Рішення

від 23.01.2013 по справі 905/176/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.13 р. Справа № 905/176/13-г

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Караваєва Н.В. - довіреність від 28.12.2012р.,

від відповідача - не явився,

за позовом - Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в

інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа» м. Слов'янськ

до відповідача - Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» м. Слов'янськ

про стягнення 4970,31грн. заборгованості, інфляційних, 3% річних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 4970,31грн., з яких: 4499,07грн. - заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за період з листопада 2011р. по квітень 2012р., 22,14грн. - інфляційні, нараховані за період з листопада 2011р. по жовтень 2012р., 93,88грн. - 3% річних, нараховані за період з 01.11.2011р. по 31.10.2012р., 355,22грн. - пеня, нарахована за періоди з 16.02.2012р. по 20.11.2012р., з 16.03.2012р. по 20.11.2012р., з 16.04.2012р. по 20.11.2012р., з 16.05.2012р. по 20.11.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 7.2.3 договору.

В підтвердження позову надав підписаний ВО „Слов'янськтепломережа" та відповідачем договір на постачання теплової енергії № 202 від 01.10.2009р. з додатками, акт на включення опалення від 15.10.2011р., лист виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа" № 09/4337 від 10.10.2011р., яким повідомлено відповідача про зміну тарифу на послуги теплопостачання з 01.10.2011р., який отриманий відповідачем, рахунки № 202 за листопад 2011р. на суму 346,81грн., № 202 за грудень 2011р. на суму 725,80грн., № 202 за січень 2012р. на суму 814,04грн., № 202 за лютий 2012р. на суму 1411,15грн., № 202 за березень 2012р. на суму 1035,65грн., № 202 за квітень 2012р. на суму 368,65грн., які отримані відповідачем, акти виконаних послуг № 202 за листопад 2011р. на суму 346,81грн., № 202 за грудень 2011р. на суму 725,80грн., № 202 за січень 2012р. на суму 814,04грн., № 202 за лютий 2012р. на суму 1411,15грн., № 202 за березень 2012р. на суму 1035,65грн., № 202 за квітень 2012р. на суму 368,65грн.

Відповідач направив телеграму від 22.01.2013р., в якої просить суд вирішити спір без участі його представника.

Розглядується позовна заява за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем на підставі договору на постачання теплової енергії № 202 від 01.10.2009р., а також 3% річних, інфляційних, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого

2

договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір на постачання теплової енергії № 202 від 01.10.2009р., відповідно до п. 1.2 якого постачальник (позивач) постачає споживачеві (відповідачу) теплову енергію для всіх об'єктів загальною площею 30,5кв.м., а споживач оплачує теплову енергію за тарифами 19,55грн. без ПДВ за 1 кв. м. опалювальної площі; 650,00грн. без ПДВ за 1 Гкал. В залежності від тарифів на енергоносії тариф може змінюватися в більшу чи меншу сторону без погодження зі споживачем. Об'єктом опалення є приміщення КП «Архітектурно-планувальне бюро», вбудоване в будівлю міськвиконкому на пл. Революції, 2. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно пред'явлених рахунків надісланих рекомендованим листом або врученим під особистий підпис представникам Споживача. Розрахунковим періодом відповідно до п. 6.2 договору є календарний місяць. Згідно п. 6.3 договору споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Договір відповідно до п. 10.1 набуває чинності з дня фактичного надання послуг та діє до 01.10.2010р. Договір автоматично вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.2 договору).

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається господарським судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 09/4337 від 10.10.2011р. повідомив відповідача про зміну тарифу на послуги теплопостачання з 01.10.2011р.: 905,70грн. без ПДВ за 1 Гкал.

Факт отримання вказаного повідомлення відповідачем підтверджується його підписом на повідомленні із зазначенням дати отримання - 19.10.2011р.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення об'єкту відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчить акт на включення опалення від 15.10.2011р.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки № 202 за листопад 2011р. на суму 346,81грн., № 202 за грудень 2011р. на суму 725,80грн., № 202 за січень 2012р. на суму 814,04грн., № 202 за лютий 2012р. на суму 1411,15грн., № 202 за березень 2012р. на суму 1035,65грн., № 202 за квітень 2012р. на суму 368,65грн., всього на загальну суму 4702,10грн., які отримані відповідачем. Факт отримання рахунків відповідачем підтверджується підписами уповноваженої особи на них.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

3

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 6.1, пунктів 6.2, 6.3 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться згідно пред'явлених рахунків, надісланих рекомендованим листом або врученими під особистий підпис представникам споживача. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації 100% вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги сплатив частково, таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 4499,07грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну в частині стягнення боргу в розмірі 4499,07грн. в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не оплатив отримані послуги в повному обсязі, позивач просить стягнути з нього 22,14грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з листопада 2011р. по жовтень 2012р. та 93,88грн. 3% річних, які нараховані за період з 01.11.2011р. по 31.10.2012р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги не сплачені в повному обсязі, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 93,88грн. 3% річних та провівши власний, задовольняє вимоги в цій частині частково в сумі 93,76грн., оскільки позивач не врахував, що у 2012 році 366 календарних днів, що повинно бути відображено у розрахунку 3% річних відповідно до загальної методики нарахування.

Що стосується нарахування 22,14грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з листопада 2011р. по жовтень 2012р., господарський суд перевіривши наданий розрахунок та провівши власний, відмовляє у задоволенні цих вимог, оскільки позивач при здійсненні розрахунку інфляційних у заявленому періоді за травень-серпень 2012р. не вірно визначив індекс інфляції, який складає 99.7, 99.7, 99.8, 99.7 відповідно, це свідчить про наявність дефляційних процесів, при яких зростання боргу не відбувається, що у свою чергу призвело до від'ємного результату суми збитків від інфляції за ці періоди.

Також позивач просить стягнути з відповідача 355,22грн. пені, яка нарахована за періоди з 16.02.2012р. по 20.11.2012р., з 16.03.2012р. по 20.11.2012р., з 16.04.2012р. по 20.11.2012р., з 16.05.2012р. по 20.11.2012р. по кожному розрахунковому періоду окремо відповідно до п. 7.2.3 договору.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі

4

порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги споживачі - суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а для суб'єктів підприємницької діяльності 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми заборгованості.

Господарський суд перевіривши наданий розрахунок 355,22грн. пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, та провівши власний, задовольняє ці вимоги частково в сумі 272,74грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку перевищив шестимісячний строк для нарахування пені, який встановлений частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1575,58грн., оскільки позов задоволений частково.

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання", Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст.ст.525,526,530,549-551,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 6 ст. 232, ст. 275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа" м. Слов'янськ до Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» м. Слов'янськ про стягнення 4970,31грн., з яких: 4499,07грн. - заборгованість, 22,14грн. - інфляційні, 93,88грн. - 3% річних, 355,22грн. - пеня частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» м. Слов'янськ-84100, пл. Жовтневої Революції, 2, ЄДРПОУ 24813736 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" м. Донецьк-83036, вул. Донецька, 38, ЗКПО 26221744 в інтересах виробничої одиниці „Слов'янськтепломережа" м. Слов'янськ-84122, вул. Іскри, 5 суму заборгованості в розмірі 4499,07грн., 93,76грн. - 3% річних, 272,74грн. - пені, 1575,58грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 23.01.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.