Рішення

від 21.01.2013 по справі 8/5014/3122/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.13 Справа № 8/5014/3122/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агроукрптаха"", м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Марс"", м. Красний Луч Луганської області, -

про стягнення 52 509 грн. 65 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Денисов О.С. - представник, - довіреність №б/н від 14.01.13 року;

від відповідача - представник не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 52.509,65 грн., нарахованої з посиланням на неналежне виконання з його боку умов договору поставки №Т-88/9804, укладеного між сторонами 21.03.11 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 20.12.12 року до 08.01.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів; з 08.01.13 року до 21.01.13року - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 21.01.13 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання, призначеного на 21.01.13 року, не з'явився без пояснення причин, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.77;78-89;80).

З огляду на викладене у суду маються підстави дійти висновку, що ним вжито належних заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.01.13 року , відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи їх не доведеними (відзив на позовну заяву №б/н від 08.01.13 року), посилаючись при цьому на те, що: у видаткових накладних відсутні дані про те, що поставка товарів мала місце за договором №Т-88/9804 від 21.03.11 року, а не якимось іншим; відсутні його заявки (замовлення) на відвантаження товару за вищевказаним договором; документи первинного бухгалтерського обліку, які були складені в ході виконання договору, на думку відповідача, не відповідають вимогам чинного законодавства України, у т.ч. ст. 1 Закону України від 16.07.99 року №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Як стверджує відповідач, позивач безпідставно дійшов висновку, що він (відповідач) повинен сплатити суму боргу за наче б то поставлений товар за договором поставки товару №152995 від 20.04.12 року (відзив на позов від 08.01.13 року за вих. №б/н).

Судом звернуто увагу на те, що відзив мотивовано посиланнями на договір, який не має відношення до цього спору , а саме: на договір №152995 від 20.04.2012 року (а.с.72-74), - оскільки договір за таким номером сторони не укладали та до цієї справи його не надавали.

Позивач не заперечив розгляду справи за відсутності відповідача.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись ст.4 3 ,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,36, 43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

21.03.11 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі, з протоколом розбіжностей від 21.03.11 року, підписаним обома сторонами (а.с.13-15), укладено договір поставки №Т-88/9804 , відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти товар (товари) в супермаркети торгівельної мережі покупця згідно заявкам покупця та у строк, узгоджений у Додатку №1 розділу "Графік поставки", а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) та сплатити за нього визначену грошову суму (п.1.1).

Адреси поставок до супермаркетів торгівельної мережі зазначені у Додатку №1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.2).

"Протокол узгодження асортименту та цін", про який сказано у Додатку №2, також є невід'ємною частиною договору (п.1.3).

Перелік документів, якими супроводжується постачання товару (товарів), сторони визначили у п.2.2 договору.

При вирішенні цього спору судом звернуто увагу на те, що вимоги до переліку документів, які повинні супроводжувати товар, визначені у п.2.2 протоколу розбіжностей, зміст якого відрізняється від редакції цього ж пункту у договорі, - при цьому з протоколу розбіжностей видно, що товар за будь-яких обставин повинен супроводжуватися видатковою накладною, а оформлення при цьому товарно-транспортної накладної не визнане обов'язковим (а.с.13-15).

Як вбачається з протоколу розбіжностей, сторони змінили редакцію п.3.1 основного договору та домовилися, що покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника впродовж 3-х днів від дня поставки (а.с.14).

Згідно протоколу розбіжностей поставка товару здійснюється постачальником відповідно до замовлення покупця, зміст якого визначено у цьому ж пункті (п.3.2) та яке повинно бути оформлене у друкованому або електронному вигляді (за бажанням сторін), з визначенням асортименту та кількості товару; подається покупцем у строк до 14.00. Замовлення підтверджується постачальником та направляється покупцеві на адресу головного офісу до 9.00 наступного дня після отримання замовлення (п.3.3) (а.с.14).

Ціна товару формується на підставі прайс-листів постачальника та може бути змінена виключно за попереднім узгодженням з покупцем за 3 робочих дні до дати зміни ціни (п.4.1 договору змінено відповідно до протоколу розбіжностей) (а.с.14).

Як зазначено у п.6.2 договору, оплата товару здійснюється покупцем у строки, вказані у додатку №1. Відрахування строк у розпочинається в момент передачі товару та належним чином оформлених супровідних документів.

Згідно п.7.1 договору право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця у момент підписання покупцем товарно-транспортної та видаткової накладних.

За порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.8.1).

Судом звернуто увагу на те, що у договорі (розділ 8 "Відповідальність сторін") не передбачено обов'язок покупця сплатити пеню у разі порушення ним термінів розрахунків за отриманий товар.

Сторони домовилися, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.04.2012 року (п.11.1).

Вивчення судом змісту укладеного сторонами договору показало, що вони досягли домовленостей щодо усіх інших його істотних умов (а.с.7-11;12).

На підтвердження факту належного виконання умов укладеного договору зі свого боку та позовних вимог позивач надав до справи наступні документальні докази:

1)замовлення покупця (відповідача) на поставку товарів на період з 06.11.12 року до 13.11.12 року (всього - 14);

2)видаткові накладні на відпуск товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс"" (далі - ТОВ "ТД "Марс"") за період з 03.11.12 року по 22.08.12 року, кожна з який містить підпис працівника відповідача, уповноваженого на отримання товару, підпис якої скріплено печаткою (штампом), а саме: №РН-11/000451 від 05.11.12 року на суму 422,60 грн.; №РН-11/000501 від 06.11.12 року на суму 1187,24 грн.; №РН-11/000506 від 06.11.12 року на суму 337,48 грн.; та ін. (а.с.18-37), - а разом на суму 53620,41 грн.;

Дослідивши наявні у справі докази, у т.ч. видаткові накладні, оцінивши доводи відповідача про те, що зміст накладних не відповідає приписам Закону України від 16.07.99 року №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88, зареєстрованому у Мінюсті України 05.06.95 року за №186/704 (далі - Положення №88), - суд дійшов висновку, що кожна з накладних практично повністю відповідає приписам останнього, у т.ч. його п.2.8, - при цьому суд також взяв до уваги те, що відповідач документально не довів, що він з зазначених підстав у період дії договору відмовився від отримання товару, зазначеного у таких накладних або відкрив службове листування, спрямоване на усунення недоліків видаткових накладних, або вжив інших заходів аналогічного порядку.

З урахуванням викладеного суд не погоджується з доводами відповідача у цій частині);

3)податкові накладні за період з 03.11.12 року по 14.11.12 року.

Як вбачається з додатку №1 до договору та з пункту 6.2 останнього, відповідач був зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару з відстроченням на 3 календарних дні від дня отримання товару, а згідно п.3.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей) - впродовж 3-х днів від дня поставки, - тобто, з урахуванням наявних у справі доказів, строк оплати товару, отриманого за кожною з поставок, - є таким, що настав.

Позивач стверджує, що відповідач, отримавши товар, у встановлений договором строк не сплатив його вартість, - у зв'язку з чим він (позивач) 22.11.12 року спрямував на його адресу претензію №585, у якій висунув вимогу про негайне погашення боргу (а.с.38-39).

Відповідач цю претензію отримав 22.11.12 року (а.с.38-39), але борг сплатив частково - у сумі 500,00 грн. (а.с.2-4), заходів до повного погашення боргу не вжив, - що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з метою стягнення його залишку у розмірі 52509,65 грн.

Відповідач позов не визнав, але не спростував його; від здійснення взаємозвірки стану розрахунків ухилився (а.с.61-63).

Заперечуючи проти позову, він у судовому засіданні 08.01.13 року пояснив, що 08.11.12 року сплатив частку боргу у розмірі 4400,00грн. (а.с.57), - але позивач заперечив такий факт, пославшись на те, що платіж у зазначеній сумі дійсно мав місце, але за договором №37/2007 від 07.02.07 року, термін дії якого скінчився у грудні 2007 року, - а тому позивач не визнає цей платіж як доказ частково погашення основного боргу по даній справі у сумі 4400,00 грн. (письмове пояснення позивача від 21.01.13 року).

Суд погоджується з такою думкою позивача.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів та вчинення інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Договір, укладений між сторонами у справі, належить до договорів купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у справі належним чином виконав вимоги ст.662 ЦК України, - тобто передав покупцеві обумовлену договором кількість товару, - з огляду на що відповідач, отримавши останній, повинен був у визначений договором строк сплатити його вартість.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобов'язань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з обставин справи та наявних у ній доказів, термін сплати боргу за вищеназваним договором, є таким, що настав.

З огляду на те, що відповідач не вчинив дій, спрямованих на оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, але відповідач не у повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, тобто припустився порушення зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у неналежному виконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

За загальним правилом, викладеним у частинах 1-3 статті 623 Цивільного кодексу, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення

позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Отже, вимоги позивача узгоджуються з приписами чинного законодавства; він висунув вимогу про стягнення тільки основного боргу, - що є його правом.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, викладених вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору у повному обсязі покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202,205,509,512,514,525-527,530,549,599,610-614,623-625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20,179,193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4 3 ,22,32-34,36,43,44,49,75,82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марс"", ідентифікаційний код 30092111, яке знаходиться за адресою: юридична: місто Красний Луч, Мікрорайон-3, буд. 16 Луганської області; поштова: місто Луганськ, вул. Лутугинська, 127-"г", - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агроукрптаха", ідентифікаційний код 25360337, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, 1-й Оборонний проїзд, 4, - основний борг у сумі 52509 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 65 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.01.13 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 22 січня 2013 року.

Суддя А.П.Середа