Постанова

від 17.01.2013 по справі 4981/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2013 р. Справа № 2а-4981/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Купки І.П.,

представника відповідача-1 - Кравчука В.В.,

представника відповідача-2 - Полонської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Науково-виробничого приватного підприємства "Днепр-2" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Науково-виробниче приватне підприємство "Днепр-2" (далі - позивач, НВПП "Днепр-2") звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач-1, ДПІ у м.Херсоні), Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (далі - відповідач-2), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.11.2012 р. № 0001121504, яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року на 79137,20 грн., та № 000111504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 79137,20 грн., в тому числі: за лютий 2012 року - на 53256 грн., за березень 2012 року - на 25880 грн., стягнути з Державного бюджету суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 79137,20 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що підставою для зменшення суми від"ємного значення та суми бюджетного відшкодування стало визнання відповідачем-1 нікчемними правочинів, укладених з ПП "Украгро-Трейд". ДПІ у м.Херсоні обгрунтовує такі висновки тим, що відносно директора ПП "Украгро-Трейд" ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за створення та використання підприємств з ознаками фіктивності. Між тим, таке твердження відповідача-1 є протиправним, оскільки відповідно до ухвали апеляційного суду Житомирської області від 13.07.2012 р. по справі № 0604/4-817/2012, яка винесена в рамках розслідування кримінальної справи № 12/169002, підприємства були створені та використовувалися ОСОБА_5, а не ОСОБА_4 За актом перевірки не наведено жодного доказу використання ПП "Украгро-Трейд" як "фіктивного підприємства". Крім того, доказом "фіктивності" підприємства може бути лише вирок суду, який відсутній. Відповідачем-1 не визнано в судовому порядку недійсною угоду, податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит з даним контрагентом. ПП "Украгротрейд" як на момент проведення господарських операцій з позивачем, так і на даний час є зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на момент проведення господарських операцій був зареєстрованим платником податку на додану вартість. Висновки ДПІ у м.Херсоні стосовно визнання нікчемними правочинів, вчинених з ПП "Украгро-Трейд", є безпідставними, оскільки у позивача наявні всі податкові та первинні бухгалтерські документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом, та на підставі яких було сформовано податковий кредит НВПП "Днепр-2".

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, вказавши на те, що підставою зменшення суми від"ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями стало визнання нікчемними правочинів, укладених позивачем з ПП "Украгро-Трейд". Вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ПП "Украгро-Трейд", оскільки для цього потрібно рішення суду. На думку представника позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з цим контрагентом, а тому НВПП "Днепр-2" правомірно включило ПДВ по відносинам з ПП "Украгро-Трейд" до податкового кредиту.

Представник відповідача-1 проти позову заперечував, так як позивач для формування податкового кредиту використав безтоварні операції з поставки товарів від ПП "Украгро-Трейд". Підставою для висновків акта перевірки НВПП "Днепр-2" став акт від 20.09.2012 р. № 2215/22-5/37452250, складений ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, контрагента позивача - ПП "Украгро-Трейд", яким встановлено відсутність поставок товарів від контрагентів-постачальників товару на адресу контрагентів-покупців за період: 09.06.2011 р. по 30.06.2012 р., що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Вказаним актом встановлено, що ПП "Украгро-Трейд" обліковується зі станом "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. При цьому, в ході організації проведення. Відповідно до постанови слідчого від 24.07.2012 р., винесеної в рамках кримінальної справи № 169002/12, в провадженні СУ ДПС у Житомирській області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України, по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України. Згідно пояснень ОСОБА_4, він не причетний до фінансово-господарської діяльності ПП "УкрагроТрейд". Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача-2 зазначив, що у разі задоволення позовних вимог відшкодування податку на додану вартість буде проводитися відповідно до вимог законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем-1 в період з 22.11.2012 р. по 23.11.2012 р. проведено позапланову невиїзну перевірку обґрунтованості відшкодування з бюджету податку на додану вартість на рахунок підприємства НВПП "Днепр-2" за період: лютий-березень 2012 року, суми від"ємного значення за період: січень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.11.2012 р. № 2671/15-4/31006992.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено:

- порушення ст.198 ПК України, в результаті чого НВПП "Днепр-2" завищено суму податкового кредиту на 79137,20 грн., а саме: по декларації за січень 2012 року - 79137,20 грн.;

- порушення п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством здійснено завищення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 79137,20 грн., в тому числі: по декларації за лютий 2012 року - 53256,67 грн., по декларації за березень 2012 року - 25880,53 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.11.2012 р.:

- № 0001121504, яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року на 79137,20 грн.,

- № 000111504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 79137,20 грн., в тому числі: за лютий 2012 року - на 53256 грн., за березень 2012 року - на 25880 грн.

Під час перевірки відповідачем-1 використано акт ДПІ в Амур-Дніпровському районі м.Дніпропетровська від 20.09.2012 р. № 2215/22-5/37452250 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Украгро-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також валютного та іншого законодавства за період з 09.06.2011 р. по 30.06.2012 р.".

За змістом акта ДПІ у м.Херсоні його висновки ґрунтуються саме на вказаному акті перевірки ПП "Украгро-Трейд", яке було контрагентом-постачальником позивача в перевірених періодах.

За даними контролюючого органу в ході проведення перевірок встановлено неможливість фактичного здійснення ПП "Украгро-Трейд" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч.ч.1, 5 ст.203, ч.ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Украгро-Трейд" з постачальниками та покупцями.

Також відповідач-1 посилається на наявність кримінальної справи, порушеної стосовно директора ПП "Украгро-Трейд" ОСОБА_4, за фактом створення "фіктивних" підприємств.

Відповідач приходить до висновку, що визнання договорів недійсними зумовлює виникнення відповідних податкових наслідків в частині обліку операцій з придбання товару. За правилами ведення податкового обліку не підлягають врахуванню у складі податкового кредиту з ПДВ так звані безтоварні операції, які є підставою для визнання договорів купівлі-продажу таких товарів нікчемними та недійсними. Відтак, податковий кредит НВПП "Днепр-2" за операціями з придбання товарів від ПП "Украгтро-Трейд" сформовано неправомірно, внаслідок чого підлягає зменшенню сума від"ємного значення та сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Фактичне здійснення господарських операцій ПП "Украгро-Трейд" з позивачем та, відповідно, правомірність та обґрунтованість формування останнім податкового кредиту з ПДВ, підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які надавалися відповідачу під час перевірки, а саме: договором купівлі-продажу № 005 від 10.01.2012 р., видатковими накладними № РН-0000274 від 12.01.2012 р., № РН-0000312 від 13.01.2012 р., № РН-0000343 від 14.01.2012 р., № РН-0000344 від 15.01.2012 р., № РН-0000427 від 17.01.2012 р., № РН-0000582 від 26.01.2012, № РН-0000609 від 28.01.2012 р., видатковими накладними № 274 від 12.01.2012 р., № 312 від 13.01.2012 р., № 343 від 14.01.2012 р., № 427 від 17.01.2012 р., № 344 від 15.01.2012 р., № 471 від 18.01.2012 р., № 548 від 23.01.2012 р., № 575 від 25.01.2012 р., № 582 від 26.01.2012 р., № 609 від 28.01.2012 р. Транспортування придбаної у ПП "Украгро-Трейд" макухи соняшника здійснювалось ТОВ "Регіон-Агро" згідно товарно-транспортних накладних. Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів.

В акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ПП "Украгро-Трейд" на момент здійснення господарських операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість встановлено актом перевірки від 20.09.2012 р. № 2215/22-5/37452250.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "Украгро-Трейд" на момент здійснення господарських операцій з позивачем за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

ДПІ у м.Херсоні не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Украгро-Трейд" на момент придбання у нього товарів, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ПП "Украгро-Трейд", які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на органи державної податкової служби.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача-1 про те, що під час розслідування СУ ДПС у Житомирській області кримінальної справи за № 12/169002 було встановлено факт фіктивної господарської діяльності ПП "Украгро-Трейд" з огляду на наступне.

З акта перевірки вбачається, що кримінальна справа за № 12/169002 порушена стосовно директора ПП "Украгро-Трейд" ОСОБА_4 та інших осіб за фактом створення фіктивних підприємств за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.2 ст.366, ч.1, ч.3 та ч.4 ст.358 КК України.

Відповідно до ст.205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ПП "Украгро-Трейд" суду не надано.

Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ у м.Херсоні, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ у м.Херсоні про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ у м.Херсоні не надала суду і не посилалася на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту на загальну суму 79137,20 грн. по господарським відносинам з ПП "Украгро-Трейд" у січні 2012 року.

Отже, за наслідками розгляду справи позивачу відновлено заявлену ним суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 79137,20 грн.

Згідно з вимогами ст.200 ПК України належне бюджетне відшкодування на рахунок платника податку в установі банку здійснюється органами державного Казначейства України на підставі висновку податкового органу після проведення камеральної перевірки декларації з ПДВ, у якій заявлене це бюджетне відшкодування.

Враховуючи те що за актом перевірки № 2671/15-4/31006992 відповідач-1 не встановив інших обставин, які перешкоджають отриманню позивачем бюджетного відшкодування у сумі 79137,20 грн., а довідками від 03.05.2012 р. № 677/15-4/31006992, від 18.05.2012 р. № 873/15-4/21006992 підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування, суд задовольняє позовні вимоги НВПП "Днепр-2" та стягує з Державного бюджету на його користь бюджетне відшкодування у сумі 79137,20 грн.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 29.11.2012 р. №№ 0001121504, 0001111504.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого приватного підприємства "Днепр-2" (м.Херсон, вул.Нафтовиків, 10, код ЄДРПОУ 31006992) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 79137 (сімдесят дев"ять тисяч сто тридцять сім) грн. 20 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого приватного підприємства "Днепр-2" (м.Херсон, вул.Нафтовиків, 10, код ЄДРПОУ 31006992) судовий збір у сумі 1979 (одну тисячу дев"ятсот сімдесят дев"ять) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 січня 2013 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1