Рішення

від 22.01.2013 по справі 911/29/02/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2013 р. Справа № 911/29/02/13-г

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Черкаси,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Столична», с. Здорівка Васильківського району Київської області,

про стягнення 8 940,95 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 , уповноважена, довіреність від 10.12.2012р. №5877;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Черкаси, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.12.2012р. б/н до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Столична», с. Здорівка Васильківського району, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за Договором поставки №4 від 04.01.2012р. в розмірі 8 940,95 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що на виконання умов Договору поставки №4 від 04.01.2012р. поставив відповідачу товар на суму 8700,00 грн., проте відповідач свої господарські зобов'язання перед позивачем не виконав та грошові кошти за поставлений товар не сплатив. Також, як стверджує позивач, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення сума боргу з урахуванням індексу інфляції, та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, справі присвоєно №911/29/02/13-г та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 21.01.2013р. представник позивача в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2013р. не з'явився, витребувані ухвалою суду від 03.01.2013р. документи суду не подав, про причини нез'явлення у судове засідання належним чином суд не повідомив.

Як свідчить залучене до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали про порушення провадження отримав 10.01.2013р., відповідно був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. ст. 87, 64 ГПК України. Крім того, відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

м. Черкаси (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1.), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Столична», с. Здорівка Васильківського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «Агрофірма «Столична»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 04.01.2012р. між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ «Агрофірма «Столична» (покупець) Договір поставки №4 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язується поставити у власність покупця м'ясо та м'ясопродукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар відповідно до умов даного Договору. Відповідно до умов Договору:

- ціна за одиницю продукції, що поставляється за цим Договором, визначена сторонами у накладних на день поставки товару (п.3.1. Договору);

- розрахунки за цим Договором здійснюються до моменту наступної поставки, але не більше 20 (двадцяти) днів з моменту отримання товару. День отримання товару є днем передачі його покупцеві, що підтверджується підписами сторін на накладній (п.3.2. Договору);

- у випадку порушення зобов'язання сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та/або чинним законодавством України (п.4.1. Договору).

Відповідно до частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою ст. 173 та пунктом 2 частини першої ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Перебіг строку виконання грошового зобов'язання покупцем, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Зазначеної правової позиції також дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 28.02.2012р. у справі № 5002-8/481-2001 та пункт 1 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

Як вбачається з доданої до матеріалів справи підписаної обома сторонами видаткової накладної від 27.01.2012р. №РН-0000020 на суму 8 700,00 грн. (належним чином засвідчена копія накладної наявна в матеріалах справи), на виконання укладеного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар - жир яловичий на загальну суму 8 700,00 грн.

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень пункту 3.2 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються до моменту наступної поставки, але не більше 20 (двадцяти) днів з моменту отримання товару. День отримання товару є днем передачі його покупцеві, що підтверджується підписами сторін на накладній.

Позивач стверджує, що відповідач свої господарські зобов'язання визначені умовами Договору не виконав та в строк до 15.02.2012р. включно за поставлений товар з позивачем не розрахувався, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8 700,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як стверджує позивач, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача - ТОВ «Агрофірма «Столична» з претензією від 12.07.2012р. №12/07/12/1 про сплату заборгованості за поставлений товар в розмірі 8 700,00 грн. Доказів направлення або отримання зазначеної претензії відповідачем суду не подано.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Отже, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань за Договором щодо сплати грошових коштів за поставлений товар згідно видаткової накладної від 27.01.2012р. №РН-00000020, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 700,00 грн. основної заборгованості.

Згідно з частиною другою ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем у встановлений Договором строк суду не представив та доводів позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 8 700,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані інфляційними процесами, в розмірі 17,40 грн. та 3% річних в сумі 223,55 грн.

Відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

Пунктом 1.14 постанови Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №480 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці. Індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і розраховується шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості поставленого товару, встановлені розділом 3.2 Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені Договором та статтею 625 ЦК України;

- рекомендації Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», виходячи з наступного розрахунку:

сума боргу (грн.)Строк оплати (пункт 3.2 Договору)кількість днів простроченняСукупний індекс інфляції за заданий періодІнфляційне збільшення боргу за заданий періодрозмір процентів річнихзагальна сума процентів 8 700,00 16.02.2012 296 днів (16.02.12 - 07.12.2012) 0,992 -69,60 3 % 211,66 Що за заявлений позивачем період належні до стягнення з відповідача 3% річних становлять в сумі 211,66 грн. Позовна вимога позивача про стягнення збитків, завданих інфляційними процесами, в сумі 17,40 грн. задоволенню не підлягає, оскільки за заявлений позивачем період, згідно офіційно оприлюднених даних щодо рівнів інфляції, мали місце дефляційні, а не інфляційні процеси.

Таким чином, повно та обґрунтовано дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи наявні докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково, приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Столична» заборгованості в розмірі 8 911,66 грн., з яких: 8 700,00 грн. основної заборгованості, 211,66 грн. 3% річних та, відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України, судові витрати покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 11, ст. 16, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 546, ст. 610, ч. 2 ст. 614, ст. ст. 625, 712 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Столична» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Столична» (8626, Київська обл., Васильківський р-н, с Здорівка, вул. Ватутіна, буд. 203, код ЄДРПОУ 30276266)

на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

8 700,00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень нуль копійок) основної заборгованості,

211,66 грн. (двісті одинадцять гривень шістдесят шість копійок) 3% річних,

1 604,23 грн. (одну тисячу шістсот чотири гривні двадцять три копійки) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 23.01.2013р.