Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-12101/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-12101/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Храновського А.І., відповідача - Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-12101/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторг Люкс 2011"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування наказу,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківторг Люкс 2011" (далі - ТОВ "Харківторг Люкс 2011") звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ м.Харкова), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторг Люкс 2011", в результаті якої було складено акт від 26.09.2012 №423/22-104/37761983 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Харківторг Люкс 2011" (код ЄДРПОУ 37761983) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року по справі № 2-а-12101/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року по справі № 2-а-12101/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторг Люкс 2011" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторг Люкс 2011", в результаті якої було складено акт від 26.09.2012 року №423/22-104/37761983 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Харківторг Люкс 2011" (код ЄДРПОУ 37761983) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року".

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківторг Люкс 2011" (вул.Серіковська, буд.1, м.Харків, 61017, код 37761983) витрати зі сплати судового збору у розмірі 33,54 грн. (тридцять три гривні 54 копійки).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року по справі № 2-а-12101/12/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «Харківторг Люкс 2011» в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що спірну перевірку було проведено на підставі п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, на виконання завдання ДПС у Харківській області № 10239/7/22.4.23 від 03.08.2012 р. Вказує, що Західною МДПІ 06.08.2012 року на підставі пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України було направлено на адресу ТОВ «Харківторг Люкс 2011» листа № 5423/10/22-409 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з контрагентами - покупцями та постачальниками за період 2011-2012 р.р. З метою вручення листа 07.08.2012 року фахівцем відповідача було здійснено виїзд за місцезнаходженням ТОВ «Харківторг Люкс 2011», за результатами якого складено акт про відсутність останнього за юридичною адресою (м. Харків, Ленінський район, вул. Сериківська, 1), у зв'язку з чим, запит про надання пояснень від 06.08.2012 р. було направлено на адресу позивача поштою. Зазначив, що станом на 26.09.2012 р. підприємство мало стан платника податків 14 - «визнано банкрутом». У зв'язку з отриманням відомостей з Єдиного державного реєстру про порушення відносно позивача справи про банкрутство, з метою проведення документальної позапланової перевірки виїзної перевірки ТОВ «Харківторг Люкс 2011» фахівцями відповідача було здійснено вихід за податковою адресою (місцезнаходженням ліквідатора) позивача (м. Харків, вул. Сериківська, 1), за результатами якого встановлено, що підприємство (ліквідатор) не знаходиться за даною адресою. Враховуючи викладене, вважає, що відповідач при проведенні позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Харківторг Люкс 2011», за результатами якої складено акт від 26.09.2012 р. № 423/22-104/37761983, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а відтак, позовні вимоги про визнання цих дій відповідача протиправними задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року по справі № 2-а-12101/12/2070 та прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «Харківторг Люкс 2011» в задоволенні позову повністю.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що позивачем 17 жовтня 2012 року було отримано акт Західної МДПІ м.Харкова від 26.09.2012 року №423/22-104/37761983 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Харківторг Люкс 2011" щодо підтвердження господарських відносин і платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року", згідно якого було встановлено, що у ТОВ "Харківторг Люкс 2011" наявні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року. Вважає, що Західною МДПІ м.Харкова не додержано вимог діючого законодавства при проведенні документальної невиїзної перевірки ТОВ ТОВ "Харківторг Люкс 2011", оскільки при проведенні перевірки взагалі не досліджувалася первинна документація, по взаємовідносинам ТОВ "Харківторг Люкс 2011" з його контрагентами, висновки акту перевірки базуються на припущеннях, доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру відповідних операцій не підтверджені належними доказами. Вважає зазначені висновки податкового органу передчасними та необґрунтованими, у зв'язку з тим, що під час проведення перевірки використовувалися лише бази даних податкового органу та декларації позивача та його контрагентів; ТОВ "Харківторг Люкс 2011" не було належним чином повідомлене про проведення перевірки, не отримувало запит податкового органу щодо надання документів, а тому не мало можливості надати відповідні документи. Посилання податкового органу на відсутність ТОВ "Харківторг Люкс 2011" за своїм місцезнаходженням (м. Харків, вул. Сериківська. 1), вважає необґрунтованими з огляду на те, що позивачем за зазначеною адресою отримується поштова кореспонденція, зокрема, було отримано направлений Західною МДПІ м.Харкова на зазначену адресу акт перевірки. Враховуючи викладене, вважає, що спірна перевірка була призначена без наявних для цього підстав, а відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до виписки, витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ "Харківторг Люкс 2011" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.09.2011 року.

Згідно з довідкою Західної МДПІ м.Харкова №73 від 07.05.2012 року, ТОВ "Харківторг Люкс 2011" перебуває на обліку в Західній МДПІ м.Харкова з 20.09.2011 року, належним чином зареєстровано в якості платника податку на додану вартість (свідоцтво №200027582) (а.с.9-14).

26.09.2012 року фахівцями Західної МДПІ м.Харкова на підставі рішення начальника Західної МДПІ м.Харкова, згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та службового посвідчення було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Харківторг Люкс 2011" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт №423/22-104/37761983 від 26.09.2012 року, відповідно до якого встановлено, що у ТОВ "Харківторг Люкс 2011" наявні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року (а.с.34-44).

Не погодившись з діями відповідача по проведенню спірною перевірки, ТОВ «Харківторг люкс 2011» звернулось до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України (п.20.1.4. Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення вищенаведеної норми матеріального права, яка кореспондує з приписами ст. 42 Податкового кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у спірних правовідносинах податковий орган повинен був дотримуватись наступної послідовності дій: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Право органів державної податкової служби звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та їх документального підтвердження закріплено також положеннями ст.73 Податкового кодексу України.

З положень наведеної норми кодексу вбачається, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

При цьому, колегія суддів відмічає, що в силу ч.1 ст. 42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного запиту.

Дослідивши запит, який надсилався у спірних правовідносинах податковим органом на адресу платника податків (лист Західної МДПІ від 06.08.2012 року №5421/10/22-409 на ім'я ТОВ "Харківторг Люкс 2011") колегія суддів вважає за необхідне вказати, що зазначений запит оформлений неналежним чином, а саме: зміст вказаного запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ "Харківторг люкс" вимог податкового чи іншого законодавства (відсутні посилання на підстави надіслання такого запиту, визначені п.73.3 Податкового кодексу України).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що запит складений податковим органом з порушенням приписів абз. 1 і 2 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, що в силу абз. 5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

В матеріалах справи наявна копія запиту Західної МДПІ м.Харкова від 06.08.2012 року №5421/10/22-409 на ім'я ТОВ "Харківторг Люкс 2011" (а.с.95), однак з пояснень сторін та матеріалів справи, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що вказаний запит ТОВ "Харківторг Люкс 2011" не отримувало.

Відповідачем не було надано до суду ані першої, ані апеляційної інстанцій доказів направлення вказаного запиту та одержання його позивачем по справі.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність ТОВ «Харківторг люкс 2011» за місцезнаходженням (м. Харків, Ленінський район, вул. Сіриківська, 1), з посиланням на акт від 26.09.2012 р. № 984/2-204/37761983 «Про відсутність платника податків за місцезнаходженням», оскільки, як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.54-59), юридичною адресою позивача за весь час існування підприємства є м. Харків, Ленінський район, вул. Сіриківська, 1, тобто, адреса, яка зазначена в запиті від 06.08.2012 року.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також звертає увагу й на те, що запис про незнаходження ТОВ "Харківторг Люкс 2011" за вказаною адресою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносився.

Крім того, колегія суддів зауважує, що згодом відповідачем було направлено позивачеві запит від 04.10.2012 року № 7622/10/22-210, який було надіслано поштою на адресу ТОВ «Харківторг Люкс 2011»: м. Харків, вул.. Сіриківська, 1, та який було отримано позивачем, про що свідчить наявна в матеріалах справи копію повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.92-94).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що твердження відповідача про відсутність ТОВ «Харківторг Люкс 2011» за місцезнаходженням є помилковим та таким, що спростовується матеріалами справи.

Отже, враховуючи те, що суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах при складанні запиту від 06.08.2012 р. за № 542/10/22-409 не дотримано вимог закону, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав, визначених Податковим кодексом України для прийняття рішення про призначення спірної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було видано наказ № 1045 від 26.09.2012 року «Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Харківторг Люкс 2011», зі змісту якого вбачається, що суб'єктом владних повноважень призначено перевірку у зв'язку з отриманням відомостей з ЄДР щодо визнання ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983) банкрутом, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1. ст.20, п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (а.с.82).

Дослідивши зміст наказу про призначення перевірки та запиту від 06.08.2012 р. за № 542/10/22-409, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ не може слугувати законною підставою для призначення документальної невиїзної позапланової перевірки, оскільки визначає предметом перевірки своєчасність, достовірність та повноту нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за сукупними показника фінансово-господарської діяльності за період з 20.09.2011 року по 26.09.2012 року, в той час за змістом запиту від 06.08.2012 р. фактичною підставою для його надіслання є лист ДПС у Харківській області від 03.08.2012 року №10239/7/22.4-23, відповідно до якого було направлено на виконання контрольне завдання щодо відпрацювання суб'єктів господарювання, визначених листом ДПС України від 03.08.2012 року №21105/7/22-1417/322, які задіяні у схемах ухилення від оподаткування, при цьому в запиті ставилося питання про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах) тощо операцій по господарським відносинам з контрагентами за період 2011-2012 років.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що Податковий кодекс України не містить такої підстави для призначення перевірки, як виконання контрольного завдання ДПС у Харківській області.

При цьому, законодавчою підставою для проведення перевірки у наказі № 1045 від 26.09.2012 р. зазначено, зокрема, пп.78.1.7. п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким передбачено проведення позапланової документальної перевірки у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, а не пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у разі ненадання пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу), на який посилається відповідач у запиті від 06.08.2012 р. № 542/10/22-409.

Колегія суддів відмічає, що з урахуванням дати видання запиту - 06.08.2012 року, саме цією датою обмежено період, обставини господарської діяльності якого відповідач просив позивача висвітлити у витребуваних письмових поясненнях, а точну дату початку цього періоду взагалі не визначено; в той час як наказ відповідачем видано про призначення перевірки за період з 20.09.2011 року по 26.09.2012 року.

З наявних в матеріалах справи додаткових пояснень у справі Західної МДПІ м.Харкова, вбачається, що наказ на проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Харківторг Люкс 2011" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року, підставою для проведення якої були б положення пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, не видавався.

Отже, підстави, вказані у запиті та спірному наказі - різні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що спірна перевірка була проведена ДПІ керуючись наказом, який прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав (відсутності факту складання письмового запиту з дотриманням вимог Податкового кодексу України та зміну предмету перевірки без попереднього направлення запиту з даного питання), що об'єктивно зумовлює встановлення неправомірності дій по проведенню перевірки.

Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що підстави для проведення перевірки, вказані у наказі № 1045 від 26.09.2012 р. про призначення перевірки, та у направленнях на перевірку № 1035, 1036 та 1037, виданих згідно наведеного наказу, також є різними - пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.7 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідно.

Крім того, в наказі № 1045 від 26.09.2012 р. зазначено, що проведення перевірки доручено головному державному податковому ревізору-інспектору відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю, інспектору податкової служби І рангу Кузьміній О.В., головному державному податковому ревізору-інспектору відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю, інспектору податкової служби І рангу Готвянському О.В. та головному державному податковому ревізору-інспектору відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю, інспектору податкової служби ІІ рангу Русіній Є.В., а фактично, як вбачається зі змісту акту від 26.09.2012 року № 423/22-104/37761983, перевірку головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Ковальовою І.В.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, правомірність дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Харківторг Люкс 2011», результати якої оформлені актом від 26.09.2012 №423/22-104/37761983 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Харківторг Люкс 2011" (код ЄДРПОУ 37761983) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.06.2012 року" належним чином не довів.

Оскільки відповідач у спірних правовідносинах діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

З метою виконання ч.2 ст.244-2 КАС України, колегія суддів взято до уваги висновки постанови Верховного Суду України від 24.12.2006р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012р. по справі № 2а-12101/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 22.01.2013 р.