Рішення

від 14.01.2013 по справі 5017/3281/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р.Справа № 5017/3281/2012

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Наседкін О.І. за довіреністю №01-13/7293 від 24.12.2012р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

до відповідача: Приватного підприємства "ГАЛЕЯ";

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 29172,58грн., -

у с т а н о в и в :

Департамент комунальної власності Одеської міської ради ( далі -Позивач ) звернуся до Приватного підприємства "ГАЛЕЯ" ( далі -Відповідач ) із позовом про розірвання договору оренди, виселення та стягнення 29172,58грн. посилаючись на наступне.

Відповідачеві на підставі укладеного з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 03.10.2003 р. договору оренди № 80/4 було надано в платне строкове користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 111,5 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 56. ( далі -Договір )

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. № 273-VI «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради»було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Згідно з положенням «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-VI Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Об'єкт оренди було передано орендарю 03 жовтня 2003 року, про що був складений відповідний акт приймання-передачі.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк дії договору оренди визначався з 03.10.2003 р. по 03.10.2006 р.

Додатковим погодженням від 03.10.2006 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 26.04.2007 р.

Додатковим погодженням від 27.04.2007 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 26.10.2007 р.

Додатковим погодженням від 25.10.2007 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 24.04.2008 р.

Додатковим погодженням від 25.04.2008 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 24.10.2008 р. та змінено Договір в частині визначення обов'язків орендаря.

Додатковим погодженням від 24.10.2008 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 23.04.2009 р.

Додатковим погодженням від 02.10.2009 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 01.04.2010 р.

Додатковим погодженням від 31.03.2010 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 30.09.2010 р.

Додатковим погодженням від 01.10.2010 р. до Договору строк дії Договору було продовжено до 30.03.2011 р.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користування майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»( далі -Закон). у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Ані Департамент, ані Відповідач не надсилали один одному заяв про припинення або зміну умов договору оренди. Тому вказаний Договір не припинив своєї дії після 30.03.2011 р. та є чинним на сьогоднішній день.

Пунктом 2.2 Договору орендаря зобов'язано сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку за договором.

Згідно з п. 2.4 Договору орендар вносить орендну плату щомісячно, до 15 числа поточного місяця, незалежно від наслідків його господарської діяльності.

У відповідності до п. 5.2 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Як зазначає позивач у позові, відповідачем неналежним чином виконуються умови договору оренди. Орендна плата за договором сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати та була нарахована пеня.

Відповідно до розрахунку заборгованості «від 19.09.2012 р. сума заборгованості з орендної плати, що лишилась за Відповідачем становить 28 222,34 грн. за період з 01.10.2010 р. по 19.10.2012 р.

Сума пені, що нарахована Відповідачу складає 950,24 грн. за період з листопада 2011р. по жовтень 2012 р.

Згідно з п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/12 від 15.01.2010 p., недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.

Також, відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця, право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою ст. 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Як зазначає позивач у позові, за таких умов, Департамент змушений звернутись до господарського суду Одеської області з позовною заявою про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати та пені, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи те, що об'єктом договору оренди № 80/4 від 03.10.2003 р. є майно, що належить територіальній громаді м. Одеси на праві комунальної власності, позивач посилається на положення спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Стаття 10 зазначеного Закону встановлює, що істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

У відповідності до ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як зазначає позивач у позові, в порушення умов договору, вищезазначених норм законодавства України Відповідачем орендна плата вноситься не в повному обсязі та несвоєчасно. За таких умов, на думку позивача, вимоги Департаменту щодо стягнення заборгованості з орендної плати є законними та обґрунтованими.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сума пені, що нарахована Відповідачу, визначена згідно з п. 5.2 Договору.

Відповідно до ст. 26 вказаного Закону договір оренди може бути розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 2.1. Положення «Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-УІ основним завданням Департаменту є реалізація місцевої політики у сфері управління комунальною власністю, забезпечення надходження коштів до бюджету міста за рахунок ефективного обліку, використання, збереження майна територіальної громади, невиконання, на думку позивача, Відповідачем обов'язків щодо сплати орендної плати, позбавляє Департамент можливості виконання своїх завдань та є істотним порушенням умов договору.

З огляду на зазначене Департамент вважає вправі вимагати дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Умовами договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати шовної або часткової) об'єкта оренди (п. 4.7 Договору ).

Відповідно до ст. 145 Конституції України, права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб, громадян, які в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності звернутись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під час розгляду справи 14.01.2013 р. представником Позивача надані письмові пояснення, відповідно до яких Позивач вказує ціну позову як 29 172,58 грн. та зазначає, що ціна позову зазначена первісно 23 165,36 грн. є помилкою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 145 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 610, 611, 626, 629, 651, 759, 762, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 1.2., 2.2., 2.4., 5.2 Договору, Позивач просить розірвати вказаний договір, виселити відповідача із вказаного приміщення, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 28 222 грн. 34 коп. та пеню в сумі 950 грн. 24 коп.

Відповідач в засідання суду двічі не з'явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином ( повідомлення у справі, відповідач повідомлявся належним чином відповідно до п. 3.9.1 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Відзив на позов не надав. Підстав для продовження строку розгляду справи у суду немає і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.

Вислухавши представника Позивача, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами -вказаним вище Договором, додатковими угодами до договору, розрахунком заборгованості.

Проаналізувавши приведені докази суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Відповідача боргу перед Позивачем за оренду вказаного приміщення, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.

Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Перевіривши приведений Позивачем розрахунок пені суд приймає його до уваги так як вважає правильним.

Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.

Згідно вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити повністю.

Договір оренди нежитлового приміщення № 80/4 від 03.10.2003 року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та приватним підприємством «Галея»(вул. Велика Арнаутська, 56, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 31121221) -розірвати.

Виселити приватне підприємство «Галея»(вул. Велика Арнаутська, 56, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 31121221) з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 111,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 56 та передати зазначене приміщення Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул.Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЗКПО 26302595).

Стягнути з приватного підприємства «Галея» (вул. Велика Арнаутська, 56, м. Одеса, 65011, код ЄДРПОУ 31121221) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (вул. Артилерійська, 1, м. Одеса, 65039, рахунок № 37326027001909, МФО 828011 в ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЗКПО 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі 28 222 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять дві) грн. 34 коп., пеню в сумі 950 (дев'ятсот п'ятдесят)грн. 24 коп. та судовий збір в сумі 2682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві)грн. 50коп.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя Никифорчук М.І.