Рішення

від 15.01.2013 по справі 5006/7/201/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/7/201/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сгара Е.В.

При секретарі судового засідання Фенченко Б.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське, Донецька область

Предмет спору: стягнення заборгованості у розмірі 9000 грн., пені у розмірі 700,59 грн., 3% річних у розмірі 243,82 грн.

За участю представників:

Від позивача: Ковальова Г.К. - довір.

Від відповідача: Сліпенко Т.М. - довір.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 9000 грн., пені у розмірі 700,59 грн., 3% річних у розмірі 243,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на охорону об'єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №001 від 10.01.2011р. в частині здійснення оплат отриманих послуг охорони.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, повідомив, що 24.04.2012р. рішенням господарського суду Донецької області №5006/37/57/2012 з Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська» на користь Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас» було стягнуто заборгованість за послуги охорони за жовтень 2011р. по договору №001 від 10.01.2011р. у розмірі 45000грн., при цьому під час подачі позовної заяви було помилково вказано суму заборгованості у розмірі 45000 грн. замість потрібних 54000 грн., що в подальшому було встановлено судом у вищезазначеному рішенні.

Відповідач у відзиві та в судових засіданнях визнав суму боргу у повному обсязі, повідомив, що відсутність проплат виникла внаслідок тяжкого фінансового становища Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська» та заперечив проти стягнення пені і 3% річних.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання охоронних послуг №001 (надалі Договір) відповідно до якого Замовник (відповідач) передає, а Виконавець (Позивач) приймає під охорону об'єкт, вказаний в Дислокації за наступною адресою: 87535, Донецька обл., Донецька обл., Волноваський р-н, с. Рибинське.

Строк дії договору встановлено з 10.01.2011р. до 31.12.2011р. (п.9.1 договору).

Після закінчення терміну дії Договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, Договір вважається продовженим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це друг сторону за 10 діб. (п.9.2 договору).

З огляду на вищевикладене, враховуючи пояснення сторін, суд дійшов висновку, що у спірний період (жовтень 2011р.) договір був чинним.

Відповідно до п. 2.1 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 01.02.2011р., вартість охоронних послуг по даному Договору становить 6000 грн. за 1 добовий та відповідно 3000 грн. за 1 денний пост щомісяця без урахування ПДВ.

Згідно п.2.3 Договору оплата щомісячної суми угоди здійснюється шляхом перерахування замовником 50% сума, вказаної у п. 2.1 договору на розрахунковий рахунок виконавця до 10 числа звітного місяця, та другі 50% до 5-го числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених спірним договором, його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у жовтні 2011р. належним чином виконав свої зобов'язання за договором про надання охоронних послуг, відповідач жодних зауважень (нарікань тощо) стосовно отриманих в спірний період послуг позивачу не надав, що також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Актом зняття постів від 01.11.2011р., підписаним обома сторонами без зауважень, було зафіксовано зняття постів охорони об'єкту із приміткою про відсутність жодних претензій Замовника до Виконавця по Договору.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору та на часткову сплату вартості отриманих послуг охорони у жовтні 2011р., позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість за вказаний період в сумі 9000 грн. в примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач до теперішнього часу отримані протягом спірного періоду послуги за договором охорони в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з цим у нього перед позивачем виник борг в сумі 9000 грн., який підтверджений матеріалами справи, визнаний відповідачем та підлягає стягненню.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 9000 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 700,59 грн., посилаючись на прострочку в оплаті 9000 грн. вартості отриманих послуг у жовтні 2011р.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.5.7.1. договору, у разі порушення порядку сплати Замовником вартості послуг Виконавця, Замовник зобов'язаний сплатити Виконавцю штрафну компенсацію у вигляді пені розміром подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору, позивач просить стягнути з нього пеню в сумі 700,59 грн. за період з 06.11.2011р. по 08.05.2012р.

Заперечення відповідача проти стягнення пені судом до уваги не прийняті з огляду на їх необґрунтованість.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позивач допустив помилку у частині застосування періоду прострочення оплати по договору, внаслідок чого кількість днів прострочки склала 185 днів замість максимально допустимих 183 днів. Таким чином, зробивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що пеня підлягає стягненню в сумі 692,55 грн.

Вимоги щодо стягнення пені у залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку із безпідставністю заявлення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору, позивач також просить стягнути 3% річних в сумі 243,82 грн. за період з 06.11.2011р. по 04.10.2012р.

Заперечення відповідача проти стягнення 3% річних судом до уваги не прийняті з огляду на їх необґрунтованість.

Розрахунок 3% річних перевірено судом, та складає 246,51 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 243,82 грн., що не суперечить діючому законодавству.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 243,82 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 549, 599, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.67, 173 - 175, 193, 202, 216 - 218, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас», м. Кіровоград до Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська», с. Рибинське, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 9000 грн., пені в сумі 700,59 грн., 3% річних в сумі 243,82 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ «Волноваська» (85735, Донецька область, Волноваський р-н, с. Рибинське, ЄДРПОУ 30942418, р/р 260080101024 в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» м. Київ, МФО 380054) на користь Приватного підприємства «Адвокатське бюро Компас» (25007, м. Кіровоград, вул. Сімферопольська, 11/8, ЄДРПОУ 32967717, р/р 26001060424592 в КФ КБ ПАО «Приватбанк», МФО 323583) - заборгованість у сумі 9000 грн., пеню в сумі 692,55 грн., 3% річних у сумі 243,82 грн., судовий збір у сумі 1608,19 грн.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 21.01.2013р.

Суддя Сгара Е.В.