Рішення

від 17.01.2013 по справі 5020-1252/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року справа № 5020-1252/2012

за позовом Приватного підприємства "Фрегат Альфа" (ідентифікаційний код 37750950, 99023, м. Севастополь, вул. Кокчетавська, 28, кВ. 40)

до Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (ідентифікаційний код 14312370, 99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 13)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техфлот" (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги 44, оф. 23, 99011, м.Севастополь, Ленінський район, пр. Нахімова, будинок 1, квартира 15, ідентифікаційний код 32520886 );

про стягнення 164893,63 грн.

суддя Погребняк О.С.

З участю представників:

позивач (ПП "Фрегат Альфа") - Карпенко Г.О., довіреність № б/н від 17.10.2012; Огар С.П. - директор, паспорт серії АР 172355 від 17.08.1999, виданий Ленінським РВ УМВС УКраїни в м. Севастополі; Подрєзов С.П. - представник, довіреність № б/н від 07.12.2012

відповідач (ПАТ "Севастопольський морський завод"): Крічун М.М. - представник, довіреність б/н від 25.09.2012;

третя особа (ТОВ "Техфлот"): Плешаков О.С. - представник, довіреність № 12/11/12 від 12.11.2012;

встановив:

Приватне підприємство "Фрегат Альфа" звернулось до госпродарського суду м. Севастополя з позовом до ПАТ "Севастопольський морський завод" про стягнення заборгованості за виконані підрядні ремонтні роботи на об`єкті "Лихтери".

Позивач зазначає, що договірні відносини були оформлені у спрощений спосіб, до участі у виконанні робіт було залучено третю особу - ТОВ "Техфлот", фактично роботи виконані та прийняті відповідачем.

Ухвалою від 07.11.12 позовну заяву було прийнято судом до розгляду.

Відповідачем було надано відзив на позов, в якому ПАТ "Севастопольський морський завод" заперечує проти існування договірних відносин з Приватним підприємством "Фрегат Альфа", на які йдеться посилання в позовній заяві, заперечує проти факту отримання послуг по ремонту та обов`язку щодо оплати. Відповідач зазначає, що ані замовлення на виконання робіт, ані повідомлення відділу технічного контролю ПАТ "Севморзавод" не підтверджують конклюдентність дії саме юридичної особи щодо правовідносин підряду, розмір неустойки не встановлений ані договором, ані законом, тому її застосування є безпідставним, відсутність доказів наявності грошового зобов'язання відповідача перед позивачем свідчить про безпідставність застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив суду, що між ТОВ "Техфлот" та ПАТ "Севастопольський морський завод" дійсно існували договірні відносини на підставі договору № 165/11 від 07.10.2011, предметом якого було виконання відповідачем у даній справі переобладнання 8-ми ліхтерів в 4 баржі засобом стикування, фактично договір виконано та оплачено замовником. При цьому, ТОВ "Техфлот" не володіє інформацією стосовно того - ким саме виконувались роботи по договору № 165/11 від 07.10.2011 (силами самого ПАТ "Севастопольський морський завод" чи залучених ним субпідрядників, зокрема, ПП "Фрегат Альфа") (а.с.93-94, 117-137).

06.12.2012 позивачем було заявлено клопотання про виклик у судове засідання працівників ПАТ "Севастопольський морський завод": провідного менеджера Дегтярьова С.А., представника відділу технічного контролю Приймачук Ю.М. та бригадира Жук С.Н. (а.с.99).

В якості обґрунтування необхідності виклику у судове засідання вказаних осіб представники позивача посилаються на можливість усного підтвердження факту видачі Приватному підприємству "Фрегат Альфа" замовлень на ремонті роботи та підпису змінно-добових завдань.

Розглянувши вказане клопотання, суд не знайшов підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

В той же час, суд зазначає, що особи, залучені до розгляду справи в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України, можуть давати пояснень з питань, що виникають під час дослідження наявних у справі доказів. В іншому випадку такі пояснення підпадають під поняття показань свідка, які господарським процесуальним кодексом України в якості доказу не передбачені.

В даному випадку відповідач, не заперечуючи проти існування змінно-добових завдань, проти перебування серед працівників ПАТ "Севастопольський морський завод" таких осіб, як провідний менеджер Дегтярьов С.А., представник відділу технічного контролю Приймачук Ю.М. та бригадир Жук С.Н., вважає, що документи, на яких міститься підпис означених осіб та які є в матеріалах справи, не доводять факту існування договірних відносин між юридичними особами та існування будь-яких зобов`язань щодо оплати.

При цьому, відповідач звертає увагу суду на намагання позивача встановити певні факти, зокрема, факт виконання підрядних робіт та їх обсяг саме силами ПП "Фрегат Альфа" на підставі усних пояснень робітників, що по суті є показаннями свідків та є неприпустимим у господарському процесі.

Суд погоджується з тим, що за відсутності спору стосовно змісту наявних у справі документів, такі документи підлягають оцінці судом на предмет їх належності та допустимості як доказів, а факт виконання підрядних робіт та їх обсяг силами ПП "Фрегат Альфа" не може встановлюватись на підставі усних пояснень робітників ПАТ "Севастопольський морський завод", оскільки такий спосіб доказування не передбачений нормами ГПК України.

Ухвалою суду від 25.12.2012 було зобов`язано прокуратуру м.Севастополя та прокуратуру Нахімовського району м.Севастополя надати суду матеріали та результати прокурорської перевірки щодо колективних скарг працівників ПП "Фрегат Альфа" з приводу невиплати заробітної плати, а також з приводу розрахунків між ПП "Фрегат Альфа" та ПАТ "Севастопольський морський завод" за виконані роботи на об`єкті "Лихтери"у 2012 році.

Із змісту відповіді прокуратури Нахімовського району м.Севастополя від 16.01.2013 вбачається, що до вказаної прокуратури колективні скарги працівників ПП "Фрегат Альфа" з приводу невиплати заробітної плати, а також з приводу розрахунків між ПП "Фрегат Альфа" та ПАТ "Севастопольський морський завод" за виконані роботи на об`єкті "Лихтери" у 2012 році не надходили, матеріали перевірки відсутні.

З урахуванням змісту наданої прокуратурою Нахімовського району м.Севастополя від 16.01.2013 листа, представники позивача заявляли клопотання про направлення запиту про надання інформації до органів внутрішніх справ.

Однак, суд не вбачає правових підстав для задоволення такого клопотання, оскільки відсутні докази знаходження в провадженні органів внутрішніх справ матеріалів колективних скарг працівників ПП "Фрегат Альфа" з приводу невиплати заробітної плати, а також з приводу розрахунків між ПП "Фрегат Альфа" та ПАТ "Севастопольський морський завод" за виконані роботи на об`єкті "Лихтери" у 2012.

Крім того, суд зазначає, що документи, складені за наслідками прокурорської або іншої перевірки не мають статусу доказів, які в силу статті 35 ГПК України не потребують повторного доказування, у зв`язку з чим, не можуть являтись доказми існування договірних зобов`язань та доказами наявності грошового зобов'язання ПАТ "Севморзавод" перед ПП "Фрегат-Альфа" щодо виконаних робіт.

У судовому засіданні 17.01.2013 представник позивача просив суд не розглядати заявлене в позові клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з вимогами статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В даному випадку, позивач посилається на факт укладення між ним та ПАТ "Севастопольський морський завод" договору на ремонтні роботи на об`єкті «Лихтеры» у спрощений спосіб. За своєю правовою природою, такий договір є договором підряду.

Відповідно до частин першої та другої статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтями 843-844 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (стаття 853 ЦК України).

Суд також звертає увагу на частину першу статті 854 Цивільного кодексу України, згідно з якою якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Крім того, стаття 857 Цивільного кодексу України передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Таким чином, чинне цивільне законодавство передбачає суттєві умови, які ставляться до договору підряду, дотримання яких є необхідним для встановлення обсягу правовідносин між сторонами договору - найменування роботи, її обсяг, ціна, строки виконання, порядок оплати, умови щодо якості виконаної роботи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В даному випадку, позивачем не представлено доказів погодження сторонами конкретного найменування роботи, ціни, строків виконання, порядку оплати, умов щодо якості виконаної роботи.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною пергшою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі статтею 97 Цивільного кодексу України, управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що, згідно із Статутом ПАТ "Севастопольський морський завод" (пункт 8.1.1.2), одноособовим виконавчим органом Товариства є Генеральний директор, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства (а.с.171).

Пунктом 11.1.2 Статуту ПАТ "Севастопольський морський завод" закріплено, що Генеральний директор вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства (а.с.172).

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які свідчать про вчинення Генеральним директором ПАТ "Севастопольський морський завод", як органом уповноваженим управляти товариством, дій, спрямованих на встановлення цивільних прав та обов`язків між юридичними особами - ПАТ "Севастопольський морський завод" та ПП "Фрегат Альфа".

Представлені позивачем договір № 05/12 від 12.01.2012, основна ремонтна відомість на об`єкті «Лихтеры», акти здачі-прийомки робіт збоку особи, яка вказана замовником - ПАТ "Севастопольський морський завод", не мають підпису Генерального директора або уповноважених ним осіб та не скріплені печаткою товариства (а.с.11-18), а збоку самого ПАТ "Севастопольський морський завод" відсутні жодні дії, спрямовані на встановлення правовідносин з позивачем.

Наявні в матеріалах справи змінно-добові завдання, підписані провідним менеджером Дегтярьовим С.Н. (а.с.71-75), повідомлення, ордери на виконання робіт, заяви про надання дозволу на ввезення на територію заводу матеріалів (а.с.76-82), прайс-листи робіт та послуг ПАТ "Севастопольський морський завод" для комерційного судоремонту (а.с.140-146) жодним чином не свідчать про наявність договірних підрядних правовідносин між ПАТ "Севастопольський морський завод" та ПП "Фрегат Альфа" та не дозволяють встановити погоджений сторонами вид робіт, їх обсяг, ціну та порядок розрахунків.

Представлений позивачем звіт про результати проведення перевірки ПП "Фрегат Альфа" з питання вартості виконаних робіт на об`єкті «Лихтеры» (а.с.147-149) не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки із змісту вказаного висновку вбачається, що він підтверджує обґрунтованість розрахунку вартості робіт, такий розрахунок зроблений самим позивачем та жодним чином не може свідчити про наявність договірних правовідносин між ПАТ "Севастопольський морський завод" та ПП "Фрегат Альфа".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність належними доказами факту існування між сторонами у справі договірних відносин та, як наслідок, відсутність правових підстав для стягнення заборгованості, пені, індексу інфляції та 3 % річних - за прострочку оплати, а стягнення також судових витрат, в тому числі й витрат на правову допомогу адвокатом.

Керуючись статтями 30, 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 21.01.2013

Суддя підпис Погребняк О.С.