Рішення

від 15.01.2013 по справі 5011-9/16996-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/16996-2012 15.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ок Інтернет"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Екран"

Про стягнення 464 083,68 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача Іванченко О.І. (дов. №01-11 від 19.11.2012р.)

від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ок Інтернет" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Екран" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 464083,68 грн. заборгованості за договором про надання інформаційно-рекламних послуг в мережі інтернет №06/09/2011 від 06.09.2011 року, з яких 421223,11 грн. основного боргу, 31983,99 грн. пені, 10876,58 грн. 3% річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №06/09/2011 від 06.09.2011 року в частині оплати за поставлений товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 526, 611, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 173, 174 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/16996-2012, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року.

15.01.2013 року через відділ канцелярії господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу.

В судове засідання 15.01.2013 року відповідач не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.11.2012 року не виконав, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали від 29.11.2012р.) отримані уповноваженою особою відповідача 05.12.12 року (повідомлення додано до матеріалів справи).

В судовому засіданні 15.01.2012 року представником позивача надано усні пояснення по суті заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та підтримано її.

Відповідно до заяви про забезпечення позову, поданої до суду, позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, в розмірі заявлених позовних вимог та понесених судових витрат, а всього на загальну суму 475085,86 грн., що знаходяться на будь -яких рахунках відповідача, які будуть виявлені державним виконавцем в процесі виконання ухвали про забезпечення позову. При цьому, позивач зазначає, що на його думку відповідач переведе кошти на рахунки інших підприємств або продовжить діяльність через інші підприємства та не виконає своїх грошових зобов'язань перед позивачем за рішенням суду.

Відповідно до ст. 66 ГПК України заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову . Відповідно до п. 3 вказаної постанови умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана позивачем заява про забезпечення позову не містить взагалі ніяких доказів наявності таких фактичних обставин, як: переведення коштів відповідача на рахунки інших підприємств або здійснення діяльності відповідачем через інші підприємства. Підстави, з яких позивач просить забезпечити позов, є нічим іншим як особистими припущеннями позивача щодо майбутньої поведінки відповідача, і не підтверджені відповідними доказами.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 10.12.2012 року виконав, надав оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, в усних поясненнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ок Інтернет" (далі по тексту -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Екран" (далі по тексту -Відповідач) укладено договір про надання інформаційно-рекламних послуг в мережі інтернет № 06/09/2011 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу інформаційно-рекламні послуги, а відповідач зобов'язався такі послуги оплатити.

Відповідно до п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язався оплачувати послуги позивача в строки та на умовах, погоджених у даному договорі та додатках до нього.

Відповідно до п. 2.2.5 договору відповідач при належному виконанні позивачем своїх зобов'язань за цим договором і додатками до нього, прийняти надані послуги по відповідному акту прийму-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість послуг позивача по проведенню рекламно-інформаційних кампаній обумовлюється сторонами в кожному випадку окремо в додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.3 датою платежу вважається дата відмітки банку відповідача про перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 5.1 договору, він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором та додатками до нього.

Пунктом 5.2 договору сторони домовились, що якщо жодна зі сторін не виявить бажання розірвати або змінити даний договір за 5 днів до дати припинення його дії, то термін його дії вважається продовженим на один рік.

Між позивачем та відповідачем було укладено наступні додатки до договору: додаток №3 від 28.10.2011 року до договору на загальну суму 269563,32 грн. та додаток №4 від 28.10.2011 року до договору на загальну суму 289021,38 грн.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та повному обсязі, що підтверджується актом надання послуг №286 від 30.12.2011 року на суму 269563,32 грн. згідно додатку №3 до договору та актом надання послуг №275 від 26.12.2011 року на суму 289021,38 грн. згідно додатку №4 до договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені мокрими печатками сторін (належні копії яких містяться в матеріалах справи).

Загальна сума наданих послуг за вищевказаними додатками становить 558584,70 грн.

Пунктом 4 додатку №3 та додатку №4 до договору передбачено порядок оплати, що становить 100% перерахування на рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту двостороннього підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг згідно вказаних додатків.

За твердженням позивача, відповідачем було сплачено позивачу 137361,16 грн. відповідно до додатку №4 до договору за надані послуги.

04.07.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №04-07/1 щодо погашення основного боргу в сумі 421223,11 грн. та нарахованої пені по договору. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість до цього часу по договору не погасив.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання згідно договору, однак оплата на суму 421223,11 грн. відповідачем проведена не була.

Таким чином, станом на час розгляду справи (15.01.13р.) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 421223,11 грн.

Доказів оплати за надані послуги відповідачем не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 421223,11 грн. основного боргу за надані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи складає 421223,11 грн. На спростування іншого відповідачем доказів не надано.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 4.2 договору просить стягнути з відповідача на свою користь 31983,99 грн. -пені.

Відповідно до ч 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка ,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку порушення відповідачем строків оплати, передбачених вказаним договором, застосовується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від неоплаченої суми за кожен день простроченого платежу.

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись п. 4.2 договору, ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 17.01.2012 року по 17.07.2012 року повністю у розмірі 31983,99, з огляду на правильність наданого розрахунку штрафних санкцій, який перевірено судом. Контррозрахунку пені відповідачем не надано.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 17.01.2012 року по 23.11.2012 року в сумі 10876,58 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також три відсотки річних від простроченої суми ,якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Так, розмір 3% річних по заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 23.11.2012 року становить 10876,58 грн. Відповідного контррозрахунку 3% річних суду не надано.

За таких обставин, враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 464083,68 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф-Екран" (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 46; код ЄДРПОУ 34430700; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ок Інтернет» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 2/4, оф. 7; код ЄДРПОУ 35625480) 421223 (чотириста двадцять одна тисяча двісті двадцять три) грн. 11 коп. основної заборгованості, 31983 (тридцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три) грн. 99 коп. пені, 10876 (десять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 58 коп. 3% річних, 9281 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 67 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко