Рішення

від 14.01.2013 по справі 5023/5571/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р.Справа № 5023/5571/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосфера" (с. Пісочин, Харківська обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Ідеал-Сервіс" (м. Харків) про стягнення 65868,93 грн. за участю представників сторін:

позивача - Боровий І.М. (доручення від 14.12.12 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Склосфера", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ТОВ "ДН Ідеал-Сервіс" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №4, укладеним між сторонами 03.01.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 65868,93 грн., з яких 63580,91 грн. - сума основного боргу; 1588,64 грн. - 3% річних; 699,38 грн. - інфляційних. Судові витрати у розмірі 1609,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.12.12 р. прийнято позовну заяву уточнену позивача (вх. №21369 від 07.12.12 р.) як заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з ТОВ "ДН Ідеал-Сервіс" на свою користь грошову суму загальним розміром 65868,93 грн., з яких 63580,91 грн. - сума основного боргу; 1588,64 грн. - 3% річних; 699,38 грн. - інфляційних, витрати за юридичні послуги у розмірі 3000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

26.12.12 р. до канцелярії суду від позивача надійшов лист про стягнення заборгованості за договором поставки, в якому позивач просить суд долучити до матеріалів справи копії документів витребуваних судом згідно додатку.

Суд, розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копій документів витребуваних судом згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.13 р. підтримує позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 14.01.13 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлявся ухвалами суду від 05.12.12 р. та 17.12.12 р., що були направлені відповідачеві рекомендованими листами за його юридичною адресою, вказаною в витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №023940 від 01.11.12 р., але ухвала суду від 05.12.12 р. повернулись з відміткою відділення зв"язку (Укрпошти) про закінчення строку зберігання.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.01.11 р. між ТОВ "Склосфера" (продавець) та ТОВ "ДН Ідеал-Сервіс" (покупець) було укладено договір №4.

Відповідно до п. 1 договору, продавець приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в такій кількості і асортименті: скло листове в асортименті.

Відповідно до п. 1.1 договору, конкретні ціни, детальний асортимент і кількість товарів, які поставляються продавцем покупцеві згідно з цим договором, остаточно узгоджуються сторонами при оформленні рахунку на оплату.

Відповідно до п. 2.2 договору, договір діє до 31.12.11 р. включно, крім випадків дострокового припинення договору.

Відповідно до п. 2.4 договору, договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх взаємних зобов'язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 3.2 договору, покупець зобов'язується здійснювати оплату вартості товару, витрат на його доставку грошовими коштами згідно рахунку продавця на умовах п.5.2.

Відповідно до п. 5.1 договору, ціна на продукцію, що поставляється оплачується згідно рахунку-фактури на кожну партію.

Відповідно до п. 5.2. договору, умовою оплати є передплата.

Як зазначив позивач у позові, сторони не завжди додержувалися вказаної умови оплати та скло відпускалося і без сплати грошових коштів, тобто без передоплати.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №РН-000054 від 14.07.11 р. на суму 18200,70 грн., №РН-000055 від 19.07.11 р. на суму 36401,40 грн., №РН-000057 від 27.07.11 р. на суму 18200,70 грн., №РН-000067 від 16.08.11 р. на суму 87970,06 грн., №РН-000077 від 19.09.11 р. на суму 35188,02 грн., №РН-000083 від 23.09.11 р. на суму 17594,02 грн., №РН-000085 від 27.09.11 р. на суму 17594,02 грн., №РН-000087 від 04.10.11 р. на суму 8797,01 грн., №РН-000091 від 10.10.11 р. на суму 17594,02 грн., №РН-000094 від 14.10.11 р. на суму 35188,02 грн., № РН-000103 від 01.11.11 р. на суму 16176,78 грн., №РН-000111 від 21.11.11 p. на суму 14963,40 грн., №РН-000112 від 23.11.11р. на суму 14963,40 грн., №РН-000114 від 28.11.11 р. на суму 7481,33 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств. Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактури до цих видаткових накладних та акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.12 р., в якому відповідач підтверджує заборгованість на суму 63580,91 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору №4 від 03.01.11 р., не оплатив за отриманий товар в повному обсязі.

Доказами часткової сплати відповідачем заборгованості за договором поставки №4 від 03.01.11 р. підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особовому рахунку №26005105673001.980 ТОВ "Склосфера", а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.09.12 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 63580,91 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1588,64 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок інфляційних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 699,38 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Стосовно вимог позивача про з відповідача судових витрат за юридичні послуги у розмірі 3000,00 грн. слід зазначити наступне: сума витрат на отримання правової допомоги в даній справі не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку зі стягуваємою сумою. Також, суд зазначає, що позивачем не було надано переліку наданих послуг, обгрунтованого розрахунку вартості наданих послуг, акту приймання-передачі робіт (послуг), складеного між ним та ФОП Гордієнко М.П., який свідчить про фактичне виконання робіт Виконавця, визначених в договорі № 04 про юридичне обслуговування, оскільки із наявних в матеріалах справи документів не вбачається, які саме роботи були проведені Виконавцем. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат за юридичні послуги в розмірі 3 000 грн. належним чином не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 625, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22,33-34, 38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДН Ідеал-Сервіс" (61016, м. Харків, Ленінський р-н., вул. Ткаченківська, буд. 13 Б; код ЄДРПОУ 33815867; р/р 26008101308694 в філії "ОТП Банк" м. Харків, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Склосфера" (62416, Харківська обл., Харківський р-н., смт. Пісочин, вул. Крупської, буд. 15-А; код ЄДРПОУ 31739910; р/р 26005105673001 у АТ "Імексбанк" м. Одеса, МФО 328384) суму основного боргу в розмірі 63580,91 грн., 1588,64 грн. - 3% річних, 699,38 грн. - інфляційних та судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.