Ухвала

від 08.01.2013 по справі 8/420-ап-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 року м. Київ К-29174/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 28 листопада 2007 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року

у справі № 8/420-АП-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас-Мото»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні,

Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області,

за участю Прокуратури Херсонської області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 13 973,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 28 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас-Мото»(позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (відповідач-2) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ас-Мото»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 13 973,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на корить ТОВ «Ас-Мото»139,73 грн. компенсації із сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач-1 оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 28 листопада 2007 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подано до ДПІ у м. Херсоні декларацію з податку на додану вартість за квітень 2006 року з визначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку в банку, в розмірі 66 642,00 грн.

В свою чергу, відповідачем-1 проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «Ас-Мото»з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2006 року, за результатами якої складено акт № 1970/15-3/33172807 від 15 червня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002331502/0 від 16 червня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 13 973,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002331502/1 від 11 липня 2006 року, № 0002331502/2 від 11 серпня 2006 року та № 0002331502/3 від 18 жовтня 2006 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 29 січня 2007 року у справі № 13/443-АП-06, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 20 квітня 2007 року, податкові повідомлення-рішення № 0002331502/0 від 16 червня 2006 року, № 0002331502/1 від 11 липня 2006 року, № 0002331502/2 від 11 серпня 2006 року та № 0002331502/3 від 18 жовтня 2006 року визнано нечинними.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, оскільки, відповідачем-1, незважаючи на закінчення процедури судового оскарження та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002331502/0 від 16 червня 2006 року, № 0002331502/1 від 11 липня 2006 року, № 0002331502/2 від 11 серпня 2006 року та № 0002331502/3 від 18 жовтня 2006 року, в порушення приписів підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР не надано належним чином оформлений висновок органу державного казначейства із зазначенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 13 973,00 грн., то позивач правомірно скористався своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Херсонської області від 28 листопада 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити, а постанову Господарського суду Херсонської області від 28 листопада 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Федоров М.О.