Постанова

від 21.01.2013 по справі 812/205/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 січня 2013 року Справа № 812/205/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Яковлевої О.Б. (довіреність № 1397/7/10-018 від 01.02.2012),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Вуглезбагачення» про стягнення коштів за податковим боргом із земельного податку у сумі 76923,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Вуглезбагачення» про стягнення коштів за податковим боргом із земельного податку у сумі 76923,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що державне підприємство «Вуглезбагачення» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.05.2007 за № 1 266 103 0000 4022992 та взято на податковий облік в ДПІ в м. Красному Лучі 25.05.2007.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання за відповідачем станом на 21.12.2012 утворився податковий борг з податку за землю у загальній сумі 76923,00 грн. за період червня-жовтня 2012 року.

Сума боргу складається з самостійно узгодженої суми податкового боргу відповідно до наданої відповідачем податкової декларації з плати за землю № 743 від 03.02.2012 на загальну суму 184615,20 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 15384,60 грн., яка повинна зараховуватися до місцевого бюджету м. Красний Луч.

Позивачем відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/1251 від 19.10.2007 на суму 12674,07 грн., яку отримано відповідачем 24.10.2007, та другу податкову вимогу № 2/1462 від 03.12.2007 на суму 31365,70 грн., яку отримано відповідачем 17.12.2007.

На даний час податковий борг відповідачем не погашений, у зв'язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.24-25).

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що державне підприємство «Вуглезбагачення» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.12.2006 за № 1 266 103 0000 4022992, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 744336 (а.с.18).

Відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Красному Лучі з 19.12.2006 за № 404, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 29.07.2009 № 422 (а.с.13).

З облікової картки платника вбачається, що за ДП «Вуглезбагачення» обліковується податковий борг із земельного податку за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року у сумі 76923,00 грн. (а.с.28).

Вирішуючи позов по суті заявлених вимог, суд виходить з такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Згідно ст.269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 ПК України).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем визначено податкові зобов'язання у податковій декларації з плати за землю № 743 від 03.02.2012 на загальну суму 184615,20 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 15384,60 грн., (а.с.19-20).

Через несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання за відповідачем за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року обліковується податковий борг із земельного податку у сумі 76923,00 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Податковим органом, у відповідності до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу ДП «Вуглезбагачення» надіслано першу податкову вимогу № 1/1251 від 19.10.2007 на суму 12674,07 грн., яку отримано відповідачем 24.10.2007, та другу податкову вимогу № 2/1462 від 03.12.2007 на суму 31365,70 грн., яку отримано відповідачем 17.12.2007 (а.с.14-15).

Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

На час розгляду адміністративної справи, сума податкового боргу відповідачем не погашена, таким чином, судом позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до державного підприємства «Вуглезбагачення» про стягнення коштів за податковим боргом із земельного податку у сумі 76923,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Вуглезбагачення» (місцезнаходження: 93509, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10, ідентифікаційний код 34828133) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом із земельного податку за період з червня 2012 року по жовтень 2012 року у сумі 76923,00 грн. (сімдесят шість тисяч дев'ятсот двадцять три гривні) на користь місцевого бюджету м. Красний Луч на р/р 33215811700039, одержувач УДКС у м. Красному Лучі код 37983618, банк одержувач ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя К.О. Пляшкова