Ухвала

від 21.01.2013 по справі 1007/7473/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1007/7473/2012 Головуючий у І інстанції Маценко Н.П. Провадження № 22-ц/780/388/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С. Категорія 50 21.01.2013 ??????????????????????????????

УХВАЛА

Іменем України

17 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі Баліну П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Управління механізації будівельних робіт» про зміну причин звільнення, зобов'язання видати трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд зобов'язати ПП «Управління механізації будівельних робіт»видати йому трудову книжку або видати дублікат з відповідними записами в разі втрати відповідачем за рахунок його коштів, встановити причину звільнення та зробити відповідний запис у трудовій книжці про звільнення згідно з п. 1 ст. 39 КЗпП України через порушення працедавцем законодавства про працю; стягнути середню заробітну плату за три місяці згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України в розмірі 3404,58 грн.; стягнути із відповідача середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за кожен день затримки, по день вирішення спору за 73 календарні дні в розмірі 3682,12 грн.. компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що період з 10 квітня по 07 червня 2012 року він працював інженером конструктором в ПП «УМБР», однак документальне підтвердження щодо перебування в трудових відносинах із відповідачем є лише за період з 1 по 8 червня 2012 року. При прийомі на роботу він передав відповідальним особам трудову книжку, копію паспорту та ідентифікаційного номеру.

07.06.2012 року подав заяву про звільнення за згодою сторін, а оскільки роботодавець порушував вимоги Кодексу законів про працю відмовився працювати встановлений законом 14 денний термін.

Додатково направив директору ПП «УМБР Шкурко А.М. рекомендованого листа із заявою про звільнення та прохання переслати належні йому грошові виплати та трудову книжку.

12.06.2012 року, маючи змогу самостійно забрати належні кошти та трудову книжку зустрівся із керівником підприємства та повторив свої вимоги. У зв'язку зі звільненням йому було виплачено 250 грн. разом з тим трудова книжка не була йому видана.

Вважає що порушенням трудового законодавства йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 10000 грн., що на його думку полягає в неповерненні йому трудової книжки та несвоєчасній виплаті заробітної плати, компенсаційних витрат при звільненні, які призвели до втрати нормальних зв'язків та вимагають додаткових зусиль для організації життя.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2012 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано приватне підприємство «Управління механізації будівельних робіт» видати ОСОБА_2 трудову книжку оформлену на його ім'я, здійснивши відповідні записи про день звільнення.

Стягнуто із приватного підприємства «Управління механізації будівельних робіт» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки в розмірі 5931 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять одна) грн. 94 коп., моральну шкоду в розмірі 500 (пятсот) грн., всього 6431 (шість тисяч чотириста тридцять одна) грн. 94 коп.

Стягнути із приватного підприємства «Управління механізації будівельних робіт»на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 60 коп.

В іншій частині позову відмовлено за недоведеністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити та ухвалити нове рішення в частині задоволення його позову в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За змістом ч. ч. 1,7 ст. 43 Конститутдї України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважеяив ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу - .

Правилами ч. З ст. 235 КЗпП України передбачено, що в разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповіли статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом керівника ПП «УМБР»№ 14-к від 01.06.2012 року ОСОБА_2 прийнято на роботу інженером-конструктором зі строком випробування 2 місяці. Підставою прийняття на роботу стала заява його від 01.06.2012 року (а.с.46).

Наказом від 08.06.2012 року ОСОБА_2 звільнено з роботи у зв'язку з тим, що він не пройшов випробувальний строк (а.с. 52).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з доповідних записок від 06.06.2012 року. 07.06.2012 року, 08.06.2012 року позивач ОСОБА_2 роботу виконував не професійно та недобросовісно, 07.06.2012 та 08.06.2012 року без поважних причин на роботу не з'являвся, його кваліфікація виявилася недостатньою (а.с. 47-49), а 07.06.2012 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням (а.с. 51).

Суд першої інстанції правомірно відхилив вимогу позивача про встановлення причини звільнення п. 1 ст. 39 КЗпП, оскільки посилання позивача на порушення працедавцем законодавства про працю не знайшли свого належного підтвердження, суду не надано належних і допустимих доказів, які б давали підстави длязміни формулювання причин звільнення з ч. 2 ст. 28 КЗпП України на п. 1 ст. 39 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, факт перебування позивача ОСОБА_2 в трудових відносинах із відповідачем саме в період з 1 по 8 червня 2012 року підтверджений індивідуальною відомістю про застраховану особу, виданою Пенсійним Фондом України (а.с. 27).

Міськрайонний суд обгунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про нарахування середньої заробітної плати за три місяці в розмірі 3404.58 грн за період з квітня по 08.06.2012 року, оскільки даний факт не знайшов свого підтвердження і в матеріалах справи відсутні будь-які докази цього.

Судом першої інстанції встановлено, що на день звільнення позивача з роботи останньому не було видано трудову книжку.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993 року встановлено,що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»від 08.02.1995 року №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

З довідки ПП «УМБР»вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складала 60,53 грн (а.с. 40).

Відповідно до довідки № 157-ВК від 07.11.2012 року, виданої ПАТ «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування»з 26.10.2012 року ОСОБА_2 працює на посаді інженера конструктора другої категорії по теперішній час (а.с. 64).

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обгрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставами для скасування рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: