Постанова

від 03.10.2008 по справі 2-а-4885/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

                                                                                                                      справа № 2-а-4885/08

                                                                                                                                                             категорія

статобліку-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 жовтня 2008 року                                                                                                   

    м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний

адміністративний суд у складі головуючого

судді Головко О.В.

при секретарі судового засідання Любович І.М.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні

позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової

інспекції Дніпропетровської області

до фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1

про

стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

02 червня 2008 року до  Дніпропетровського окружного

адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

Дніпропетровської області, в якому позивач просить стягнути з фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку на загальну суму

242,01 грн. та судові витрати по справі покласти на відповідача.

В судове засідання з'явився представник позивача

за довіреністю.

Відповідач

до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали

про відкриття провадження у справі, судову повістку, а також копію позовної

заяви та доданих до неї документів, проте 

конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення, яка

свідчить, що відповідач не знаходиться за вказаною адресою.  Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надана позивачем на виконання

ухвали суду в якості доказу по справі, юридична адреса відповідача не змінена.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення

відповідача про дату судового розгляду справи.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в

порушення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку

та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727 від 03 липня 1998 року

відповідач не сплачує до бюджету у встановлені строки суму єдиного податку  та має заборгованість в сумі 242,01 грн. Сума боргу не сплачується

відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи

та доводи представника позивача суд доходить висновку, що позов підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що

станом на 24.12.2007 року відповідач по справі має борг у розмірі 242,01 грн., який виник внаслідок порушення вимог ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему

оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727  від 03 липня 1998 року.

Статею 2 Указу визначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні

особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним

податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів

малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем

їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн. та більше 200 грн. на місяць, а строк

сплати єдиного податку не пізніше 20 числа наступного місяця.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, суб'єкт малого

підприємництва відповідно до Указу подає до

податкового органу письмову заяву, в якій зазначає дату переходу до спрощеної

системи оподаткування, підтверджує граничний термін сплати єдиного податку та

суму єдиного податку належної до щомісячної сплати, встановленою місцевою

радою.

Відповідач подав письмову заяву про застосування спрощеної системи

оподаткування, обліку та звітності до Дніпропетровської міжрайонної державної

податкової інспекції Дніпропетровської області 14.06.2005 року, згідно з якою

йому було видано Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Проте відповідач по справі не сплачував встановленої суми єдиного податку.

Позивачем на адресу відповідача було направлено першу податкову вимогу №

1/25 від 04.04.2006 року та другу податкову вимогу № 2/165 від 07.09.2006 року

про обов'язок відповідача сплатити податковий борг. Але податкові вимоги були

повернуті у зв'язку з неможливістю вручення. На виконання  п.6.2 ст. 6 Закону

України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетом та державними цільовими фондами» вищезазначені податкові вимоги були

розміщені на дошці оголошень Дніпропетровської міжрайонної державної податкової

інспекції Дніпропетровської області.

Проте в адміністративному чи судовому порядку ці рішення оскаржені не були.

Отже зазначений борг є узгодженим зобов'язанням платника податків.

Суд при вирішенні справи встановив, що відповідно до п.11

ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову  службу в Україні» державні податкові

інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні

та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до

підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і

стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших

випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про

стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за

рахунок їх майна.

Згідно з підп.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та

державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово

стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Щодо позовних вимог про покладення на відповідача

судових витрат суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних

повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально

підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням

судових експертиз.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних

повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати,

здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст.94 КАС України).

На підставі викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги повністю

доведені позивачем, не спростовані відповідачем та підлягають частковому

задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 162  КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

                Позов Дніпропетровської міжрайонної державної податкової

інспекції Дніпропетровської області задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України

податковий борг в сумі 242 грн. 01 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не

була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення

цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через

Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений  08.10.2008 року.

Суддя                                                                                                                                                 Головко

О.В.