Рішення

від 15.01.2013 по справі 16/061-12/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р. Справа № 16/061-12/21

Господарський суд Київської області у складі колегії: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Горбасенка П.В., Лилака Т.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліколор», Київська обл., м. Біла Церква

2. Білоцерківської районної державної адміністрації, Київська обл., м. Біла Церква

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання договору недійсним

за участю представників:

від прокуратури: Барановська В.В. (посвідчення №009565 від 15.10.2012р.)

від позивача: не з'явився

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.06.2012р. прокурор Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліколор» (далі-ТОВ «Поліколор»/відповідач) про визнання незаконним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №818 від 08.12.2008р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки №77 від 09.12.2008р. та зобов'язання відповідача передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,6328 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідач 1 не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2012р. (суддя Христинко О.О.) порушено провадження у справі №16/061-12/21 та призначено справу до розгляду.

16.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого останній просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації №818 від 08.12.2008р. Зазначені уточнення судом прийняті.

03.08.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2012р. до участі у даній справі у якості відповідача 2 залучено Білоцерківську районну державну адміністрацію (далі-Білоцерківська РДА/відповідач 2).

Відповідач 2 позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2012р. розгляд даної справи було відкладено на 02.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2013р. за результатам повторного автоматизованого розподілу справ, проведеного на підставі розпорядження голови господарського суду України від 01.10.2012р. №202-АР, дану справу прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А. та присвоєно їй номер 16/061-12/21.

Ухвалами господарського суду Київської області від 02.10.2012р., 15.10.2012р., 05.11.2012р. та 19.11.2012р. розгляд даної справи відкладався на 15.10.2012р., 05.11.2012р., 19.11.2012р. та 04.12.2012р. відповідно.

14.11.2012р. та 08.01.2013р. від відповідача 2 надходили клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначені клопотання судом задоволені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2012р. призначено колегіальний розгляд даної справи в порядку ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2012р. на підставі розпорядження голови господарського суду Київської області від 05.12.2012р. №268-АР, дану справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Горбасенка П.В., Лилака Т.Д. та призначено її до розгляду на 18.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2012р. розгляд даної справи було відкладено на 15.01.2013р.

24.12.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора Білоцерківського району Київської області надійшло клопотання про відмову від позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,6328 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Позивач, у відповідності до пояснень останнього, зазначене клопотання підтримує.

В судовому засіданні 15.01.2013р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної прокуратурою Білоцерківського району Київської області перевірки законності передачі у власність та користування земельних ділянок на території Білоцерківського району встановлено, що 04.10.2007р. Білоцерківською РДА було прийнято розпорядження №609 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ «Поліколор» для обслуговування існуючої виробничої бази в адміністративних межах Фурсівської сільської ради».

У відповідності до довідки Управління земельних ресурсів у білоцерківському районі №06-15-4718 від 05.11.2007р., земельна ділянка, яка пропонується до відведення ТОВ «Поліколор» для обслуговування виробничої бази загальною площею 0,6328 га знаходиться на землях запасу (забудовані землі промисловості) Фурсівської сільської ради Білоцерківського району.

08.12.2008р. Білоцерківською РДА, за результатами розгляду технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, прийнято розпорядження №818 «Про передачу земельної ділянки», яким ТОВ «Поліколор» надано в оренду земельну ділянку площею 0,6329 га для обслуговування виробничої бази за рахунок земель промисловості в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області терміном на 10 років (далі-Розпорядження №818 від 08.12.2008р.).

На підставі вказаного розпорядження, 09.12.2008р. між Білоцерківською РДА (далі-орендодавець) та ТОВ «Поліколор» (далі-орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №77, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння земельну ділянку площею 0,6329 га для обслуговування виробничої бази в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Договір зареєстрований 12.12.2008р. у Київській регіональній філії №29 Державного підприємства «Центр державного кадастру» за №040832200226.

Посилаючись на те, що розпорядження Білоцерківської РДА №818 від 08.12.2008р. прийнято з порушенням вимог статей 122, 124 Земельного кодексу України в частині відсутності в останньої повноважень щодо передання у користування земель для обслуговування виробничої бази, позивач просить суд, зокрема, визнати незаконним та скасувати вищезазначене розпорядження.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до положень статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324 Цивільного кодексу України, статті 148 Господарського кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, укладенні, зміні, розірванні договорів оренди земельної ділянки, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

За змістом статей 123, 124, 127, 128 ЗК України рішенням органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або в користування здійснюється волевиявлення власника землі і реалізуються відповідні права у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК України, спрямованих на раціональне використання землі як об'єкта нерухомості (власності).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Приписами статей 17, 122 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів -відповідні органи виконавчої влади.

З огляду наведеного, до компетенції районних державних адміністрацій належить передання виключно земельних ділянок для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Водночас, судом встановлено, що розпорядженням Білоцерківської РДА №818 від 08.12.2008р. було вирішено питання передання у користування відповідачу 1 земельної ділянки для обслуговування виробничої бази за рахунок земель промисловості в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області за межами населеного пункту, у той час, як передання земель для вказаних потреб, в силу вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України, належить до виключної компетенції обласної державної адміністрації, якою в даному випадку є Київська обласна державна адміністрація (позивач).

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 1.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що відповідно до ст. 20 ГК України, ст. ст. 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суб'єктний склад і характер спірних правовідносин, а також встановлення судом факту перевищення Білоцерківською РДА при прийнятті спірного розпорядження меж власних повноважень, оскільки у відповідності до ст. 122 ЗК України, до повноважень районної державної адміністрації не входить надання земель для обслуговування виробничої бази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування розпорядження Білоцерківської РДА №818 від 08.12.2008р. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем та не спростована у встановленому порядку відповідачами 1, 2.

Крім того, посилаючись на незаконність розпорядження Білоцерківської РДА №818 від 08.12.2008р. позивач просить суд визнати недійсним договір оренди №77 від 09.12.2008р. з підстав статей 203, 215 ЦК України.

Приписами статей 202, 215, 203 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, зокрема, відповідність змісту правочину вимогам ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 124 ЗК України в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Приписами статей 216, 236 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи, що визнання акта владного органу незаконним, недійсним, неправомірним є вираженням одного і того самого способу захисту порушеного права, як визнання акта протиправним, розпорядження Білоцерківської РДА №818 від 08.12.2008р. є незаконним з моменту його вчинення. Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010р. №1145/11/13-10.

Пунктом 2.24 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи визнання незаконним та скасування розпорядження Білоцерківської РДА №818 від 08.12.2008р., на підставі якого було укладено спірний договір, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним договору оренди №77 від 09.12.2008р. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, 24.12.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від прокурора Білоцерківського району Київської області надійшло клопотання про відмову від позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,6328 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Позивач, у відповідності до пояснень останнього, зазначене клопотання підтримує.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи той факт, що відмова від позовної вимоги про зобов'язання відповідача 1 вчинити певні дії не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття зазначеної відмови та припинення провадженні у даній справі в частині зазначених позовних вимог в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів 1, 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 122, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України, ст. ст. 202, 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 08.12.2008р. №818 «Про передачу земельної ділянки», яким ТОВ «Поліколор» надано в оренду терміном на 10 років земельну ділянку площею 0,6329 га для обслуговування виробничої бази за рахунок земель промисловості в межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області».

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №77 від 09.12.2008р., укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліколор» (ідентифікаційний код 31820938).

4. Прийняти заяву прокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про відмову від позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліколор» передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,6328 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

5. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліколор» передати державі в особі Білоцерківської районної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,6328 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

6. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліколор» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок, 220, ідентифікаційний код 31820938) та Білоцерківської районної державної адміністрації (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, 2, ідентифікаційний код 19425498) на користь Державно бюджету України 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Головуючий суддя В.А. Ярема

Судді П.В. Горбасенко

Т.Д. Лилак