Рішення

від 09.01.2013 по справі 2/1109/1025/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/65/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Іванов Д.Л.

Спори, що виникають із договорів надання послуг Доповідач Гайсюк О. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

09.01.2013 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого:Гайсюка О.В.

суддів : Савченко С.О., Франко В.А.

при секретарі Ткаченко Т.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2012 року.

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2011 року Дочірнє підприємство «Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват -Плюс»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків.

Позивач зазначив, що 23.05.2011 року між ДП»Плюс»ТОВ»Компанія «Приват -Плюс»та ОСОБА_3 укладено договір № 007632 предметом якого є надання партнеру ( ОСОБА_3) послуг спрямованих на придбання Товарів на умовах Програми діяльності Приват -Плюс, яка є додатком № 1 до Договору.

Зокрема, позивач зобов»язався надати відповідачці послуги:

- формування Товариства Партнерів,

- організовувати та проводити Асигнаційні акти щодо надання права на отримання Товару ,

- здійснити оплату Товару для Партнера.

За договором відповідачці присвоєно персональний код, надіслано пам»ятку , бланки Асигнаційних заяв та рахунків для слати щомісячних загальних платежів. Позивачем в кожному місяці проводилися Асигнаційні акти з метою визначення Партнерів, яким надавалось Право на отримання Товару.

Відповідачка за договором ( п.3.1.2. ст..3) зобов»язалася щомісячно сплачувати загальний платіж ( 226, 67 грн.) та дотримуватися умов Програми діяльності «Приват -Плюс». Зобов»язання сплатити загальний платіж виникає з першого числа місяця наступного за місяцем в якому було укладено договір.

У зв»язку з неналежним виконання зобов»язань за договором відповідачка заборгувала позивачу за 7 місяців 1586,69 грн.

Несплата цієї суми негативно відображається на функціонуванні

Програми, оскільки за рахунок цих коштів формується Фонд Товариства Партнерів , з якого здійснюється оплата Товару для всіх Партнерів.

Відповідачка не сплатила асигнаційний збір у сумі 500 грн.( п.3.1.1. ст.. 3 Договору), що є упущеною вигодою для позивача.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки 1586, 69 грн. загальних платежів та 500 грн. упущеної вигоди.

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ДП»Плюс»про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивачка зазначила, що в травні 2011 року в газеті «21 канал»була надрукована інформація про можливість отримання позики на вигідних умовах, яку гарантувало ДП»Плюс».

В офісі відповідача представник ДП розповіла їй умови отримання 10 000 грн. позики і надала їй документи для підписання, які вона підписала та сплатила первісний внесок 1000 грн. Через місяць вона з»явилась в офіс для отримання 10 000 грн., але їй представник відповідача повідомила що додатково треба сплатити 226, 67 грн. а для отримання грошей з»явитися через місяць.

Після сплати цих грошей вона знову через місяць з»явилася до офісу, але їй знову запропонували сплатити 226,67 грн. і пообіцяли, що через місяць вона отримає позику. Після сплати цих грошей вона через місяць зрозуміла, що стала жертвою обману.

Посилаючись на це , а також на те, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку діяльність , що вводить в оману , позивачка просила визнати договір від 23.05.2011 року недійсним, та стягнути на її користь 2922, 68 грн. завданих їй збитків ( у подвійному розмірі згідно ч.2 ст.230 ЦК) та 3000 грн. на відшкодування маральної шкоди( а.с 30-32).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.07.2012 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено Дочірнє підприємство»Ресурс»ТОВ «Компанія»Приват Плюс»( а.с81).

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулася із зустрічним позовом до ДП»Плюс»та ДП»Ресурс»про визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Посилаючись на те, що нею 23.05.2011 року також було укладено договір № 007632 про надання консультаційних послуг з ДП»Ресурс»представник якого ввів її в оману , позивачка просила визнати протиправними дії ДП»Плюс»та ДП»Ресурс»по навмисному введенню її в оману під час укладення договорів № 007632 від 23.05.2011 року, визнати договори від 23.05.2011 року недійсними , стягнути з ДП»Плюс»918, 68 грн. збитків , а з ДП»Ресурс»2020 грн., та солідарно з відповідачів на її користь на відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

( а.с 108-110).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2012 року позов ДП»Плюс»задоволено частково.

З ОСОБА_3 на користь ДП»Плюс»стягнуто 1133, 35 грн. заборгованості за договором , 500 грн. упущеної вигоди та 188, 20 грн. судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено( а.с 164- 170).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ДП»Плюс»відмовити, а її позов задовольнити ( а.с 174- 177), посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засідання апеляційного суду ОСОБА_3 доводи своєї апеляційної скарги підтримала.

Представник ДП»Плюс»та ДП»Ресурс»з доводами скарги не погодився .

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1.п.7ч.3 , ч.6 ст.19 Закону України»Про захист прав споживачів «нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь -яку діяльність ( дії або бездіяльність ), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняється як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.215ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається .

Із змісту договору № 007632 від 23.05.2011 року укладеного між ОСОБА_3 та ДП»Плюс»ТОВ»Компанія Приват -Плюс»( а.с.4) вбачається , що ОСОБА_3 сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару. ДП»Плюс»без залучення власних коштів формувало групи партнерів, за рахунок коштів яких здійснювалася передача права на купівлю товару одному із учасників цієї групи партнерів, що фактично і є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до програми діяльності Приват -Плюс».

Зміст позовної заяви ДП»Плюс»повністю підтверджує зазначені висновки ( а.с 2-3). За таких обставин ця угода а також договір з ДП»Ресурс»( а.с 97), є такими , що ввели ОСОБА_3 в оману, а тому є нікчемними.

Хоча визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається ( ч.2 ст.215 ЦК), але оскільки ДП»Плюс»та ДП»Ресурс»не визнають ці правочини нікчемними ( недійсними), то ОСОБА_3 відповідно до ст..3 ЦПК має право звернутися до суду з вимогою про визнання цих договорів недійсними і ця вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.. 216 ЦК сплачені за договорами кошти підлягають поверненню ОСОБА_3 в одинарному а не в подвійному розмірі ( ч.2 ст.230 ЦК), оскільки ОСОБА_3 не довела, що відповідачі (ДП»Плюс»та ДП»Ресурси») навмисно ввели її в оману і вимоги ОСОБА_3 про визнання зазначених договорів недійсними у зв»язку з вчиненням їх під впливом обману задоволенню не підлягають.

Сторони не заперечують і це підтверджується матеріалами справи ( а.с 33-35), що ОСОБА_3 сплатила ДП»Плюс»453, 34 грн. ( 226, 67 х 2), а ДП»Ресурс»- 1000 грн. За проведення цих платежів вона сплатила комісійний збір -16 грн.

Тому з ДП»Плюс»на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 461, 34 грн. ( 453, 34 + 8 грн.), а з ДП»Ресурс»1008 грн.( 1000 + 8).

Оскільки ОСОБА_3 не довела, що відповідачі навмисно ввели її в оману , то її вимоги про відшкодування їй моральної шкоди задоволенню не підлягають ( ч.2 ст.230 ЦК).

До того ж , позивачка не довела , що їй була завдана моральна шкода, у зв»язку з укладенням нею нікчемного правочину внаслідок помилки.

Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушені норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні вимог ДП»Плюс»необхідно відмовити, а вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Керуючись ст.. ст..307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Дочірнього підприємства»Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія»Приват -Плюс»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та відшкодування збитків відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ДП»Плюс»ТОВ»Компанія «Приват -Плюс», ДП»Ресурс»ТОВ»Компанія»Приват -Плюс»про захист прав споживачів, визнання правочину недійсним, відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати договори під номером 007632 від 23 травня 2011 року укладені між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством «Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват -Плюс»та ДП»Ресурс»ТОВ»Компанія «Приват -Плюс»недійсними.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Плюс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват -Плюс»( код ЄДРПОУ 37061561) на користь ОСОБА_3 збитки у сумі 461, 34 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ресурс»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват -Плюс»(код ЄДРПОУ 35926741)на користь ОСОБА_3 збитки у сумі 1008 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП»Плюс» ТОВ «Компанія «Приват -Плюс»та ДП»Ресурс»ТОВ»Компанія «Приват -Плюс»судовий збір в дохід держави по 107 грн. 30 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Згідно з оригіналом : /підпис/

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області О.В. Гайсюк