Постанова

від 17.01.2013 по справі 13610/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 січня 2013 р. № 2а-13610/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до приватного підприємства "АГРОГРЕЙФ" пронакладення арешту на кошти, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах в межах суми боргу у розмірі 205 162,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПП "Агрогрейф" станом на 20.11.2012 має податковий борг в розмірі 205 162,34 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, карткою обліку особового рахунку платника податків, податковою декларацією № 12268 від 26.04.2012 р., податковою вимогою № 225 від 25.05.2012 р. З огляду на те, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу, керуючись п.п. 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, просив накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах в межах суми боргу у розмірі 205 162, 34 грн.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 17.01.2013 року, не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 29).

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 09.01.2013 року та 17.01.2013 року, не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 22, 28), причин неприбуття не повідомив, письмових заперечень проти позову до суду не надав.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач, приватне підприємство "Агрогрейф", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код 37877875, місцезнаходження: 61121, м. Харків, вул. Гарібальді, буд. 26, кв. 225, що підтверджується Витягом та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-9, 14), перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС (а.с. 12).

Відповідач станом на 20.07.2012 року має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах, про що свідчить довідка ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про розрахункові рахунки (а.с. 11).

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів установлених Податковим кодексом України (ст.ст. 19-1, 61 ПК України).

Відповідно до п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що приватне підприємство "Агрогрейф" має узгоджений податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб, який з урахуванням часткового погашення заборгованості станом на дату судового розгляду складає - 205 162,34 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом ПП "Агрогрейф" (а.с. 4). Податковий борг виник на підставі самостійно поданої відповідачем декларації платника єдиного податку - юридичної особи № 12268 від 26.04.2012 р. Керуючись ст.59 Податкового кодексу України податковим органом 25.05.2012р. було вручено відповідачу податкову вимогу № 225 від 25.05.2012 р., яка відповідачем в адміністративному та судовому порядку оскаржена не була, заборгованість не сплачена.

Суд наголошує, що відповідно до ч.1 ст.138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є накладення арешту на кошти та інші цінності ПП "Агрогрейф" в межах суми боргу, що знаходяться в банку, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, у судовому порядку, встановлення факту сплати податкового боргу у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому, питання правомірності нарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, якими визначена сума боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже суд у межах розгляду даної справи не здійснює їх правовий аналіз.

Відповідно до положень пп. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з п. 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 року № 122 обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Згідно з п. 10.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 30.03.2012 року № 122 арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності наступних умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Судом встановлено, що податковим керуючим на підставі рішення начальника ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 347 від 21.05.2012 року був складений акт опису майна № 1084/19016, яким підтверджується відсутність майна на день складання акту, що може бути предметом податкової застави (а.с. 35).

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що відсутність майна приватного підприємства "Агрогрейф" підтверджується також довідками: КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.09.2012 року № 693/4, Управління Держкомзему у м.Харкові, від 08.08.2012 року № 5225/08; службовою запискою завідувача сектору майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 21 від 15.01.2013 р., відповідно до даних, отриманих згідно модемного доступу до БД «ДАЇ-2000»; службовою запискою відділу погашення податкового боргу ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС згідно ПЗ «БЕСТ ЗВІТ for ORACLE» (а.с. 36, 37, 30, 31).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у приватного підприємства "Агрогрейф" наявний податковий борг та відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, як встановлено судом, Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби було дотримано: винесення податкової вимоги та вручення її боржнику, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржено податкову вимогу та на день звернення до суду не сплачено узгоджений податковий борг.

Крім того, судом встановлено, що позивачем було вжито заходи, спрямовані на розшук майна відповідача для опису в податкову заставу, проте такого майна не знайдено, у відповідача є лише відкриті на його ім'я розрахункові рахунки у банківських установах.

Отже, суд приходить до висновку, що у позивача наявні законні підстави для звернення до суду з позовом щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень проти позову до суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов є доведеним та обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 128, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Агрогрейф" про накладення арешту на кошти - задовольнити в повному обсязі.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Агрогрейф" (код 37877875, вул. Гарібальді, буд. 26, кв. 225, м. Харків, 61121), що знаходяться у банківських установах в межах суми боргу у розмірі 205 162,34 грн. (двісті п'ять тисяч сто шістдесят дві грн. 34 коп.).

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя К.О. Севастьяненко