Рішення

від 11.01.2013 по справі 5011-41/15339-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/15339-2012 11.01.13

За позовомПриватного підприємства «Регістр» ДоФізичної особи-підприємця Примакова Сергія Олексійовича Простягнення 236 034,78 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шаповалов Д.В. -дов. № 29/10/2 від 29.10.12р.;

від відповідача: Примаков С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Регістр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Примакова Сергія Олексійовича про стягнення 263 548,88 грн.

Ухвалою від 05.11.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.12.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору.

03.12.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.12.2012 року відповідач надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував.

Крім того, представники позивача та відповідача в даному судовому засіданні подали спільне письмове клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Судом у судовому засіданні 24.12.2012 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України повторно було оголошено перерву до 11.01.2013 р. о 12:20.

09.01.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшли додаткові документи по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 11.01.2013 р. подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 236 034,78 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.01.2013 р. надав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 11.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 р. між Фізичною особою-підприємцем Примаковим Сергієм Олексійовичем (продавець) та Приватним підприємством «Регістр» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 182, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця столярні вироби (надалі - товар), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2 договору, перелік, кількість, асортимент та вартість товару вказані в Специфікації (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 3.1. договору, загальна сума специфікації (додаток № 1), складає 233 993,00 грн.

Пунктом 3.2 даного договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом передплати коштів продавцю в національній валюті України:

3.2.1. Передплату в розмірі 106 278,42 грн. покупець сплачує на момент підписання договору.

3.2.2. Доплату в розмірі: 57 516,68 грн. покупець сплачує продавцю протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту підписання договору.

3.2.3. Розрахунок в розмірі 70 197,90 грн. покупець сплачує до моменту поставки товару зазначеного в п. 4.1

Відповідно до п. 4.1 договору, продавець зобов'язується поставити товар в два етапи. Перша частина, позиції з 1 по 5, згідно специфікації (Додаток № 1) до даного договору протягом 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання продавцем коштів згідно п. 3.2.1 даного договору. Друга частина позиції з 6 по 17, згідно специфікації (додаток № 1) до даного договору, протягом 105 (сто п'ять) календарних днів з моменту отримання продавцем коштів згідно п. 3.2.1 даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов підпунктів 3.1 та 3.2 договору, платіжними дорученням № 32 від 13.03.2012 р., № 52 від 06.04.2012 р. перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 163 795,10 грн. Крім того, платіжним дорученням № 48 від 23.03.2012 р. позивач сплатив відповідачу 83 022,00 грн. За домовленістю між позивачем та відповідачем даний платіж у розмірі 70 197,90 грн. зараховано в рахунок оплати товару згідно п. 3.2.3 договору. Таким чином, позивачем у повному обсязі були виконані умови договору купівлі-продажу № 182 від 12.03.2012 р. щодо здійснення передоплати у розмірі 233 993,00 грн. Крім того, позивачем на рахунок відповідача були зайво перераховані грошові кошти у розмірі 12 824,10 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 182 від 12.03.2012 р., позивач 22.10.2012 року надіслав на адресу відповідача лист № 42, згідно якого повідомив відповідача про втрату для нього інтересу щодо виконання зобов'язання з поставки та передачі у власність столярних виробів, у зв'язку з простроченням боржника, а також просив повернути йому грошові кошти у розмірі 246 817,10 грн. перераховані ним на виконання умов договору та грошову суму, яка зайво була сплачена відповідачу.

Даний лист позивача залишений відповідачем без задоволення.

У зв'язку з тим, що відповідачем були виконані роботи вартістю 14 690,00 грн., позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 236 034,78 грн. з яких - 219 303,00 грн. сплачені на виконання умов договору № 182 від 12.03.2012 р., 12 824,10 грн. зайво сплачені грошові кошти та 3 907,68 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 182 від 12.03.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, позивач надіслав на адресу відповідача лист № 42 від 22.10.2012 р., згідно якого повідомив відповідача про втрату для нього інтересу щодо виконання зобов'язання з поставки та передачі у власність столярних виробів, та просив повернути йому грошові кошти перераховані ним на виконання умов договору купівлі-продажу № 182 від 12.03.2012 р.

Статтею 615 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Частиною 3 статті 622 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови кредитора від договору (стаття 615 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

У зв'язку з надісланням зазначеного листа, зобов'язання за договором купівлі-продажу № 182 від 12.03.2012 р. є припиненими.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій. Положення цієї статті застосовуються також до вимог, зокрема повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що грошові кошти у розмірі 219 303,00 грн. мають бути повернені Фізичною особою-підприємцем Примаковим Сергієм Олексійовичем на користь Приватного підприємства «Регістр» відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Умовами пункту 5.3 договору встановлено, що за несвоєчасну поставку товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,01 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, від вартості договору.

Оскільки відповідачем не був поставлений весь товар, позивач керуючись п. 5.3 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 907,68 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З наведених вище норм вбачається, що підставою для застосування неустойки у вигляді пені, може бути лише прострочення грошового зобов'язання, а тому пеня визначена п. 5.3 договору купівлі-продажу № 182 від 12.03.2012 р. за несвоєчасну поставку товару не може бути застосована та відповідно стягнута з відповідача.

Зазначена правова позиція підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 26.07.2010 року по справі № 52/468, від 17.08.2010 року по справі № 42/178-52/142, від 09.03.2011 по справі № 42/147-41/22.

Позовні вимоги в частині стягнення 12 824,00 грн. зайво сплачених грошових коштів підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем грошова сума у розмірі 12 824,00 грн. була перерахована на рахунок відповідача безпідставно.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава на якій воно було набуте відпала.

Оскільки відповідачем не були повернені грошові кошти у розмірі 12 824,00 грн., які безпідставно отримані ним від позивача, то за таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 12 824,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Примакова Сергія Олексійовича (місцезнаходження : 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 174-А, кв.109, ідентифікаційний номер 2818506039) на користь Приватного підприємства «Регістр» (місцезнаходження: 04146, м. Київ, вул. В. Василевської, 27/29, код ЄДРПОУ 23394013) 232 127 (двісті тридцять дві тисячі сто двадцять сім) грн. 10 коп. безпідставно отриманих грошових коштів та 4 642 (чотири тисячі шістсот сорок дві) грн. 54 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.01.2013 року

Суддя О.М. Спичак