5/279-05
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2006 р. Справа № 5/279-05
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача:
Руденко О.О., директор - приймав участь в судовому засіданні 02.11.2006 року,
Боклан О.В., довіреність б/н від 05.04.2006 року,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи:
Гах Н.Б., довіреність №782 від 18.07.2006 року - приймала участь в судовому засіданні 02.11.2006 року,
Михайлишена Л.Л., довіреність №886 від 17.10.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" (ст. Бар Вінницької області)
на рішення господарського суду Вінницької області
від "24" січня 2006 р. у справі № 5/279-05 (суддя Бенівський В.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" (ст. Бар Вінницької області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" (ст. Бар Вінницької області)
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Відкритого акціонерного товариства АБ "Укргазбанк (м.Київ)
про визнання недійсними договорів,
з перервою в судовому засіданні з 02.11.2006 року по 07.11.2006 року,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 24 січня 2006 року у справі №5/279-05 в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" (ст. Бар Вінницької області) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" (ст. Бар Вінницької області) про визнання недійсними договорів відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Барський завод сухого знежиреного молока" звернулося до суду з апеляційною скаргою (а.с.135-143 т.І), в якій просить вказане рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які суд визнав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- суд першої інстанції безпідставно не визнав, що договори №1 від 05.08.2003р., угода про внесення змін та доповнень до договору №1 від 22.08.2003р., договір №2 від 27.08.2003р., договір купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р. укладено з порушеннями ст.ст.29,48 ЦК УРСР. Так, згідно ст.29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав та приймає на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють в межах прав, наданих ним законом чи статутом. Ці органи є повноважними та легітимними, якщо вони обираються відповідно до чинного законодавства України та Статуту товариства. Згідно ст.48 ЦК УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону. Отже, підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень є підставою для визнання угоди недійсною за ст.48 ЦК УРСР;
- спірні угоди, а саме: договір №1 від 05.08.2003р., угода про внесення змін та доповнень до договору №1 від 22.08.2003р., договір №2 від 27.08.2003р. та договір купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2005р. від імені позивача - ВАТ „БЗСЗМ" підписав Желіховський В.Й. як голова правління, однак, станом на 05.08.2003р. і в подальшому Желіховський В.Й. не був повноважним головою правління, і не мав повноважень передбачених статутом, у зв'язку з тим, що згідно статуту ВАТ „БЗСЗМ", повноваження голови правління обмежуються строком на 5 років. Крім того, відповідно до п.8.4.1 статуту питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення голови правління визначаються у контракті. Згідно п.8.6.4. та п.8.6.5 змін та доповнень до статуту від 09.04.1998р. контракт з головою правління за рішенням загальних зборів підписує голова Спостережної Ради Товариства, до його повноважень віднесено також погодження проведення операцій розпорядження нерухомим майном, балансова вартість якого перевищує суму еквівалентну 2000 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки, діючої на момент операції. В зв'язку з чим, позивач вказує, що голова правління ВАТ „БЗСЗМ" обирається строком на 5 років, має право підписувати угоди, укладені правлінням (шляхом прийняття колегіального рішення) та погодженні Спостережною Радою (щодо нерухомого майна). В той же час, Желіховський В.Й. на час підписання спірних договорів та угоди не був повноважним головою правління ВАТ „БЗСЗМ", так як контракт, що визначав його повноваження, з ним не укладався, термін його повноважень скінчився, повноважне правління товариства в свою чергу не приймало рішення про укладення спірних угод, а повноважна Спостережна Рада не погоджувала відчуження майнового комплексу, який є нерухомим майном і вартість якого на той час перевищувала розмір 2000 мінімальних заробітних плат;
- суд першої інстанції безпідставно не прийняв доводи та докази позивача, і вказав, що позивач приховав у позовній заяві факт погодження та затвердження договору купівлі - продажу компетентними органами товариства, посилаючись на те, що 30.09.2003р. правління товариства спільно з спостережною радою провели засідання, на якому розглянули умови договору купівлі-продажу від 23.09.2003р., затвердили цей договір та доручили голові правління Желіховському В.Й. підписати акти приймання-передачі майна, при цьому суд не прийняв до уваги те, що згідно рішення Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005р. загальні збори акціонерів ВАТ „БЗСЗМ", на яких протоколом №7 від 02.03.2002р., був затверджений статут в новій редакції, визнані такими, що не відбулися, визнано незаконними прийняті цими зборами рішення та скасовано державну реєстрацію змін до Статуту ВАТ „БЗСЗМ", зареєстрованими Барською райдержадміністрацією 15.03.2002р. за №01. Таким чином, позивач вважає, що на момент укладення спірних договорів Желіховський В.Й. не був повноважним головою правління, на новий строк його загальні збори не обирали, повноваження голови правління не могли визначатися скасованим статутом, усі органи управління товариства були обрані незаконно, а тому не мали права приймати рішення, що в свою чергу означає незаконність усіх прийнятих ними рішень;
- згадане вище рішення районного суду повністю спростовує такий доказ, як протокольне рішення спільного засідання спостережної ради та правління ВАТ "БЗСЗМ" від 30.09.2003 року в зв'язку з тим, що це було засідання неповноважних органів;
- Желіховським В.Й. опосередковано через своїх родичів здійснював керівництво ТОВ "Поділля-молоко", тому умисно на явно невигідних для ВАТ „БЗСЗМ" продав цілісний майновий комплекс підконтрольній особі юридичній особі - ТОВ „Поділля-молоко", що в свою чергу доводить, що договір купівлі-продажу майнового комплексу, укладений внаслідок зловмисної угоди представників продавця та покупця, що є правовою підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.48, 57 ЦК УРСР та скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням та не правильним застосуванням норм матеріального права;
- договори №1 та №2 були укладені з метою приховати іншу угоду - угоду, направлену на створення штучної ситуації невиконання зобов'язань, тобто вказані договори є удаваними угодами;
- позивач вказує, що доводи ВАТ "БЗСЗМ" відповідають позиції, що викладена в п. 12 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/11, згідно якої правоздатність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається встановленими цілями її діяльності (ч.1 ст.26 ЦК УРСР) відповідно до закону та/або установчих документів даної юридичної особи. Угода, укладена юридичною особою всупереч цілям її діяльності, є позастатутною. Укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу прямо суперечить цілям ВАТ „БЗСЗМ" - здійснення виробничо-господарської діяльності по переробці молочної продукції, випуску та реалізації молоко продукції та отримання від цієї діяльності прибутку, зростання прибутковості діяльності товариства, розширення обсягу наданих послуг. Зазначає, що відчуження ж цілісного майнового комплексу не дає змогу товариству здійснювати його статутну діяльність;
- суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно також застосував норми ст.48 та 178 ЦК УРСР, а саме: згідно умов п.4.4 Договору №1 зі змінами та доповненнями та п.5.4. договору №2 сторони укладають договір купівлі-продажу виробничо-майнового комплексу під відкладальною умовою. У разі невиконання стороною 2 своїх зобов'язань по поставці масла та відшкодування збитків у терміни, передбачені цим договором договір купівлі-продажу вступає в дію та сторона 2 передає виробничо-майновий комплекс стороні 1 за умовами додатково укладеного договору купівлі-продажу. Цей пункт знаходиться в розділі 5 „Розв'язання спорів. Гарантії та забезпечення", в зв'язку з чим укладання Договору купівлі-продажу фактично є способом забезпечення виконання ВАТ „БЗСЗМ" своїх зобов'язань по Договору.
В судовому засіданні представники позивача вимоги апеляційної скарги підтримали.
Представник відповідача - ТОВ "Поділля-Молоко" у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.1-3 т.2) та його повноважний представник, приймав участь в судових засіданнях, які відбувалися, а саме: 04.07.2006 року, 18.07.2006 року, 01.08.2006 року, 05.10.2006 року, проти вимог скарги заперечив, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання, яке здійснювалося 07.11.2006 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Нез'явлення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко" не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 року залучено до участі в справі в якості третьої особи - Відкрите акціонерне товариства АБ "Укргазбанк".
Представники третьої особи в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечили, вважають рішення господарського суду законним, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.11.2006 року до 07.11.2006 року
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
05.08.2003р. між ВАТ “Барський завод сухого знежиреного молока”, ст. Бар Барського р-ну Вінницької області та ТОВ “Поділля-Молоко”, ст. Бар Барського району Вінницької області був укладений договір №1 про поставку позивачем відповідачу масла „Селянського" на загальну суму 520000,00грн. (а.с.14 т.1) 22.08.2003р. між цим ж сторонами була укладена Угода про внесення змін та доповнень до договору №1, згідно якої пункт 4.4 викладено в наступній редакції: у разі прострочення поставки продукції згідно п. 3.2 даного договору, сторона 1 має право вимагати від сторони 2 дострокового розірвання договору, повернення коштів та відшкодування збитків. У разі відмови сторони 2 від розірвання договору, сторони укладають договір купівлі-продажу майна сторони 2, під умовою виникнення прав та обов'язків по ньому в залежності від виконання стороною 2 своїх зобов'язань по даному договору. При цьому, у разі невиконання стороною 2 зобов'язань по договору своєчасно й у повному обсязі договір купівлі-продажу набирає чинності й майно передається ТОВ "Поділля-Молоко". Сторони складають Акт приймання-передачі, з моменту підписання якого майновий виробничий комплекс передається у власність ТОВ "Поділля-Молоко". У разі неналежного виконання стороною 2 зобов'язань по даному договору, договір купівлі-продажу припиняє свою дію (а.с.15 т.1).
27.08.2003р. між сторонами був укладений договір №2 про поставку позивачем відповідачу масла „Селянського" на загальну суму 590000,00грн. (а.с.16 т.1).
Пунктом 5.4 договору №2 встановлено, що сторони укладають договір купівлі-продажу виробничо-майнового комплексу під відкладною умовою. У разі невиконання стороною 2 (позивачем у даній справі) своїх зобов'язань по поставці масла та відшкодування збитків у терміни, передбачені цим договором, договір купівлі-продажу вступає в дію та сторона 2 передає виробничо-майновий комплекс стороні 1 за умовами додатково укладеного договору купівлі-продажу.
23.09.2003р. між ТОВ "Поділля-Молоко" та ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока" було укладено угоду про заміну договору (новація), відповідно до п. 1 якої замінили зобов'язання по договору №1 від 05.08.2003р. та договору №2 від 27.08.2003р. на договір купівлі-продажу майнового комплексу, виклавши його окремим документом (а.с. 88, т. 1).
23.09.2003р. сторони уклали договір купівлі-продажу майнового комплексу ВАТ „Барський завод СЗМ" з додатками №1,2,3,4. (а.с.17 т.1).
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 договору, продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує частину виробничо-технологічного комплексу ВАТ "Барський завод СЗМ", який знаходиться в смт. Бар Вінницької області та зареєстрований по вул. Привокзальній, 1. Оцінка майна здійснена відповідно до звіту про незалежну оцінку цілісного виробничо-технологічного комплексу - Барський завод сухого знежиреного молока, складеного суб'єктом оціночної діяльності СПД Зобківим Михайлом Олеговичем станом на 1 вересня 2003 року. До складу придбаного майна входить в тому числі: нерухоме майно - будівлі та споруди, визначені в додатку №1 до договору купівлі-продажу, транспортні засоби, визначені в додатку №2 до договору купівлі-продажу, передаточні пристрої та обладнання, визначені в додатку №3 до договору купвлі-продажу, інші товарно-матеріальні цінності, визначені в додатку №4 до договору купівлі-продажу. Додатки №1, №2, №3, №4 до договору купівлі-продажу є невід'ємною його частиною. Вартість майна визначена відповідно до звіту та складає 1 105 000 грн. У якості розрахунку за придбане майно розміром 1 105 000 грн. сторони зараховують кошти розміром 1 105 000 грн., перераховані продавцю покупцем у якості попередньої оплати відповідно до договорів №1 від 05.08.2003р. та №2 від 27.08.2003р. та неповернуті продавцем у зв'язку з невиконанням зобов'язань.
30.09.2003р. сторони уклали угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р., згідно якої у частині другій пункту 1.1 договору купівлі-продажу слова "інші товарно-матеріальні цінності, визначені в додатку №4 до договору купівлі-продажу" виключені. Частину третю пункту 1.1 викладено в наступній редакції: додатки №1, №2, №3 до договору купівлі-продажу є невід'ємною його частиною (а.с. 54, т. 2).
Належним чином засвідчені копії додатків №1, №2, №3 до договору купівлі-продажу від 23.09.2003р. містяться в матеріалах справи на а.с. 17, 18, 19-33, том 2, оригінали - оглянуті в судовому засіданні апеляційного господарського суду. від 27.08.2003р. та неповернуті Продавцем у зв'язку
В листопаді 2005р. позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсними договорів: №1 від 5.08.2003р. (зі змінами та доповненнями згідно угоди від 22.08.2003р.), №2 від 27.08.2003р. та договору купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р., посилаючись на наступне:
- спірні угоди підписані неуповноваженою особою, а саме: Желіховським В.Й., який на час їх підписання не був повноважним головою правління ВАТ "Барський завод СЗМ", оскільки контракт, що визначав його повноваження, з ним не укладався, термін його повноважень скінчився; правління товариства не вирішувало питання про укладення спірних угод, а спостережна рада не погоджувала відчуження майнового комплексу, який є нерухомим майном і вартість якого перевищувала розмір 2000 мінімальних заробітних плат; крім того, згідно рішення Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005р., загальні збори акціонерів ВАТ "Барський завод СЗМ", на яких протоколом №7 від 02.03.2002р. був затверджений статут в новій редакції, визнані такими, що не відбулися та визнано незаконними прийняті цими зборами рішення та скасовано державну реєстрацію змін до статуту товариства, зареєстрованими Барською райдержадміністрацією 15.03.2002р. №01;
- договори №1 від 05.08.2003р. та №2 від 27.08.2003р. були укладені з порушенням ст.ст. 48, 58 ЦК УРСР, оскільки сторони не мали наміру виконувати умови договорів про поставку масла; договори №1 та №2 укладені з метою приховати іншу угоду - угоду, направлену на створення штучної ситуації невиконання зобов'язань позивачем, що, в свою чергу, повинно стати підставою для укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу за заниженою ціною, тобто ці договори є удаваними угодами;
- голова правління ВАТ "Барський завод СЗМ" Желіховський В.Й., укладаючи спірні угоди, опосередковано керував ТОВ "Поділля-Молоко" через своїх близьких родичів і мав за мету незаконно перевести активи з ВАТ "Барський завод СЗМ" на ТОВ "Поділля-Молоко", внаслідок чого здійснив відчуження майнового комплексу підконтрольній особі юридичній особі за заниженою ціною. Так, в договорі купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р. вказано, що вартість всього майна згідно оцінки становить 1 105 000 грн. Однак, після продажу майнового комплексу ТОВ "Поділля-Молоко" вже в грудні 2003р. уклало з ВАТ АБ "Укргазбанк" договори застави та іпотеки, згідно яких майновий комплекс оцінено на суму 5 265 621 грн. Таким чином, майновий комплекс продано явно на невигідних для позивача умовах, що в свою чергу доводить, що договір купівлі-продажу від 23.09.03р. укладений внаслідок зловмисної угоди представників продавця та покупця, що є правовою підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.ст. 48, 57 ЦК України;
- укладений договір купівлі-продажу майнового комплексу суперечить цілям ВАТ "Барський завод СЗМ" - здійснення виробничо-господарської діяльності по переробці молочної продукції, випуску та реалізації молочної продукції та отримання від цієї діяльності прибутку, оскільки відчуження цілісного майнового комплексу не дає змогу товариству здійснювати його статутну діяльність та отримувати прибуток. Отже, договір від 23.09.2003р. має бути визнаний недійсним на підставі ст. 50 ЦК УРСР;
- договір купівлі-продажу від 23.09.2003р. укладено також з порушенням ст. 178 ЦК УРСР, оскільки він є фактично способом забезпечення виконання ВАТ "Барський завод СЗМ" своїх зобов'язань за договорами №1 від 05.08.2003р. та №2 від 27.08.2003р., тоді як статтею 178 ЦК УРСР встановлений виключний перелік способів забезпечення виконання зобов'язань.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги про визнання спірних угод недійсними з підстав підписання їх неуповноваженою особою є недоведеними.
Так, на час підписання спірних угод повноваження голови правління ВАТ "Барський завод СЗМ" визначались згідно статуту товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів, які відбулися 2 березня 2002 року (а.с. 67-81, т. 2).
Відповідно до пункту 12.5 згаданого статуту голова правління товариства без доручення здійснює діяльність та дії від імені товариства, представляє його у відносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами як в Україні, так і за кордоном; розпоряджається майном та коштами товариства, видає доручення, укладає договори (угоди, контракти) на проведення операцій з нерухомим майном, землею, про отримання кредитів; передачу основних фондів в заставу на суму, що не перевищує розмір статутного фонду (а.с. 78-79, т. 2).
Пунктом 12.4 цього статуту встановлено, що правління товариства затверджує договори (угоди, контракти) на проведення операцій з нерухомим майном, землею, про отримання кредитів, передачу основних фондів в заставу на суму, що перевищує розмір статутного фонду (а.с. 77, т. 2).
30.09.2003р. спільним засіданнм спостережної ради та правління ВАТ "Барський завод СЗМ" був затверджений укладений договір купівлі-продажу виробничо-технологічного комплексу ВАТ "Барський завод СЗМ" від 23.08.2003р. та доручено голові правління Желіховському В.Й. підписати акти приймання-передачі майна (а.с. 89, т. 1).
Таким чином, голова правління Желіховський В.Й., укладаючи спірні угоди діяв в межах повноважень, наданих йому діючим на той час статутом.
Той факт, що з Желіховським В.Й. з 31.07.2002р. не укладався контракт, що передбачено п. 12.1 статуту (а.с. 77,144, т. 2), не може свідчити, що він не був повноважним головою правління, оскільки на посаду голови правління Желіховський В.Й. був обраний загальними зборами акціонерів 02.03.2002р. і виконував свої обов'язки відповідно до рішення цих зборів.
Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.04.2005р. загальні збори акціонерів відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" від 02.03.2002р. протокол №7 визнані такими, що не відбулись, визнані незаконними прийняті цими зборами рішення та скасовано державну реєстрацію змін до статуту ВАТ "Барський завод СЗМ", зареєстрованих Барською райдержадміністрацією 15.03.2002р. за №01 (а.с. 66, т. 2).
Проте, колегія суддів вважає, що прийняте рішення не може бути підставою для визнання спірних угод недійсними, оскільки на час їх укладення вказаного рішення суду не існувало, тобто всі рішення, прийняті загальними зборами були на той час чинними. Отже, голова правління правомірно виконував свої обов'язки відповідно до прийнятих загальними зборами рішень та статуту, діючого в редакції, зареєстрованою Барською райдержадміністрацією 15.03.2002р. за №01.
За цих же підстав колегія суддів вважає, що на час укладення спірних угод були повноважними органами обрані на загальних зборах 02.03.2002р. спостережна рада та правління товариства, тому розцінює протокол спостережної ради та правління товариства від 30.09.2003р. (а.с. 89, т. 1) як належний доказ.
Безпідставними є також вимоги позивача щодо визнання договорів №1 від 5.08.5003р. та №2 від 27.08.2003р. недійсними на підставі ст. 58 ЦК України.
Згідно ст. 58 ЦК УРСР, недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима угода). Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.
Позивач не довів суду, що сторони не мали наміру виконувати ці угоди. Навпаки, позивач надав суду банківські виписки, з яких вбачається, що ТОВ "Поділля-Молоко" перерахувало позивачу 1 105 000 грн., як передоплату за молоко (а.с. 142, т. 2). Вказуючи в позовній заяві, що договори №№ 1, 2 укладені з метою приховати іншу угоду, тобто є удаваними, позивач не зазначив, яку ж угоду сторони дійсно мали на увазі.
Отже, доводи позивача, що договори №1 від 05.08.2003р. та №2 від 27.08.2003р. укладені без наміру створити юридичні наслідки, а також, що вони є удаваними, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
В матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували, що голова правління ВАТ "Барський завод СЗМ" Желіховський В.Й. фактично здійснював управління ТОВ "Поділля-Молоко" через осіб, які знаходились з ним в родинних зв'язках, внаслідок чого мала місце зловмисна угода представника однієї сторони з другою стороною при укладенні спірних угод. Отже, вимоги позивача про визнання угод недійсними на підставі ст. 57 ЦК УРСР не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Безпідставними є також доводи позивача, що укладення договору купівлі-продажу від 23.09.2003р. фактично є способом забезпечення виконання ВАТ "Барський завод СЗМ" своїх зобов'язань за договорами №1 від 05.08.2003р. та №2 від 27.08.2003р., чим порушено ст. 178 ЦК УРСР.
Так, угодою від 23.09.2003р. (новація) сторони замінили зобов'язання по договору №1 від 05.08.2003р. та договору №2 від 27.08.2003р., якими передбачалась поставка масла, на договір купівлі-продажу майнового комплексу, виклавши його окремим документом (а.с. 88, т. 1)
Отже, спірний договір не можу бути способом забезпечення виконання зобов'язань, оскільки сторони погодили, що таким чином погашається заборгованість за договорами №1 та №2, тобто одне зобов'язання замінили іншим (замість поставки масла погодили зобов'язання передати у власність ТОВ "Поділля-Молоко" майновий комплекс в рахунок перерахованих ним як передоплата коштів в сумі 1 105 000 грн. за договорами №1 та №2).
Вказане також стверджується змістом договору купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р. (а.с. 17, т. 1).
Проте, договір купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р. підлягає визнанню недійсним з огляду на наступне.
Відповідно статуту ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", метою та основним видом діяльності товариства, зокрема, є: виробництво та переробка молочної продукції, її реалізація; отримання прибутку (а.с. 104-113, т. 1, 67-81, 89-98, т. 2).
Як вбачається з пункту 1.1 договору купівлі-продажу від 23.09.2003р., предметом даного договору є виробничо-технологічний комплекс ВАТ "Барський завод СЗМ".
З додатків №№1, 2, 3 до спірного договору вбачається, що до складу комплексу входять: нерухоме майно - будівлі та склади (в т.ч. виробничий корпус), транспортні засоби, пристрої та обладнання.
З пунктів 2.1, 2.2 договору від 23.09.2003р. вбачається, що майновий комплекс було продано за 1 105 000 грн.
Однак, згідно довідки №148 від 27.06.2006р., виданої ВАТ "Барський завод СЗМ", станом на 1 липня 2003 року балансова вартість основних засобів та нерухомого майна заводу, яке було відчужене за договором купівлі-продажу майнового комплексу від 23 вересня 2003 року на користь ТОВ "Поділля-Молоко", становила 7 452 000 грн.
Крім того, наступні угоди, укладені ТОВ "Поділля-Молоко", предметом яких є те ж саме майно, свідчить про те, що дійсна ринкова вартість майнового комплексу значно вища за встановлену в договорі від 23.09.2003р.
Так, 2 березня 2004 року ТОВ "Поділля-Молоко" уклало договір застави нерухомого майна - будівель та споруд майнового комплексу "Барський завод сухого знежиреного молока" з ВАТ АБ "Укргазбанк" (а.с. 120, т. 2).
З пунктів 2.1, 2.2 договору вбачається, що оціночна вартість предмета іпотеки станом на 30.12.2003р. згідно довідки-характеристики №1903 від 30.12.2003р., довідки-характеристики №1904 від 30.12.2003р., довідки-характеристики №1905 від 30.12.2003р., виданих Барським державним бюро технічної інвентаризації, в яких викладена характеристика предмета іпотеки, становить 2 594 919 грн. Згідно звіту експерта про вартість об'єкта експертної оцінки, складеного 12.12.2003р. ДП "Віро-експерт", предмет іпотеки оцінено в 2 573 808,00 грн. Сторони оцінюють предмет застави в 1801 665,60 грн.
2.03.2004р. між тими ж сторонами укладено договір застави обладнання майнового комплексу "Барський завод сухого знежиреного молока" (а.с. 125, т. 2). Згідно звіту експерта від 12.12.2003р., предмет застави оцінено в 2 434 017 грн. Сторони оцінюють предмет застави в 1 705 797,80 грн. (п. 2.2 договору застави).
2.03.2004р. між тими ж сторонами укладено договір застави транспортних засобів (а.с. 117, 115-116). Згідно звіту експерта від 12.12.2003р., предмет застави оцінено в 236 685,00 грн. Сторони оцінюють предмет застави в 151 202,10 грн. (п. 2.2 договору застави).
Отже, реалізація майнового комплексу "Барський завод сухого знежиреного молока" здійснена за значно нижчою ціною, ніж його ринкова вартість.
Відповідно до п. 3.4 статуту товариства, діючого в період укладення спірних договорів, товариство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності.
В результаті продажу виробничо-технологічного комплексу, позивач фактично втратив можливість здійснювати основний вид діяльності - виробництво молочної продукції та її реалізацію на ринку, а також отримувати прибуток.
Таким чином, укладення спірного договору суперечить цілям діяльності позивача.
Згідно ч. 1 ст. 50 ЦК УРСР (чинного на момент укладення спірного договору), недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 цього Кодексу. Частиною 1 статті 59 ЦК УРСР встановлено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне визнати договір купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003р. недійсним на підставі ст. 50 ЦК УРСР.
Відповідно ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР, по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою.
Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (з наступними змінами), визнаючи угоду недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням зобов'язує кожну зі сторін повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі (у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах.
Отже, при визначенні угоди недійсною кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, незалежно від того, чи заявлялась така вимога.
При розгляді даної справи встановлено, що позивач передав відповідачу майно, зазначене в додатках №№1, 2, 3 до договору від 23.09.2003р., що стверджується актом приймання-передачі та додатками №№1, 2, 3 до нього (а.с. 106, 37, 38, 39-53, т. 2).
Тому відповідач зобов'язаний повернути це майно позивачу.
Судом також встановлено, що кошти в сумі 1 105 000 грн. перераховувались відповідачем позивачу на підставі договорів №1 від 05.08.2003р. та №2 від 27.08.2003р., які суд вважає дійсними, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави зобов'язувати позивача повернути ці кошти відповідачу.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм чинного законодавства, в зв'язку з чим його необхідно скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003 року з прийняттям нового рішення в цій частині про задоволення позову та зобов'язати відповідача повернути позивачу майно, отримане за цим договором. В іншій частині рішення необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока (ст. Бар Вінницької області) задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Вінницької області від 24 січня 2006 року у справі №5/279-05 скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003 року. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, виклавши його у наступній редакції:
"Визнати недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу від 23.09.2003 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Барський завод сухого знежиреного молока" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля-Молоко".
Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля -Молоко" (23000,Вінницька область, Барський район, ст. Бар, вул. Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 32623957) повернути Відкритому акціонерному товариству "Барський завод сухого знежиреного молока" (23000,Вінницька область, Барський район, ст. Бар, вул. Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 00444412) майно, зазначене в додатках №1.,№2,№3 до договору купівлі-продажу від 23.09.2003 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля -Молоко" (23000,Вінницька область, Барський район, ст. Бар, вул. Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 32623957) на користь Відкритого акціонерного товариства "Барський завод сухого знежиреного молока" (23000,Вінницька область, Барський район, ст. Бар, вул. Привокзальна,1, код ЄДРПОУ 00444412) - 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
3. В іншій частині рішення залишити без змін.
4. Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.
5. Справу №5/279-05 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Зарудяна Л.О.
судді::
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - третій особі
5 - в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 287169 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Зарудяна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні