Постанова

від 18.01.2013 по справі 2а/0470/13868/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/13868/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріЧерпак А.Ю. за участю: представника позивача Карпова Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Соліс" про накладання арешту та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

15.11.2012 р. Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просить:

-накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс», що знаходяться в банку, який його обслуговує;

-стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» на користь державного бюджету 2434,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом у розмірі 2434,40 грн., яка виникла внаслідок несплати в установлені законом строки сум узгоджених податкових зобов'язань. Враховуючи, що податковий борг не погашений платником податків добровільно, а також у зв'язку з відсутністю майна, за рахунок якого можливе погашення податкового боргу, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся, але повернулися конверти з ухвалою про відкриття провадження, призначення справи до розгляду та судовими повістками з відмітками "фирма вибула".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, тому відповідних змін до Єдиного державного реєстру внесено не було.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату та місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду судового засідання.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» станом на 05.11.2012 р. має заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 2434,40 грн., яка утворилась внаслідок наступного.

12.03.2012 р. на підставі акта перевірки №804/15-108 від 12.03.2012 р. Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0009251501, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» суму грошового зобов'язання за платежем «Податок н0а прибуток приватних підприємств» у розмірі штрафних (фінансових) санкцій на 1190,00 грн. Податкове повідомлення-рішення №0009251501 від 12.03.2012 р. отримано підприємством 12.03.2012 р., однак сума 1190,00 грн. не сплачена і податкове повідомлення-рішення не оскаржено.

21.03.2012 р. до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №66886 за ІІ-ІІІ квартали 2011 р., у якій Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» самостійно визначено суму 267,00 грн.

22.03.2012 р. до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №66890 за І квартал 2011 р., у якій Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» самостійно визначено суму 909,00 грн.

22.03.2012 р. до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №66893 за ІІ квартал 2011 р., у якій Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» самостійно визначено суму 288,00 грн.

Отже, загальна сума узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства складає 2654,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 61, 62 ПК України контроль за правильністю обчислення та справляння податків покладається на податкову інспекцію.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості перед державою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наявність часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» податку на прибуток приватних підприємств в сумі 223,00 грн., сума заборгованості, що підлягає стягненню, зменшена та становить 2434,40 грн., в тому числі пеня - 3,40 грн. (2654,00 грн. - 223,00 грн. + 3,40 грн.).

Сума заборгованості підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та зворотнім боком облікової картки платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс».

З метою погашення боргу та відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» направлялась податкова вимога №153 від 10.04.2012 р. на суму 2654,00 грн., яка отримана останнім 25.04.2012 р. Вимога не сплачена і не оскаржена.

Таким чином, сума заборгованості є узгодженою, і набула статусу податкового боргу платника податків.

На час подання адміністративного позову кошти на погашення податкового боргу відповідачем не сплачені, скасування податкового боргу не відбулось.

Відповідно до п. п. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» відкритих рахунків у банках свідчить довідка Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка знаходиться у матеріалах справи.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» на користь державного бюджету 2434,40 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню судом.

Що стосується позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс», що знаходяться в банку, який його обслуговує, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, умовою для застосування адміністративного арешту коштів платника податків та інших цінностей, що знаходяться в банку, є наявність у платника податку податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Як свідчать листи Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області, Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області, Інспекції Державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації, які наявні у справі, земельних ділянок, нерухомого майна, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» не зареєстровано.

Згідно з приписами статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. п. 94.1, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Абзацом другим п. п. 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» станом на день розгляду даної адміністративної справи встановлена у розмірі 2434,40грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, на суму податкового боргу у розмірі 2434,40грн., оскільки накладення арешту - це спосіб забезпечення погашення платником податків своїх зобов'язань, який не може стосуватись всіх належних йому коштів.

Таким чином, в даному випадку відсутні правові підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності в більшому, ніж сума податкового боргу, розмірі.

Статтею ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що через відсутність доказів про сплату заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2434,40 грн., суд частково задовольняє адміністративний позов.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» про накладення арешту та стягнення коштів - задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» (ЄДРПОУ 36495906), що знаходяться в банку який його обслуговує, в межах суми податкового боргу з податку на прибуток підприємства в розмірі 2434,40 грн.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Соліс» (ЄДРПОУ 36495906), на користь державного бюджету (код бюджетної класифікації 11021000 на р/р 31112009700008, отримувач: УДКС України у Красногрвадійському районі м. Дніпропетровська, код 37989253, банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012) кошти в сумі податкового боргу з податку на прибуток підприємства у розмірі 2434,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 22 січня 2013 року

Суддя Р.З. Голобутовський