Рішення

від 16.01.2013 по справі 5004/1395/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 16 січня 2013 р.                        Справа № 5004/1395/12 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас», с.Прогрес, Красноармійський район, Донецька обл.. до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вибір» ЛТД, м.Луцьк про стягнення 27  355, 23 грн.       Суддя: Гончар М. М. за участю представників сторін: від позивача: н/з від відповідача: н/з               Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вибір» ЛТД про стягнення 27  355, 23 грн., з них 20  160, 00 грн. – заборгованості, 201, 60 грн. – індекс інфляції, 3  976, 77 грн. – процентів річних, 3016, 86 грн. – пені.           На виконання вимог ухвали суду від 07.11.12р через канцелярію суду ТзОВ «Агрозахист Донбас» подано копію довіреності ААВ №542574 від 15.06.2011р. на отримання неоплаченої партії товару та лист від 23.11.2012р.  №1 про розгляд справи без участі представника позивача. На виконання вимог ухвали суду в судовому засіданні 20.12.2012 року представником відповідача  надано копію довідки з ЄДРПОУ та представник повідомив, що за зазначеною адресою в позовній заяві товариство не знаходиться, а знаходиться за адресою отримання товару: м.Вінниця, вул. Р.Скалецького, 32а/70.               Відповідач свого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 07.11.2012 року, від 28.11.2012 року, від 20.12.2012 року щодо надання письмових пояснень по суті позовних вимог не виконав. Поштовим повідомленням №4301031261850 підтверджується отримання відповідачем копії ухвали від 20.12.2012 року.             Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.12.2012 року термін розгляду справи продовжений до 20.01.2013 року.           Оскільки відповідачем не подані письмові пояснення та докази по справі, якому було достатньо часу для подання відповідних документів з дня порушення провадження у справі,  а термін розгляду справи продовжений до 20.01.2013 року відповідно до ст. 69 ГПК України, тому суд вирішує розгляд справи проводити без участі представника відповідача. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.           Оглянувши матеріали справи, господарський суд Волинської області,-                                                ВСТАНОВИВ:            23.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вибір» ЛТД укладено договір поставки №42 ВІН.           Згідно п. 1.1. договору в терміни, визначені договором постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо - технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну) визначену договором.           П. 2.1. договору встановлено, що за даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками – фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.             П.2.3. договору передбачено, що загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п.2.1., та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівняні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно - матеріальних цінностей (товару).           П. 3.1. договору встановлено, що порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.           Відповідно до п. 3.4. договору товар, що був переданий покупцю в межах цього договору тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його тримання за відповідною накладною.           П. 7.1.1. договору встановлено, що крім відповідальності, встановленої п.7.1. даного договору покупець: за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення; за відмову від отримання або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 10% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції; за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції якою є Насіння, сплачує штраф в розмірі 100% вартості не отриманої або повернутої продукції.           П. 7.7. договору передбачено, що в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору покупець відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Згідно додатку №1 ВІН від 23.05.2011р. до договору поставки №42 ВІН від 23.03.2011р. ТзОВ «Агрозахист Донбас» постачає ТзОВ «Фірма «Вибір» ЛТД   Ураган Форте (20л) в кількості 300 л. на суму 25  459, 20 грн. з ПДВ, строк поставки – 30.05.2011р. Покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% від суми поставки, що складає 5  091, 84 грн. до 31.05.2011р. Решту суму – 20  367, 36 грн. до 01.11.2011р. Відповідно до додатку №2 ВІН від 15.06.2011р. до договору поставки №42 ВІН від 23.03.2011р. ТзОВ «Агрозахист Донбас» постачає ТзОВ «Фірма «Вибір» ЛТД  Фюзілат Форте 15% (20л) в кількості 120 л. на суму 25  200, 00 грн. з ПДВ, строк поставки - 25.06.2011р.Покупець сплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% від суми поставки, що складає 5  040, 00 грн. до 25.06.2011р. Решту сум 20  160, 00 грн. до 01.11.2011 року. Факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджується видатковими накладними №5224 від 23.05.2011р. та №6510 від 15.06.2011р. (а.с. 12-13).                      Відповідачем належним чином не виконанні умови договору та не сплачені кошти за поставлений товар. Між сторонами складний акт звіряння взаєморозрахунків за період 01.01.2011р.. – 10.09.2012р., який підписаний та пропечатаний сторонами, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає  20  160, 00 грн. (а.с.18).                        На підставі вищевикладеного, слід зробити висновки, що відповідачем належним чином не виконались умови договору, тому позов підлягає до задоволення.           Ч.1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. П. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.02.2012р. №01-06/224/2012 «Про доповнення до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови Верховного суду України від 24.10.2011р. №25/187, від 07.11.2011р. №5002-2/5109-2010).    Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України стягненню з відповідача підлягає 3  016, 86 грн. – пені, 20 % річних у сумі 3  976, 77 грн. та інфляційних у сумі 201, 60 грн.  Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то на нього також слід віднести витрати по сплаті судового збору в сумі 1  609, 50 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,- ВИРІШИВ: 1.    Позов задовольнити повністю. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вибір» ЛТД (юридична адреса м.Луцьк, пр. Грушевського, 3Б/12, фактична адреса м.Вінниця, вул. Р.Скалецького, 32а/70, код ЄДРПОУ 20137735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист Донбас» (с.Прогрес, Красноармійський район, Донецька обл., вул. Б.Хмельницького, 4Б, код ЄДРПОУ 30048570) 20  160, 00 грн. – заборгованості, 201, 60 грн. – інфляційне збільшення суми боргу, 3  016, 86 грн. – пені, 3  976, 77 грн. – 20 % річних, 1  609, 50 грн. – витрат по сплаті судового збору.   Повне рішення            складено 21.01.2013р.           Суддя                                                                      М. М. Гончар