0709 від 30.06.2009р. з ТОВ «Карат» в особі директора ОСОБА_4, згідно якого ТОВ «Карат» (Орендар) передає, а ПП «Рент-Сервіс Плюс» (Суборендар) приймає у тимчасове платне користування індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме: в адміністративному будинку нежитлові приміщення, згідно додатку 1, який є невід'ємною частиною даного договору, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б.52, та зобов'язується здійснювати орендну плату за таке користування майном у терміни, що передбачені цією угодою (строк оренди (найму) було встановлено з 01.07.2009р. по 31.12.2010р.) (т.1 а.с.69-72).

Згідно Додатку №1 від 01.07.2009р. до договору №01/0709 від 30.06.2009р. Орендар передає, а Суборендар приймає індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме: в адміністративному будинку нежитлові приміщення на 1,2,3,4 поверхах та у підвалі фактично загальною площею 3600,00кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б.52 (далі - об'єкт оренди), та зобов'язується здійснювати плату за таке користування майном у терміни, що передбачені цим договором. Розмір щомісячної орендної плати за користування приміщеннями загальною площею 3600,00кв.м. становить - 195,60грн. за 1 (один) квадратний метр орендованої площі з ПДВ. Загальна щомісячна орендна плата за користування вказаними приміщеннями становить 586800,00грн. - сума без урахування ПДВ, окремо ПДВ 20% складає 117360,00грн., разом сума з урахуванням ПДВ становить 704160,00грн. (т.1 а.с.74).

Відповідно до Акту №1 від 01.07.2009р. прийому-передачі нерухомого майна в оренду (найм) до договору №01/0709 від 30.06.2009р. Орендар передав, а Суборендар прийняв індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме: в адміністративному будинку нежитлові приміщення на 1,2,3,4 поверхах та у підвалі фактично загальною площею 3600,00кв.м., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, б.52 (т.1 а.с.73).

Крім того, Додатковою угодою №1 від 31.07.2009р. до договору №01/0709 від 30.06.2009р., Додатковою угодою №2 від 31.08.2009р. та Додатковою угодою №3 від 30.06.2010р. до цього договору змінювався розмір орендної плати за користування об'єктом оренди. При цьому Додатковою угодою №3 від 30.06.2010р. було продовжено строк оренди (найму) з 01.07.2009р. по 31.07.2010р. (т.1 а.с.75-77).

На підтвердження виконання умов означених договорів його сторонами були складені акти приймання-передачі наданих послуг №1 від 31.07.2009р., №2 від 31.08.2009р., №3 від 30.09.2009р., №4 від 31.10.2009р., №5 від 30.11.2009р., №6 від 30.12.2009р., №7 від 31.01.2010р., №8 від 28.02.2010р., №9 від 31.03.2010р., №10 від 30.04.2010р., №11 від 31.05.2010р., №12 від 30.06.2010р. та №13 від 31.07.2010р. на загальну суму 11100605,39грн., в тому числі ПДВ-1850100,81грн. (т.1 а.с.79-91).

Розрахунки між ПП «Рент-Сервіс Плюс» та ТОВ «Карат» проводились у безготівковій формі. Так, відповідно до банківських виписок №РС-0000155 від 01.09.2009р., №РС-0000167 від 21.09.2009р., №0000191 від 27.10.2009р., №РС-0000203 від 19.11.2009р., №РС-0000208 від 27.11.2009р., №РС-0000220 від 29.12.2009р., №БВ-0000228 від 30.12.2009р., №РС-0000017 від 29.01.2010р., №РС-0000036 від 26.02.2010р., №РС-0000056 від 26.03.2010р., №РС-0000077 від 28.05.2010р., №РС-0000096 від 28.05.2010р., №РС-0000116 від 25.06.2010р., №РС-0000150 від 13.08.2010р. та №РС-0000176 від 23.09.2010р., а також платіжних доручень №103 від 01.09.2009р., №115 від 21.09.2009р., №129 від 27.10.2009р., №142 від 19.11.2009р., №64 від 27.11.2009р., №159 від 29.12.2009р., №72 від 30.12.2009р., №76 від 29.01.2010р., №188 від 26.02.2010р., №86 від 26.03.2010р., №220 від 28.04.2010р., №100 від 28.05.2010р., №105 від 25.06.2010р., №106 від 25.06.2010р., №152 від 13.08.2010р., №176 від 23.09.2010р. ПП «Рент-Сервіс Плюс» перерахувало всього ТОВ «Карат» в рахунок оплати за оренду та комунальні послуги згідно договору №01/0709 від 30.06.2009р. 11100605,39грн. (т.1 а.с.142-157).

Означені розрахунки відображені в Журналі-ордері і Відомості по рахунку 6852 Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень) за 01.07.2009р.-30.09.2010р. ПП «Рент-Сервіс Плюс» (т.1 а.с.110).

Згідно умов вищевказаних договорів ТОВ «Карат» були виписані ПП «Рент-Сервіс Плюс» податкові накладні №3000 від 31.07.2009р., №2987 від 31.08.2009р., №3526 від 30.09.2009р., №4385 від 31.10.2009р., №4825 від 30.11.2009р., №4826 від 29.12.2009р., №4827 від 30.12.2009р., №5273 від 29.01.2010р., №333 від 26.02.2010р., №332 від 28.02.2010р., №795 від 26.03.2010р., №854 від 31.03.2010р., №5261 від 30.04.2010р., №5241 від 30.04.2010р., №5175 від 31.05.2010р., №6291 від 25.06.2010р., №6333 від 30.06.2010р. та №7356 від 31.07.2010р. на загальну суму 11100605,40грн., в тому числі ПДВ-1850100,93грн. Як вбачається з вищевказаних податкових накладних, в них зазначено, що вони складені від імені ТОВ «Карат» ОСОБА_4 з проставлянням підпису та печатки ТОВ «Карат» (т.1 а.с.92-109).

Роблячи висновок про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по зазначених операціях з ТОВ «Карат», відповідач виходив з того, що вони були вчинені без мети настання реальних наслідків і містять ознаки нікчемності, на підтвердження чого посилався на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. у справі №0417/1-298/2011, постанову про порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Рент-Сервіс Плюс» ОСОБА_13. за ст.212 КК України, висновок експертного економічного дослідження №2036-12 від 16.05.2012р. та висновок спеціаліста №62/04-107 від 11.05.2012р. щодо проведення почеркознавчого дослідження, відповідно до якого документи підписані не директором ТОВ «Карат», а також на акт перевірки №745/2312/30712966/20 від 18.02.2012р., складений ДПІ у м. Суми за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Карат» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень 2010 року-грудень 2010 року.

Так, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. у справі №0417/1-298/2011, який набрав чинності 01.12.2011р., встановлено, що в період з вересня 2008 року по 31 березня 2011 року ОСОБА_10 прийняв рішення залучити до скоєння злочину, передбаченого ст.205 КК України, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 На ОСОБА_4 організатором було покладено виконання наступних функцій: безпосередньо керувати підприємством ТОВ «Карат», складати первинні бухгалтерські документи фіктивної господарської діяльності підприємств, будучи назначеним на посади директорів підконтрольних суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Карат» та ТОВ «ТБЛ Спецметал», створених з метою прикриття незаконної господарської діяльності організованої групи, контактувати с представниками податкових органів, правоохоронних та інших контролюючих державних органів, тим самим забезпечуючи зовнішню безпеку здійснення незаконної діяльності організованої групи по наданню незаконних фінансових послуг (т.1 а.с.187-203).

При цьому згідно ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, злочинні дії ОСОБА_4, самі по собі не можуть бути доказами вчинення господарських операцій ПП «Рент-Сервіс Плюс» без мети настання реальних наслідків та нікчемності цих операцій, за наявності доказів, які підтверджують рух активів між сторонами цих господарських операцій, зокрема, відповідних банківських виписок, платіжних доручень, відомостей бухгалтерського обліку позивача тощо, що відповідачем не спростовано.

Щодо акту перевірки №745/2312/30712966/20 від 18.02.2012р., складеного ДПІ у м. Суми за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Карат» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період січень 2010 року-грудень 2010 року, витяг з якого наведено в акті перевірки позивача, то означеним актом встановлено, що ТОВ «Карат» та його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою, встановити фактичне місце здійснення діяльності ТОВ «Карат» немає можливості, при цьому відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Карат» має запис про відсутність за місцезнаходженням, а господарські операції за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. щодо продажу товарів ТОВ «Карат» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, тому відомості декларацій з ПДВ за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., наданих до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, не відповідають дійсності.

Наведені висновки акту, по-перше, не охоплюють весь період взаємовідносин ПП «Рент-Сервіс Плюс» з ТОВ «Карат», які розпочалися ще 30.06.2009р., в той час, як в даному випадку перевірявся період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., по-друге, для господарських операцій позивача з цим контрагентом за їх сутністю фактично не потребується наявність у останнього трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень тощо, оскільки ці операції полягали в наданні в суборенду індивідуально-визначеного нерухомого майна, і по-третє, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Карат» (код ЄДРПОУ30712966), зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області 21.04.2000р., на час виникнення правовідносин з ПП «Рент-Сервіс Плюс» мав статус юридичної особи та відповідно до запису від 02.12.2008р. знаходився за адресою: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Кірова, б.103, яка зазначена в договорі суборенди, укладеному з позивачем, і лише з 07.10 2010р. до ЄДР внесено запис про місцезнаходження ТОВ «Карат» за адресою: 40011, Сумська область, м. Суми, Ковпаківський район, пр. Шевченка, б.15. При цьому з цієї ж довідки вбачається, що запис про припинення державної реєстрації ТОВ «Карат» був внесений 25.05.2012р. у зв'язку із визнанням банкрутом (т.1 а.с.120-136).

Таким чином, на час виникнення правовідносин позивача з ТОВ «Карат» та протягом всього часу, що ці правовідносини тривали, ТОВ «Карат» був належним чином зареєстрований як юридична особа, про що, окрім вищевказаної довідки з ЄДР, також свідчить свідоцтво про державну реєстрацію цієї юридичної особи Серії А00 №773199 та Довідка АА№228924 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якої, зокрема, керівником цього товариства є ОСОБА_4, при цьому, згідно довідки від 19.01.2009р. №9665, ТОВ «Карат» перебував на обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська як платник податків, а як керівник цього товариства також вказаний ОСОБА_4 (т.1 а.с.119,138-141).

Крім того, відповідно до загальнодоступних та офіційно оприлюднених даних Державної податкової служби України щодо анульованих свідоцтв платників ПДВ, свідоцтво ТОВ «Карат» (код ЄДРПОУ30712966) про реєстрацію платником податку на додану вартість №100187199 від 06.02.2009р. було анульовано 15.02.2011р., тобто під час господарських операцій з позивачем, а також на час видачі йому податкових накладних відповідно до цих операцій, означене свідоцтво ТОВ «Карат» було чинним, а саме товариство було зареєстроване як платник ПДВ (т.1 а.с.116-118).

З огляду на наведене, позивач не міг бути обізнаний про дефектність у правовому статусі свого контрагента, що полягала у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ст.ст.28 ч.3,205 ч.2 та ч.2 ст.366КК України, оскільки ці обставини були встановлені лише вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р., тобто більше ніж через рік після припинення господарських операцій ПП «Рент-Сервіс Плюс» та ТОВ «Карат».

Щодо посилання відповідача, як на підтвердження своєї позиції, на порушення кримінальної справи відносно директора ПП «Рент-Сервіс Плюс» ОСОБА_13., то, по-перше, згідно ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а по-друге, постановами від 22.10.2012р. та від 15.11.2012р. кримінальна справа №99126207, порушена за обвинуваченням ОСОБА_13. за ч.3 ст.212 КК України (в частині ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах) та за ч.5 ст.191 КК України (щодо заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем) припинена у зв'язку із відсутністю в його діях складів цих злочинів (т.1 а.с.241, т.2 а.с.7-8).

При цьому у постанові слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 15.11.2012р. про припинення кримінальної справи №99126207 зазначено, що під час проведення досудового слідства у справі був допитаний колишній директор ТОВ «Карат» ОСОБА_4, який пояснив, що ним як директором ТОВ «Карат» було підписано договір №01/0709 від 30.06.2009р. суборенди приміщень, за яким ТОВ «Карат», у якості орендаря, передає, а ПП «Рент-Сервіс Плюс», в якості суборендаря, приймає в тимчасове користування нерухоме майно. Всі розрахунки за договором проводилися своєчасно, акти виконаних робіт/наданих послуг підписувались за закінченням кожного звітного періоду та відображались в даних бухгалтерської та податкової звітності. Вищеозначена угода у повному обсязі була відображена в бухгалтерському обліку ТОВ «Карат», а також і в звітності підприємства, що посвідчується відповідними документами. За час існування відносин між ТОВ «Карат» та ПП «Рент-Сервіс Плюс» будь-яких спірних питань не виникало, претензії не надходили, судові спори відсутні (т.2 а.с.7).

Крім того у вказаній постанові зазначено, що під час проведення слідства у справі було вилучено всю первинну бухгалтерську документацію ПП «Рент-Сервіс Плюс», що стосується вищеозначеної угоди, а також виконання її умов та проведення розрахунків, при вивченні якої будь-яких фінансових та інших порушень з боку ОСОБА_13. не виявлено. Наведені обставини також були підтверджені Висновком експертного економічного дослідження №55/08-2012 від 17.08.2012р., проведеного судовим експертом Буряк Т.Н. (т.2 а.с.8, т.1 а.с.158-169).

Так, згідно зазначеного Висновку експертного економічного дослідження №55/08-2012 від 17.08.2012р., за результатами експертного дослідження документально підтверджуються: 1) податковий кредит ПП «Рент-Сервіс Плюс» по операціям з ТОВ «Карат» у сумі 1850100,90грн., до податкової звітності з ПДВ за 2009-2010 роки ПП «Рент-Сервіс Плюс» включена сума податкового кредиту по операціям з ТОВ «Карат» у розмірі 1850100,90грн.; 2) валові витрати ПП «Рент-Сервіс Плюс» по операціям з ТОВ «Карат» у сумі 9250504,48грн. До податкової звітності з податку на прибуток ПП «Рент-Сервіс Плюс» включені валові витрати по операціям з ТОВ «Карат» у сумі 9201604,48грн.; 3) підтверджується, що відповідно до договору №90701 оренди (найму) від 30.06.2009р. та Акту прийому-передачі нерухомого майна в оренду (найм) до цього договору, складеного 01.07.2009р., у розпорядженні ТОВ «Карат» наявні нежитлові приміщення, які були використані ТОВ «Карат» для передачі в суборенду ПП «Рент-Сервіс Плюс» на підставі договору №01/0709 суборенди (найму) приміщень від 30.06.2009р.; а також підтверджується проведення господарських операцій по договору №90701 оренди (найму) від 30.06.2009р. між ВАТ «Центральний універмаг» та ТОВ «Карат» на загальну суму 3906736,19грн., заборгованість між підприємствами відсутня (т.1 а.с.158-169).

Разом з тим, відповідачем було надано також Висновок експертного економічного дослідження №2036-12 від 16.05.2012р., складений судовим експертом Криволаповим О.В., відповідно до якого встановлено: 1) безпідставне завищення ПП «Рент-Сервіс Плюс» податкового кредиту з ПДВ, отриманого від ТОВ «Карат» та задекларованого в період з липня 2009 року по серпень 2010 року, в загальній сумі 1837580,72грн.; 2) заниження ПП «Рент-Сервіс Плюс» в період з липня 2009 року по серпень 2010 року, податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 1837580,72грн.; 3) безпідставне завищення ПП «Рент-Сервіс Плюс» суми валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Карат», задекларованих в деклараціях з податку на прибуток підприємств, за період липень 2009 року - вересень 2010 року на загальну суму 9124754,00грн.; 4) заниження ПП «Рент-Сервіс Плюс» податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальній сумі 2281188,00грн. (т.1 а.с.220-228).

Оцінюючи надані сторонами висновки експертних економічних досліджень, суд зважає на те, що обидва експертних дослідження проведені методом документальної перевірки та зіставлення, при цьому надані на дослідження документи перевірені по формі та змісту відображених в них господарських операцій, проведено арифметичні розрахунки, при цьому кожним з висновків експертів встановлено, що загальна сума операцій ПП «Рент-Сервіс Плюс» з ТОВ «Карат» відповідно до наданих на експертне дослідження документів, становить 11100605,39грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1850100,90грн., що відображено у податковій звітності позивача.

Зокрема у Висновку експертного економічного дослідження №2036-12 від 16.05.2012р. зазначено, що взаємовідносини ПП «Рент-Сервіс Плюс» з ТОВ «Карат» були відображені в бухгалтерському обліку позивача, так згідно картки рахунку по рах.№6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» в розрізі контрагента ТОВ «Карат» ПП «Рент-Сервіс Плюс» оприбутковано послуги від ТОВ «Карат» на загальну суму 11100605,39грн. (з ПДВ) та відображено, що позивач розрахувався у повному обсязі з цим контрагентом за отримані послуги шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки ТОВ «Карат» в сумі 11100605,39грн. (т.1 а.с.223).

Разом з тим, як вбачається з цього Висновку, його результати обґрунтовані ствердженням того, що в процесі відпрацювання фінансово-господарських операцій встановлено відсутність фактичної поставки послуг ТОВ «Карат» в адресу ПП «Рент-Сервіс Плюс», без будь-якого обґрунтування правомірності такого твердження, яке було взято з самих питань, поставлених на цю експертизу, оскільки всі вони сформульовані з обумовленням того, що при їх вирішенні має бути взято до уваги, що в процесі відпрацювання фінансово-господарських операцій встановлено відсутність фактичної поставки товару, без зазначення ким (чим) та на підставі чого така обставина вважається встановленою.

Отже, з огляду на наведене, суд не приймає до уваги результати експертного дослідження, викладені у Висновку експертного економічного дослідження №2036-12 від 16.05.2012р.

Відносно висновку спеціаліста №62/04-107 від 11.05.2012р. щодо проведення почеркознавчого дослідження (т.1 а.с.230-235), відповідно до якого договір суборенди №01/0709 від 30.06.2009р. та податкові накладні згідно цього договору підписані не ОСОБА_4, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Вищевказані податкові накладні ТОВ «Карат» були виписані за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 (в редакції Наказу ДПА України від 08.10.1998р. №469, з урахуванням змін, внесених наказом ДПА України від 30.06.2005р. №244), містять всі необхідні реквізити, передбачені Порядком заповнення податкової накладеної, затвердженим Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, а також п.7.2 ст.7 Закону№168/97-ВР, чинного на час існування правовідносин між позивачем та ТОВ «Карат».

При цьому позивач не міг бути обізнаний про те, що замість ОСОБА_4 ці податкові накладні могла підписати інша особа, тим більше, що за всіма відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, установчих документах цього контрагента та його свідоцтві як платника ПДВ, директором ТОВ «Карат» значився ОСОБА_4, що не давало підстав для сумнівів у повноваженнях особи, яка підписала вказані податкові накладні і значилася в них як ОСОБА_4

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, пунктом 6.2 Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, встановлено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначалося вище, рух активів між сторонами цієї господарської операції підтверджується відповідними банківськими виписками, платіжними дорученнями, відомостями бухгалтерського обліку позивача тощо. Крім того, з наданої позивачем Оборотно-сальдової відомості по рахунку 373 Контрагенти: Замовлення за 01.07.09р.-31.07.10р. вбачається, що ПП «Рент-Сервіс Плюс» в подальшому використовувало орендовані у ТОВ «Карат» приміщення у власній господарській діяльності шляхом здавання їх в суборенду іншим контрагентам (т.2 а.с.1-4). При цьому відповідно до Статуту ПП «Рент-Сервіс Плюс», а також Довідки з ЄДРПОУ №5523 основними видами діяльності цього підприємства, зокрема, є здавання власного нерухомого майна в оренду, отримання рухомого та нерухомого майна від фізичних та юридичних осіб по договорах оренди (найму), управління майном, та інших угодах, для подальшого його використання в господарській діяльності підприємства (т.1 а.с.13-26,28).

Наведене свідчить про реальність господарських операцій між ПП «Рент-Сервіс Плюс» та ТОВ «Карат», про добросовісність дій позивача та їх відповідність господарській меті, а також досягненню економічних цілей. При цьому суд зауважує, що порушення контрагентом деяких вимог законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Дослідженими судом доказами підтверджено, що сума перерахованих позивачем ТОВ «Карат» грошових коштів у розмірі 11100605,39грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1850100,90грн., відповідає обсягу операцій відповідно до актів прийому-передачі наданих послуг та податкових накладних. Договір суборенди (найму) приміщень №01/0709 від 30.06.2009р. його сторонами було виконано повністю, а орендоване позивачем нерухоме майно повернуто ТОВ «Карат» за відповідним Актом прийому-передачі (повернення) від 31.07.2010р. (т.1 а.с.78).

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту у звітності з ПДВ за 2009-2010 роки суми податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Карат» в загальному розмірі 1850100,90грн.

Щодо правомірності віднесення ПП «Рент-Сервіс Плюс» до складу валових витрат вартості послуг по операціям з ТОВ «Карат» за період: ІІІ квартал 2009 року - ІІІ квартал 2010 року суд зазначає наступне.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи те, що валові витрати позивача по операціям з ТОВ «Карат» підтверджуються первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача, про які зазначалося вище, а досліджені судом докази свідчать про реальність цих господарських операцій, суд приходить до висновку про те, що ПП «Рент-Сервіс Плюс» правомірно відобразило ці валові витрати у податковій звітності з податку на прибуток підприємств за період: ІІІ квартал 2009 року - ІІІ квартал 2010 року.

А з огляду на те, що п.16.2 ст.16 Закону №334/94-ВР встановлено, що податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону, при цьому згідно п.10.1 ст.10 Закону №334/94-ВР прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування, а об'єктом оподаткування, відповідно до п.3.1 ст.3 цього Закону є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону, суд вважає, що позивачем не було допущено заниження податку на прибуток підприємств за період: ІІІ квартал 2009 року - ІІІ квартал 2010 року.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача та про задоволення позовних вимог ПП «Рент-Сервіс Плюс» щодо їх скасування.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо порушення порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карат» за період липень 2009 року - вересень 2010 року.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000592305 від 21.05.2012 року та №0000602305 від 21.05.2012 року, прийняті на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Рент-Сервіс Плюс» №507/229/33382646 від 25.04.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2012 року

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова