Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2а/0570/14295/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року справа №2а/0570/14295/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., при секретарі Крамській С.О., за участю представника позивача Удод В.Є., представників відповідача Босих Ю.П., Босих С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14295/2012 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боссит» про стягнення недоїмки та пені на загальну суму 694,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боссит» про стягнення недоїмки та пені на загальну суму 694,24 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 05.10.2012 року по 08.10.2012 року була проведена планова перевірка відповідача за період його діяльності з 01.01.2004 року по 31.12.2010 року з питань дотримання законодавства щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також відповідності установленого класу професійного ризику виробництва та страхового тарифу фактичному основному виду діяльності страхувальника, правильності складання звітності та своєчасності її подання робочому органу Фонду виконавчої дирекції Фонду, достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності. Результати проведеної перевірки відображені в актах перевірки № 124 від 08.10.2012 року та № 126 від 08.10.2012 року. В ході проведення перевірки Фондом був виявлений факт невідповідності вказаного страхувальником у заяві від 21.08.2003 року КВЕД 50.20.2 фактичному основному коду економічної діяльності страхувальника - КВЕД 50.20.1 передбаченого ДК 009: 96 для підприємств, що займаються обслуговуванням та ремонтом автомобілів. Внаслідок чого відповідач у період з 01.01.2004 року по 31.12.2010 року сплачував страхові внески в розмірі, затвердженим Державним бюджетом України, для 14 класу професійного ризику замість належного 22 класу. На підставі п. 4.16 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві № 30 від 30.11.2010 року відповідачу були донараховані страхові внески за період з 01.01.2004 року по 31.12.2010 року в сумі 483,16 грн. (із за різниці в тарифі між 14 та 22 класом професійного ризику). На підставі п. 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 відповідачу було нарахована пеня в сумі 211,08 грн. Позивач просив стягнути з відповідача вказані суми недоїмки та пені у загальному розмірі 694,24 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14295/2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представника позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представників відповідача, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Боссит» є юридичною особою, зареєстроване виконкомом Горлівської міськради (ідентифікаційний код 23128926).

Відповідно до страхового свідоцтва від 21.07.2003 року відповідач зареєстрований як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області (а.с. 21).

Згідно довідці Донецького обласного управління статистики № 23128926 від 15.01.2001 року (а.с. 20) у відповідача були два види діяльності (КВЕД):

1. 52.11.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (основний вид).

2. 50.20.1 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів по заказу населення.

В 2003 році основний вид діяльності ТОВ «Боссит» було змінено з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (КВЕД 52.11.0) на технічне обслуговування та ремонт автомобілів по заказу населення (КВЕД 52.20.2). У зв'язку з чим відповідач звернувся до Фонду із відповідною заявою від 21.08.2003 року (а.с. 23).

На підставі вказаної заяви Фондом було присвоєно ТОВ «Боссит» 14 клас професійного ризику, про що було винесено відповідне повідомлення № 1457 (а.с. 24).

В жовтня 2012 року Фондом була проведена перевірка відповідача з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду, а також достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності, в тому числі основний вид економічної діяльності. За результатами вказаної перевірки позивачем були складені акти № 124, 126 від 08.10.2012 року (а.с. 11-12, 16-17). В акті № 124 позивач дійшов висновку про те, що встановлений відповідачу в 2004-2010 роках КПР та страховий тариф не відповідає фактичному КВЕД, передбаченим ДК 009:1996 для підприємств, що займаються технічним обслуговуванням автомобілів, внаслідок чого згідно п. 4.16 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) та п. 5.1 Інструкції № 36, затвердженою постановою правління Фонду від 12.07.2007 року ТОВ «Боссит» донарахована недоїмка у розмірі 483,16 грн. та пеня у сумі 211,08 грн. За висновками акту № 126 позивач відніс ТОВ «Боссит» до 22 КПР з 01.01.2011 року, зазначивши розмір єдиного внеску з того часу 37,19%.

Відповідно до п. 4.16 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 30.11.2010 року № 30та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2010 року за № 1337/18632 (далі - Порядок), якщо під час перевірки страхувальника з'ясувалося, що за період до 01.01.2011 року ним сплачувались страхові внески не за основним видом діяльності чи виявлені суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, або не прийнято до заліку витрати, йому призначається новий розмір страхового тарифу і проводиться відповідне донарахування страхових внесків з фінансовими санкціями згідно законодавства, що діяло до 1 січня 2011 року. Суми донарахованих страхових внесків та пені сплачуються страхувальником окремим платіжним дорученням на рахунок робочого органу Фонду в десятиденний термін з дня складання акта перевірки.

Тобто вказана норма передбачає відповідне донарахування страхових внесків з фінансовими санкціями у разі встановлення під час перевірки наступних фактів:

- страхові внески не за основним видом діяльності;

- виявлені суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески;

- не прийнято до заліку витрати.

В даному випадку Фонд прийшов до висновку, що ТОВ «Боссит» з 01.01.2004 року сплачувало страхові внески не за основним видом діяльності, а тому нарахував відповідачу недоїмку по сплаті страхових внесків та пеню, яку просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вказані повноваження у Фонду були як на момент подачі відповідачем заяви від 21.08.2003 року, так і на час проведення позивачем перевірки у жовтні 2012 року.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідача було віднесено до КВЕД 50.20.2 згідно відомостей Державного комітету статистики України. Вказаний КВЕД був відображений у заяві відповідача до Фонду від 21.08.2003 року. Фонд, отримавши ці відомості самостійно відніс ТОВ «Боссит» до 14 класу професійного ризику.

З 01.01.2004 року ТОВ «Боссит» сплачувало страхові внески у розмірах, що встановлені для підприємств, віднесених до 14 класу професійного ризику КВЕД 50.20.2. та не мало жодних претензій від позивача щодо цього питання.

Відповідно до чинного законодавства віднесення підприємства до конкретного класу професійного ризику є безпосередньої компетенцією позивача. Підприємство має своєчасно сплачувати страхові внески відносно до присвоєного йому класу професійного ризику. В свою чергу невірне визначенні суб'єкта владних повноважень класу професійного ризику не може породжувати для суб'єкта господарювання негативні наслідки у вигляді недоїмки та пені. Відомості, які б могли вплинути на клас професійного ризику відповідача були отримані фондом, ще на момент подачі відповідачем заяви від 21.08.2003 року, однак позивач самостійно вирішив присвоїти ТОВ «Боссит» 14 КПР.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач неправомірно нарахував позивачу недоїмку та пеню.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14295/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2012 р. у справі № 2а/0570/14295/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 18.01.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко