Постанова

від 09.10.2012 по справі 9101/45011/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ "09" жовтня 2012 р.        справа № 1170/2а-3022/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Чередниченко В.Є.                  суддів:                     Коршуна А.О.  Панченко О.М. за участю секретаря судового засідання:          Мамалат І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі № 1170/2а-3022/11 за позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа –Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити дії,-                                                                  В С Т А Н О В И В: 11 серпня 2011 року Олександрійське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (далі Олександрійське УВП УТОС ) звернулось до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі Олександрійська ОДПІ), в якому просить скасувати податкове-повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000212330/0 від 03.11.2010 року та зобов'язати відповідача подати в установленому порядку органу державного казначейства України висновок про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 24 844 грн. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000212330/0 від 03.11.2010 року. Провадження у справі за адміністративним позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області в частині зобов'язання Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції подати в установленому порядку до Головного управління державного казначейства України в Кіровоградській області висновку про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 24844,00 грн. закрито. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №15507978 від 28.06.1997 року позивач перебуває на обліку в Олександрійській ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с.8). На підставі направлення від 07.10.2010 року №722/23-30, наказу № 647 від 06.10.2010 року працівниками Олександрійської ОДПІ у період з 07.10.2010 року по 20.10.2010 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Олександрійського УВП УТОС (код ЄДРПОУ 03967760) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень-серпень 2010 року яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.04.2010 року по 31.08.2010 року За результатами перевірки складено акт від 25.10.2010 року № 530/23-30/03967760, згідно якого перевіркою встановлені, зокрема, порушення п.6.1, пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.11 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, завищено суму бюджетного відшкодування в деклараціях за травень-серпень 2010 року на суму 24844,00 грн., за рахунок невірного застосування нульової ставки з вартості наданих в оренду основних засобів. (а.с.12-31). Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, Олександрійським УВП УТОС до Олександрійської ОДПІ подано заперечення №226 від 10.11.2010 року (а.с.32-33). На підставі вказаного акту перевірки відповідачем згідно з пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп.7.7.5 пп7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212330/0 від 03.11.2010 року, яким позивачеві за порушення п.6.1, пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.11 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 24 844,00 грн., з яких за деклараціями за травень 2010 року - у сумі 5 082,00 грн., за червень 2010 року - у сумі 8 129,00 грн., за липень 2010 року - у сумі 5 173,00 грн., за серпень 2010 року - у сумі 6 460,00 грн. (а.с.11). Судом першої інстанції встановлено, та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивачем протягом травня 2010 року, червня 2010 року, липня 2010 року, серпня 2010 року фізичним та юридичним особам надавалися послуги з оренди приміщення та автомобільної стоянки на загальну суму 34811,00 грн., 25863,00 грн., 28134,00 грн., 25067,00 грн. відповідно. Дані операції, на думку відповідача, неправомірно оподатковувалися позивачем за нульовою ставкою, що призвело до заниження обсягу операцій за ставкою 20% на вказані суми та до заниження задекларованих податкових зобов'язань у податкових деклараціях з ПДВ за травень 2010 року - у сумі 5 082,00 грн., за червень 2010 року - у сумі 8 129,00 грн., за липень 2010 року - у сумі 5 173,00 грн., за серпень 2010 року - у сумі 6 460,00 грн. Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон), підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Комісія є спеціально уповноваженим державним органом, створеним з метою визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги (далі - фінансової допомоги), позик, сприяння в наданні пріоритетів при розміщенні державного замовлення, у працевлаштуванні інвалідів та в інших формах, а також здійснення обліку і контролю за використанням такої допомоги. Стаття 14-2 вищезазначеного Закону передбачено, що рішення про надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій приймаються Комісією та регіональними комісіями згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виходячи з техніко-економічного та соціального обґрунтування заходів, для здійснення яких використовуватимуться ці кошти. Комісія приймає рішення, зокрема, щодо надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування. Порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування, підстави для відмови в наданні такого дозволу та його скасування, а також порядок та умови надання позик, фінансової допомоги, дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів. Як слідує з матеріалів справи, на підставі рішень №1 від 26.03.2009 року, №2 від 20.07.2010 року, №2 29.06.2011 року регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій інвалідів у Кіровоградській області Олександрійському УВП УТОС з 01.07.2009 року до 01.07.2010 року, з 01.07.2010 року до 01.07.2011 року, з 01.07.2011 року до 01.07.2012 року надано дозволи №1, 4, 3 на право користування пільгами з оподаткування згідно з пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", пп.7.12.1 п.7.12 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.3 ст.12 Закону України "Про плату за землю" (а.с.59-61). Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ №0000212330/0 від 03.11.2010 року, суд першої інстанції виходив з того, що на час проведення перевірок Олександрійською ОДПІ позивач користувався пільгами з оподаткування відповідно до дозволу регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій інвалідів у Кіровоградській області. З таким висновком суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством. Згідно з п.2 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.07 №1010, дозвіл підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надається за умови їх відповідності таким критеріям: 1) середньооблікова чисельність інвалідів, що працюють на підприємствах, в організаціях протягом попереднього звітного (податкового) періоду, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу; 2) фонд оплати праці інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що належать до валових витрат виробництва; 3) сума витрат підприємства на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектувальних, складових частин, інших покупних товарів, які безпосередньо використовуються для виготовлення таких товарів, становить не менш як 8 відсотків продажної ціни товарів; 4) розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, в еквіваленті повної зайнятості повинен бути не менш як законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; 5) виконання підприємством, організацією рішень Комісії та регіональних комісій (крім підприємств, організацій, які звернулися вперше) з питань визначення механізму та порядку отримання пільг з оподаткування. Пунктом 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття "поставка товарів" та "поставка послуг". Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. В абзаці 2 пп. 6.2.8 п.6.2. ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено обмеження застосування пільгової ставки, які стосуються поставки товарів, а саме умови дотримання розміру витрат на рівні 8% продажної ціни при безпосередньому виготовленні товарів. Тобто законодавчо встановлено критерій 8% розміру витрат на поставку товарів, а не на поставку послуг. Пунктом 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що орендні операції відносяться до поставки послуг. Що стосується пільгового режиму поставки послуг, то абз.1 пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено обмеження для операцій з поставки послуг грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів. Отже, згідно з вимогами пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємства та організації громадських організацій інвалідів при здійсненні господарських операцій з надання в оренду майна мають право на застосування пільгової ставки, при дотриманні наступних умов: - операції надання в оренду майна здійснюється підприємством громадських організацій інвалідів; - майно є власністю підприємства громадської організації інвалідів; - кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу працюючих; - фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Матеріалами справи підтверджується, що підприємство позивача засновано виключно на власності Українського товариства сліпих, яке відповідно до статуту підприємства є єдиним його засновником та власником, що має 100% статутного фонду (а.с.63-70). Майно, яке було предметом оренди (нерухомість, розташована за адресою: м. Олександрія, вул. Пролетарська, 17, вул. Пролетарська, 9) належить на праві власності Українському товариству сліпих та передано в оперативне правління Олександрійському УВП УТОС, про що на підставі рішення від 07.12.2006 р. №985 виконавчим комітетом Олександрійської міської ради позивачу видано відповідні свідоцтва про право власності (а.с.173-174, 184). Між тим, відповідач, вважаючи неправомірним обчислення позивачем податку на додану вартість за операціями з надання в оренду приміщення та автомобільної стоянки за нульовою ставкою, як то передбачено пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", не встановив порушень позивачем вимог щодо власності на майно, кількості інвалідів чи фонду оплати праці, а дійшов висновку, що оскільки такі операції не передбачають для підприємства здійснення витрат, повязаних з переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення) майна, тому ці послуги не відповідають критеріям наданих послуг платником безпосередньо і підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, а орендна плата враховується при визначенні бази оподаткування. Такого висновку відповідач дійшов, застосувавши до зазначених господарських операцій правила абз.2 пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та встановивши невиконання позивачем вимог щодо безпосереднього виготовлення послуг, як умови застосування пільгової ставки податку на додану вартість, не врахувавши при цьому, що ця норма стосується лише поставки виготовлених товарів. Відповідно до пп. 4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Таким чином, виходячи з правила про конфлікт інтересів, відповідно до пп. 4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд вважає за доцільне керуватися вимогами норми про застосування нульової ставки як більш вигідної для платника податків. Крім того, абзацом 4 пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що при порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Зі змісту наведеної норми Закону випливає, що податковий орган, встановивши порушення платником податку вимог підпункту 6.2.8, має скасувати його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, що дає підстави перерахувати податкові зобов'язання такого платника податку з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій. Реєстрації позивача як особи, яка має право на податкову пільгу, скасовано не було, а фінансові санкцій до позивача за порушення правил оподаткування не застосовувалися, що підтверджено матеріалами справи. Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000212330/0 від 03.11.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню. Однак суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача подати в установленому порядку до органу державного казначейства України висновок про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 24 844 грн. з посиланням на п.1 ч.1 ст. 109 КАС України.   Між тим у задоволені вказаної вимоги слід відмовити, оскільки позивачем не надано доказів які свідчать про порушення його прав відповідачем в частині отримання бюджетного відшкодування, при наявності у позивача підтвердженого судовим рішенням права на його одержання, тому звернення позивача до суду з цими вимогами є передчасним.         За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача –задовольнити частково. Постанову суду першої інстанції у справі № 1170/2а-3022/11 –в частині закриття провадження по справі –скасувати та у задоволені позову в цій частині вимог відмовити.         В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.           На підставі викладеного, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтею  207 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -                                                                     П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції –задовольнити частково. Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2012 року у справі №1170/2а-3022/11–в частині закриття провадження по справі –скасувати та у задоволені позову в цій частині відмовити. В іншій частині постанову суду залишити без змін.   Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені статтею 212 КАС України. Головуючий:                                                            В.Є. Чередниченко           Суддя:                                                            А.О. Коршун           Суддя:                                                            О.М. Панченко