Рішення

від 16.01.2013 по справі 5024/1636/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2013 р. Справа № 5024/1636/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АРС", м. Херсон

про зобовязання повернення орендованого майна та стягнення 20945 грн. 05 коп.

за участю прокуратури: Слободянюк В.Ю., заступник начальника відділу військової прокуратури, посвідчення № 143 від 15.03.2011 р.;

представників сторін :

від позивача - Кувшинова А.О., представник за довіреністю № 23 від 31.05.2012 р.;

від відповідача - не прибув.

Позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо комерційне підприємство "АРС " заборгованість з орендної плати в сумі 11586,54 грн., пеню в сумі 457,71 грн., неустойку в розмірі 7742,15 грн. за несвоєчасне повернення об'єкту оренди за договором оренди державного майна від 01.03.2012 р. № 978-12-065 на поточний рахунок позивача.

28.11.2012 року до господарського суду надійшла заява про вступ та участь прокурора на боці позивача в особі представника Херсонської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України.

Відповідач у судове засідання не прибув, не скористався своїм правом на судовий захист, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Ухвала суду від 16.11.2012 р. про порушення справи повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "за зазначеною адресою не проживає". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.11.2012 р. місцезнаходження відповідача: м.Херсон, Бериславське шосе 12-а, кв.67.

17 грудня 2012 року Херсонською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України подано заяву про забезпечення позову у справі.

10 січня 2013 року Регіональним відділенням фонду державного майна України подано заяву №10-09-00088 про збільшення позовних вимог в частині стягнення неустойки - 17402,57 грн.

Позивач та прокурор наполягають на задоволенні позовних вимог.

Справа розглядалась поза межами строку, встановленого ст.69 ГПК України, оскільки відповідне клопотання було подане позивачем 11.01.2013 року.

Враховуючи вищевикладене та відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в справі доказами, які визнані судом достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників, які прибули в судове засідання, - суд

в с т а н о в и в:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АРС" (відповідач) 01.03.2012 року укладено договір оренди державного майна № 978-12-065 (далі - договір), згідно з яким в користування відповідача на умовах оренди позивач передав державне майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 70,1 кв.м., розташовані на третьому поверсі дев'ятиповерхової адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, що знаходиться на балансі ДП ЦКБ "Ізумруд ".

Факт передачі майна в користування відповідача підтверджується актом прийому передачі від 01.03.2012 року.

Пунктом 10.1 договору строк його дії узгоджено сторонами до 01.03.2013 р. включно.

Згідно з пунктами 3.1, 3.3, 3.5 договору оренди відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату в розмірі 2483 грн. 34 коп. з урахуванням індексу інфляції щомісячно не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно наданих позивачем розрахунків відповідач станом на день розгляду справи має заборгованість з орендної плати в сумі 11586 грн.54 коп.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач листом від 08.06.2012 р. №11-09-01725 пропонував відповідачу в добровільному порядку розірвати вказаний договір оренди, сплатити борг та повернути майно за актом приймання-передачі.

Вищевказане звернення відповідач залишив без відповіді та реагування.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом від 18.09.2012 №11-09-02850 з повідомленням про відмову від договору оренди. Вказане повідомлення відповідач отримав 20.09.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно приписів ч.2 ст.782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що заборгованість з орендної плати складає 11586,54 грн. та договір є розірваним з 21.09.2012 року.

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день оплати.

Оскільки орендна плата відповідачем не сплачена позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 457, 71 грн. Суд, перевіривши розрахунки пені, задовольняє вимогу щодо її стягнення.

Також п. 3.7 зазначеного договору встановлена відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді штрафу у розмірі 10 %, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці.

Враховуючи, що відповідачем орендна плата не сплачувалась з березня поточного року, Регіональним відділенням нараховано штраф у розмірі 1158, 65 грн., вимога щодо його стягнення також підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Правові наслідки припинення договору оренди визначені в ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якою встановлено, що у разі припинення, розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених в договорі.

Згідно з п.п. 10.10, 10.11 договору у разі припинення або розірвання договору оренди майно протягом трьох робочих днів підлягає поверненню орендодавцю та балансоутримувачу. Майно вважається таким, що повернене, з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання.

Також, згідно з п. 10.12 договору, якщо орендарем не виконано обов'язок щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення. Нарахування орендарю неустойки здійснюється орендодавцем за весь період невиконання зобовязань орендаря щодо повернення майна за актом приймання-передавання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про зобов»язання відповідача повернути орендоване майно.

Зважаючи на те, що станом на день розгляду справи відповідачем не повернене орендоване майно, Регіональним відділенням нарахована неустойка за несвоєчасне повернення майна за період з 26.09.2012 р. по 11.01.2013 р. в розмірі 17402,57 грн., яка є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

17 грудня 2012 року прокурором було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача де б вони не знаходились та в чому б не полягали.

Щодо вищевказаної заяви про застосування заходів до забезпечення позову, суд залишає її без задоволення, врахувавши наступне.

Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Як зазначалося в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В заяві про забезпечення позову слід зазначити: обґрунтування необхідності забезпечення позову, який саме вид забезпечення належить застосувати, чому саме цей вид належить застосувати.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами, не допускається. Тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України.

Заява прокурора про забезпечення позову не містить обґрунтувань та підстав необхідності забезпечення позову; чому саме цей вид належить застосувати; відомостей як про наявність грошових коштів на рахунках боржника, так і ймовірність їх зникнення; доказів того, що за вказаною прокурором адресою знаходиться саме майно відповідача.

Отже, прокурор у встановлений законом спосіб не довів необхідність застосування заходів забезпечення позову, те, що їх невжиття може ускладнити чи унеможливити виконання рішення, тому суд не має правових підстав для вжиття цих заходів.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду , і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, суд з урахуванням положень ст.49 ГПК України судові витрати покладає на відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи викладені норми права, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АРС" ( 73000, м. Херсон, Бериславське шосе 12-а, кв.67, код ЄДРПОУ 33725868, р/р 2600801694361 в ХФ ТОВ "Укрексімбанк" МФО 352639 ) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області (73000, м.Херсон, пр.Ушкова, 47, на поточний рахунок 31110094700002 в ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 21295778) 11586,54 грн. заборгованості з орендної плати, 457,71 грн. пені, 1158,65 грн. штрафу, 17402,57 грн. неустойки, в рахунок відшкодування судових витрат 2682,50 грн. судового збору.

3. Зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АРС"( 73000, м. Херсон, Бериславське шосе 12-а, кв.67, код ЄДРПОУ 33725868, р/р 2600801694361 в ХФ ТОВ "Укрексімбанк" МФО 352639 ) повернути орендоване майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 70,1 кв.м. на третьому поверсі дев'яти поверхової адміністративної будівлі за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, що знаходиться на балансі ДП ЦКБ "Ізумруд", - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Херсонській області ( 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова,47, р/р 31110094700002 в ГУДКСУ у Херсонській області ) за актом приймання-передачі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська