Ухвала

від 16.01.2013 по справі 2а/2370/3501/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3501/12 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

16 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьмина Гребля»до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових-повідомлень рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьмина Гребля»пред'явило позов до Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Христинівської МДПІ від 19.04.2012р. №0000012301 з визначення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 102833 грн. 18 коп. та штрафних санкцій 25708 грн. 30 коп. та від 19.04.2012р. №0000022301 з визначення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 26902 грн.90 коп. та штрафних санкцій у сумі 1 грн..

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Кузьмина Гребля»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Христинівською районною державною адміністрацією Черкаської області 11.03.2010р. (ідентифікаційний код 36781548) та є платником ПДВ згідно свідоцтва №100294032 (а.с. 52 Т.1).

Посадовими особами відповідача проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 11.03.2010р. по 31.12.2011р. та складено акт від 05.04.2012р. №21/22-01/36781548. В акті перевірки податковим органом встановлено порушення: п. 81.6, пп. 81 15. 1. (3) п. 81 15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 209.6, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 15 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість усього у сумі 129736 грн. 10 коп., у тому числі за вересень 2010р. у сумі 15 111 грн. 50 коп., за жовтень 2010р. у сумі 77 652 грн. 10 коп., за листопад 2010р. у сумі 10 069 грн. 58 коп., за березень 2011р. у сумі 26 902 грн. 90 коп.; п. 81.6, пп. 81 15. 1. (3) п. 81 15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 209.6, пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 15 Податкового кодексу України у результаті чого завищено податок на додану вартість, що залишається в розпорядження сільськогосподарського підприємства у сумі 408 733 грн.

На підставі даних акту перевірки від 05.04.2012р. №21/22-01/36781548 (т. 1 а.с. 16-36) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення 19.04.2012р. №0000012301 та від 19.04.2012р. №0000022301 (т. 1 а.с 48-49) про визначення ТОВ «Кузьмина Гребля»грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26 903 грн. 90 коп. та у сумі 128 543 грн. 48 коп. відповідно.

За приписами пунктів 56.1, 56.2, 56.3 ст. 56 Кодексу №2755-VI рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. За результатами адміністративного оскарження скарги ТОВ «Кузьмина Гребля»залишені без задоволення, а спірні рішення без змін (т. 1 а.с.44-47).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

У силу вимог п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу України (№2755-VI) сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до статті 3 Закону України від 17.12.98 №320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок» , що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №320) об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Кузьмина Гребля» подано податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку, з якого вбачається, що площа земель сільськогосподарського призначення становить 1 148 га. (а.с. 74-75 Т. 1). Зазначений розрахунок прийнято відповідачем 18.01.2011р., про що свідчить штамп отримано та підпис уповноваженої особи. Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (№2755-VI), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом , на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктом 48.1 ст. 48 Кодексу №2755-VI визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

У силу вимог п. 209.2 ст. 209 Кодексу №2755-VI згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 209.7 ст. 209 Кодексу №2755-VI сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 -24 та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України (№435-IV) договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПП «Земекспертцентр» та ТОВ «Кузьмина Гребля»було укладено договір від 15.06.2010р. №393 на проведення робіт: з «підготовки реєстраційних справ до договорів оренди земельних ділянок у кількості 312 штук для ТОВ «Кузьмина Гребля»в адмінмежах Кузьмино-Гребельської сільської ради Христинівського району Черкаської області»(а.с. 77 Т.2) та додаткову угоду №394 до договору від 23.04.2010р. №207 на проведення робіт: «підготовка реєстраційних справ до договорів оренди земельних ділянок у кількості 119 штук для ТОВ «Кузьмина Гребля»в адмінмежах Кузьмино-Гребельської сільської ради Христинівського району Черкаської області»(а.с. 78 Т.2), що підписаний обома сторонами, має двосторонній зобов'язальний характер, його умови не суперечать вимогам чинного законодавства та цілям господарської діяльності сторін, зміст становлять умови, що визначено на розсуд сторін і погоджено сторонами, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства. Виконання вказаних договорів підтверджується актом приймання-здачі виконаної роботи у цілому від 30.06.2010р. (а.с. 79 Т. 2) та актом взаємозвірки виконання договорів між ПП «Земекспертцентр»та ТОВ «Кузьмина Гребля»від 01.01.2011р. (а.с. 80 Т. 2).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №119 затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю). (надалі за текстом -Порядок). Пунктом 2, 4 Порядку визначено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю); договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), що ведеться за формою згідно з додатком. У листі ДПА України від 12.10.2009р. №22231/7/15-0717 «Про фіксований сільськогосподарський податок»зазначено, що сільськогосподарські підприємства в деклараціях по ФСП повинні відобразити площі земельних ділянок - сільськогосподарських угідь, що знаходяться у їх власності, у постійному користуванні, а також орендовані земельні ділянки, орендодавцями яких є як відповідні органи місцевого самоврядування і виконавчої влади, так і власники земельних ділянок та земельних часток (паїв). Згідно з пунктом "д" статті 4 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

В матеріалах справи міститься список орендодавців ТОВ «Кузьмина Гребля»(а.с. 2-14 т. 2). Згідно зазначених списків орендодавцями виступають 481 особа, у списках вказані прізвище, ім'я та по батькові орендодавців та зазначено відповідні кадастрові номера. На підтвердження факту виплати сум орендної плати позивачем надано: видаткові касові ордери, платіжні відомості, відомості на видачу готівки (а.с. 15-66 Т. 2).

Крім того, у матеріалах справи знаходяться договори оренди землі орендодавцями яких виступають фізичні особи, а орендарем ТОВ «Кузьмина Гребля». Предметом усіх договорів є те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кузьминогребельської сільської ради Христинівського району Черкаської області. До договорів оренди землі надано реєстраційну картку земельної ділянки центру державного земельного кадастру (а.с.81-251 Т. 2, а.с. 1-185 Т. 3). Крім того, у матеріалах справи знаходяться договори оренди землі з тотожнім предметом без додавання реєстраційної картки земельної ділянки центру державного земельного кадастру, проте із відміткою, що останні зареєстровано у Христинівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис (а.с. 186-250 Т. 3, а.с.1-250 Т. 4, а.с.1-250 Т. 5, а.с.1-249 Т. 6).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001р. №2768-III (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, надалі за текстом Кодекс №2768-III ), право оренди землі оформляється договором, що реєструється відповідно до закону. Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року №161-XIV (надалі за текстом - Закон №161-XIV ) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Відповідачем не надано доказів про те, що договори оренди землі в яких орендарем виступає позивач (а.с.81-251 Т. 2, а.с. 1-185 Т) є недійсними, а тому в силу вимог Кодексу №435-IV зазначені договори є укладеними відповідно до норм діючого законодавства.

За ст.ст. 13 , 14 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Статтею 18 Закону №161-XIV передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Колегія суддів звертає увагу на те, що усі договори оренди земельних ділянок, що використовуються товариством при здійсненні ним діяльності, повинні пройти державну реєстрацію. Проте, системно проаналізувавши вищевказані норми земельного законодавства колегія суддів зазначає, що використання земельних ділянок без державної реєстрації правовстановлюючих документів або з недотриманням встановленого порядку є порушенням вимог земельного, а не податкового законодавства, що тягнуть за собою передбачену відповідальність, що не пов'язана із визначенням податкового зобов'язання. При цьому, відповідальність за порушення, допущені в галузі земельного законодавства, не може створювати для суб'єктів господарювання додаткову, прямо не передбачену законодавством, відповідальність в сфері оподаткування.

В матеріалах справи відсутні докази того, що контролюючим органом не визнано податкові зобов'язання з ПДВ з причин отримання доходу на орендованих землях, договори з використання яких укладено, позаяк частково договори оренди паїв -292 га стосовно 105 ділянок не зареєстровано (а.с.22 Т.1, а.с.37 Т.7), хоча за довідкою відділу Держкомзему (а.с.36 Т.7) станом на 23.10.2012р. проведено державну реєстрацію 376 договорів оренди щодо площі 912, 82 га, що свідчить про продовження заходів з реєстрації, у т.ч. на виконання договору між ПП «Земекспертцентр»та ТОВ «Кузьмина Гребля»від 15.06.2010р. №393 (1148-912,82 =235,18га ), що значно менше ніж 292 га.

Оскільки відповідачем не надано доказів визнання недійсними договорів оренди земельних паїв, не доведено неправомірність формування собівартості вирощеної сільськогосподарської продукції з огляду на здійснені виплати за користування землею сільськогосподарського призначення, то колегія суддів вважає, що відображення позивачем у податковому обліку права на застосування спеціального режиму оподаткування і складання податкової звітності щодо результатів здійснених операцій є правомірним.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позиція представника відповідача щодо втрати права на застосування спеціального режиму оподаткування з ПДВ у частині використання у господарській діяльності земельних ділянок за договорами, що не пройшли державної реєстрації та одночасно втрати права при визначенні податкового зобов'язання з ПДВ у скороченій декларації до складу податкового зобов'язання відносити реалізацію продукції, вирощеної на земельних ділянках, що не зареєстровані або перебувають у процесі реєстрації, така, що не відповідає податковому законодавству, оскільки за умовами ст.48, ст.49 податкова декларація вважається поданою у разі якщо орган ДПС не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації (49.9.2), а податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку, з якого вбачається, що площа земель сільськогосподарського призначення становить 1 148 га. (а.с. 74-75 Т. 1) прийнято і визнано належним.

Крім того, здійснення господарських операцій підтверджується первинними та розрахунковими документами (платіжними документами, договорами, довідками відділу держкомзему), що містяться в матеріалах справи.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.