Ухвала

від 17.10.2012 по справі 2а-5035/12/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5035/12/0170/5

17.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Щепанської О.А. ,

Кобаля М.І.

при секретарі судового засідання Карповій І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорти Криму"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-5035/12/0170/5 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 07.06.12 у справі № 2а-5035/12/0170/5

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курорти Криму" (просп. Вернадського, 151 кв. 2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95007)

про стягнення заборгованості в сумі 1286,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.12 у справі № 2а-5035/12/0170/5 позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволені частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорти Криму»95007, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Вернадського, 151, кв.2; ЄДРПОУ 36327525; р/р № 26000121415, р/р № 26003121401, № 26004121411, № 26007121418 в «Райффайзен банк «Аваль», м. Київ, МФО 380805) податковий борг у розмірі 66,57 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Курорти Криму», у тому числі:

61,47 грн. з податку на додану вартість на користь державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 3014010100; р/р № 31114029700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026),

5,10 грн. з комунального податку на користь державного бюджету м. Сімферополя (код платежу 52116010202; р/р № 33212828700005 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026).

В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.12 та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 26.01.2009 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Курорти Криму», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію від 26.01.2009 року.

Відповідач згідно з довідкою № 136/47543/29-0 від 27.01.2009 року перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з 27.01.2009 року за № 47543.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем наявна сума податкового боргу у розмірі 1286,25 грн., у тому числі: 61,47 грн. з податку на додану вартість; 175,10 грн. з комунального податку та 1049,68 грн. з податку на прибуток підприємств.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту -Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»було встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість», який втратив чинність 01.01.2011 року з дня набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідальність платників податків за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету було встановлено пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивачем 20.05.2009 року до ДП в м. Сімферополі АР Крим було надано податкову декларацію з податку на додану вартість № 95791 за квітень 2009 року на суму 75,00 грн.

Сума самостійно задекларованих зобов'язань сплачена відповідачем частково в сумі 16,00 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 59,00 грн.

Підпунктом 16.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасну сплату сум узгодженого податкового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня по картці особового рахунку у розмірі 2,47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість за квітень 2009 року не сплачена та становить 61,47 грн.

Крім того, за відповідачем наявна сума заборгованості з комунального податку.

Види місцевих податків і зборів, їх граничні розміри та порядок обчислення і спрямований на зміцнення бюджетів місцевого самоврядування визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»від 20.05.1993 року № 56-93, відповідно до ч. 1 якого комунальний податок належить до місцевих податків.

Згідно зі ст. 15 Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.

Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Відповідачем 18.02.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було надано податковий розрахунок комунального податку № 9006986306 за IV квартал 2010 року на суму 5,10 грн.

Однак, у визначені законодавством строки сума комунального податку за IV квартал 2010 року сплачена відповідачем не була.

Крім того, перевіркою, проведеною податковим органом 23.02.2011 року, встановлено порушення відповідачем п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що виявилось у не своєчасному поданні податкового розрахунку з комунального податку за IV квартал 2010 року.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення, позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005551503 від 31.03.2011 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00 грн.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

При цьому, у п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем при застосуванні до відповідача штрафних санкцій не було дотримано вимог п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, тобто, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 170,00 грн. штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення № 0005551503 від 31.03.2011 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Згідно з п. п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Згідно з п.п.54.3.1 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідачем 09.08.2011 року до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року на суму 36,00 грн. Однак, у визначені законодавством строки сума самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток відповідачем сплачена не була.

Крім того, за даними податкового органу за відповідачем наявна сума заборгованості з податку на прибуток підприємств за штрафними санкціями у розмірі 1013,08 грн.

Так, посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 16.003.2011 року було проведено перевірку відповідача з питань своєчасності подання податкової звітності.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 ПК України, що виявилось у неподанні декларації з податку на прибуток за 2010 рік.

На підставі даних перевірки, позивачем 18.04.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007271501 про застосування до відповідача 1020,00 грн.

Однак, на час прийняття вказаного рішення були чинні застереження щодо суми штрафних санкцій, яка може бути застосована до платника податків у період з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1013,68 грн. заборгованості (з урахуванням часткової сплати) відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0007271501 від 18.04.2011 року.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки позивачем не було надано доказів щодо направлення на адресу відповідача податкових вимог з метою узгодження суми податкового боргу з податку на прибуток за 2011 рік.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.12 у справі № 2а-5035/12/0170/5 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис О.А.Щепанська

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко