Рішення

від 21.01.2013 по справі 9/119-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р. Справа № 9/119-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектспецбудмонтаж»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубежівське»

Про стягнення 69 009,98 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектспецбудмонтаж» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубежівське» про стягнення 69 009,98 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2012 р. порушено провадження у справі № 9/119-12 та призначено розгляд справи на 18.12.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 18.12.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.12.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.01.2013 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

17.01.2013 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи частини документів, витребуваних ухвалою суду від 18.12.2012 р., та розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

У судове засідання 21.01.2013 р. представники сторін не з'явилися, представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані його уповноваженими представниками, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектспецбудмонтаж» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубежівське» (далі - відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 12 (далі -договір).

Згідно п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язується передати у власність відповідачу, а відповідач зобов'язується прийняти у власність від позивача плодоовочеву продукцію (надалі - товар) та оплатити його. Асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. договору ціни на товар визначаються у гривні - українській національній валюті, а оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

Загальна вартість даного договору становить загальну вартість товару. поставленого протягом дії цього договору згідно з видатковими накладними (п. 2.2. договору).

Пунктами 3.1., 3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний оплатити поставлений позивачем товар протягом 45 календарних днів від дати поставки товару. Зобов'язання відповідача по оплаті товару вважається виконаним з моменту надходження коштів на банківський рахунок позивача.

В силу п.п. 4.1. - 4.3. договору поставка товару здійснюється протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку-фактури. Датою поставки товару є дата. Яка вказана у видатковій накладній, товар вважається поставленим та прийнятим по якості та кількості після підписання видаткової накладної.

Поставка товару здійснюється транспортом відповідача. Витрати з транспортування товару покладаються на відповідача. Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання видаткової накладної.

Судом досліджено надані представником позивача копії (для долучення до матеріалів справи) та оригінали (для огляду) видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених їх мокрими печатками, та встановлено, що, на виконання умов договору № 12 від 22.02.2012 р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 34 188,00 грн. (12 500,00 грн. згідно видаткової накладної № 125 від 22.02.2012 р. та 21 688,00 грн. згідно видаткової накладної № 128 від 24.02.2012 р.).

Товар отриманий директором ТОВ «Рубежівське» Помазан А.С., що підтверджується довіреністю № 25 від 22.02.2012 р.

Крім того, факт отримання вказаного товару уповноваженим представником відповідача без претензій та будь-яких зауважень щодо виду, сорту, властивостей, стану, якості та кількості товару також підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття товару № 125 від 22.02.2012 р. та № 128 від 24.02.2012 р.

Проте, за ствердженням позивача, відповідач, в порушення умов договору, за отриманий товар не розрахувався, в зв'язку з чим заборгованість ТОВ «Рубежівське» перед ТОВ «Проектспецбудмонтаж», на момент звернення до суду, становить 34 188,00 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином відповідно до умов договору № 12 від 22.02.2012 р., проте відповідач за поставлений товар належним чином та своєчасно не розрахувався. Тобто він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог та доказів сплати заборгованості не надав та не надіслав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд Київської області дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Проектспецбудмонтаж» щодо стягнення з ТОВ «Рубежівське» заборгованості у розмірі 34 188,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 7.1. договору сторона, яка порушила зобов'язання, визначене цим договором та/або чинним законодавством України, зобов'язана відшкодувати завдані цим збитки стороні, чиї права або законні інтереси порушено.

Згідно п. 7.3. договору якщо відповідач не виконає своє зобов'язання, встановлене пунктом 3.1. цього договору, відповідач зобов'язується сплатити позивачу: якщо таке порушення буде тривати до 15 календарних днів включно - штраф в розмірі 50% від вартості партії товару, що повинна бути оплачена відповідачем позивачу (пп. 7.3.1.); якщо таке порушення буде тривати більше 30 календарних днів - штраф в розмірі 75% від вартості партії товару, що повинна бути оплачена відповідачем позивачу (пп. 7.3.2.); якщо таке порушення буде тривати більше 60 календарних днів - штраф в розмірі 100% від вартості партії товару, що повинна бути оплачена відповідачем позивачу (пп. 7.3.3.).

З огляду на вищевикладене та те, що відповідач прострочив оплату отриманого товару за видатковими накладними № 125 від 22.02.2012 р. та № 128 від 24.02.2012 р. більш ніж на 60 днів, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача штрафу за невиконання зобов'язання, встановленого пунктом 3.1. договору, у розмірі 100% вартості партії товару, що становить 34 188,00 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, особливість штрафу полягає в тому, що останній обраховується лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, та являє собою грошову суму, яка нараховується і виплачується одноразово.

Пунктом 4 ст.179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству .

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України, відповідно до якої, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, господарський суд Київської області дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Проектспецбудмонтаж» щодо стягнення з ТОВ «Рубежівське» штрафу у розмірі 34 188,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення з 09.04.2012 р. по 20.11.2012 р. у розмірі 633,98 грн.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши, наданий позивачем розрахунок 3% річних, встановив, що період за який він здійснений є необґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткової накладної № 125 позивач 22.02.2012 р. поставив відповідачу товар на суму 12 500,00 грн., а відповідно до видаткової накладної № 128 товар на суму 21 688,00 грн. було поставлено позивачем 24.02.2012 р.

У відповідності до п. 3.1. договору відповідач зобов'язаний оплатити отриманий товар протягом 45 днів від дати поставки товару.

Таким чином, господарським судом встановлено, що прострочення оплати товару за видатковою накладною № 125 від 22.02.2012 р. на суму 12 500,00 грн. мало місце з 09.04.2012 р., а за видатковою накладною № 128 на суму 21 688,00 грн. - з 11.04.2012 р.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» розмір 3% річних за вказані у розрахунку періоди (за кожним простроченим платежем) становить 631,49 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 12500 09.04.2012 - 20.11.2012 226 3 % 232.19 21688 11.04.2012 - 20.11.2012 224 3 % 399.30 За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Проектспецбудмонтаж» щодо стягнення з ТОВ «Рубежівське» 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 631,49 грн.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Проектспецбудмонтаж» щодо стягнення з ТОВ «Рубежівське» заборгованості підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубежівське» (08110, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, ідентифікаційний код 32214526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектспецбудмонтаж» (03191, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Лятошинського, буд. 4-А/289, ідентифікаційний код 34867565) суму основного боргу у розмірі 34 188 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп., штраф у розмірі 34 188 (тридцять чотири тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 631 (шістсот тридцять одна) грн. 49 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 44 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписано 22.01.2013 р.