Рішення

від 14.01.2013 по справі 5023/5406/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р.Справа № 5023/5406/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "АСС", м. Харків до ПФ "Майстер", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Кислий А.М., дов. б/н від 24.12.12 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватної фірми "Майстер" (далі - відповідач) 79245,66 грн. основного боргу, 61177,65 грн. пені, 3% річних в сумі 5028,30 грн., інфляційні витрати в сумі 4754,74 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 3004,13 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором субпідряду № 1511-1/07 від 15.11.07 р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.01.13 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 14.01.13 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір субпідряду № 1511-1/07 від 15.11.07 р. (а.с. 9-14), згідно умов якого (п.2.1), субпідрядник (позивач) за завданням замовника (відповідача) зобов'язався у порядку та на умовах, обумовлених у цьому договорі, на свій ризик, своїми силами та коштами виконати роботи на об'єкті, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, обумовлених цим договором.

Відповідно до п. 3.6 вищезазначеного договору, за домовленістю сторін, у випадку виконання робіт позивачем робіт матеріалами відповідача, оплата за виконані роботи здійснюється у відповідності з довідкою о вартості виконаних робіт по формі КБ-3, з вирахуванням вартості матеріалів, наданих відповідачем.

Згідно з п. 3.7 вказаного договору, кінцевий об'єм робіт визначаються по факту та фіксуються в акті виконаних робіт КБ-2в.

На виконання умов договору, у листопаді 2008 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 366577,20 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт КБ-2в (а.с. 15-20) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 (а.с. 21), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Сторони в договорі домовились (п. 4.1), що оплату за виконані роботи відповідач здійснює на поточний рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в розмірі 280000,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 22-26). Крім того, 17.12.08 р. сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 7331,54 грн., що підтверджується відповідним актом (а.с. 27), внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 79245,66 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 79245,66 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 22.11.08 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором субпідряду № 1511-1/07 від 15.11.07 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 79245,66 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 12.2 договору субпідряду № 1511-1/07 від 15.11.07 р. у випадку порушення строків оплати за виконані та прийняті роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що позивач визначив період нарахування пені з 13.10.10 р. по 22.11.12 р., хоча, відповідно до закону, мав право нараховувати пеню у період з 22.11.08 р. по 22.05.09 р., суд, в частині стягнення з відповідача пені, в позові відмовляє.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 4675,49 грн., а 3% річних в сумі 5028,30 законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються за рахунок обох сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.cт. 202, 205, 207, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, 611, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 623, ч.1 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Майстер" (вул. Архітекторів, 22, м. Харків, 61174, код ЄДРПОУ 22620370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" (Красношкільна набережна, 16, кв. 103, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 30988782) 79245,66 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 5028,30 грн., інфляційні витрати в сумі 4675,49 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1778,99 грн.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 61177,65 грн. пені та 79,25 грн. інфляційних витрат, в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.01.2013 р.

Суддя Інте Т.В.