Постанова

від 02.10.2008 по справі 2-а-794/08

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

№ 2-а-3545/07

№

2-а-3545/07

№ 2-а-794/08

П  О 

С  Т  А 

Н  О  В  А

Іменем

України

   м. Харків                                                                                                02 жовтня 2008 року                                                                                      

            Харківський окружний адміністративний

суд  у складі:

головуючого

судді  -                                       Тацій Л. В.

за участю

секретаря судового засідання -   

Андрієць М.О.

за участю:

представника  позивача - Чернова О.А., діє за дорученням

від № 1659/10/10-012 від 09.02.08

представника

відповідача 1 - не прибув

відповідач 2 -

не прибув

представник

відповідача 3 -  Іванова О.І, дії за

дорученням від 21.11.07

третьої особи 1

- не прибув

представника

третьої особи 2 - Задорожна В.М., діє за дорученням № 803/10 від 22.08.08 

представник

третьої особи 3 - не прибув

розглянув у

відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним

позовом Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова до

ТОВ «БАУ-СНАБ», ОСОБА_1., ОСОБА_2., третя особі - ОСОБА_3., Департамент

державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської

міської ради, ПП «Укрзовнішторг» про визнання правочину недійсним, визнання

недійсним запису про державну реєстрацію, припинення державної реєстрації,

визнання недійсним установчих документів, визнання недійсним свідоцтва про

державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в

якій, після уточнення позовних вимог, просив суд визнати недійсним правочин

утворення ТОВ «БАУ-СНАБ» на підставі ч. 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного

кодексу України, визнати недійсним запис про державну реєстрацію ТОВ «БАУ-СНАБ»

через порушення закону, допущені при його створенні, які не можна усунути,

припинити (скасувати) державну реєстрацію ТОВ «БАУ-СНАБ» з моменту державної

реєстрації, визнати недійсними установчі документи ТОВ «БАУ-СНАБ» з моменту

державної реєстрації, визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ

«БАУ-СНАБ» з моменту реєстрації, визнати недійсним свідоцтво платника податку

на додану вартість № 29028164 від 05.09.06, видане ТОВ «БАУ-СНАБ».

            В

судовому засіданні  представник позивача

підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі м. Харкова повідомляє,

що на обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з 28.07.2006р.

перебуває ТОВ «БАУ-СНАБ» зареєстроване розпорядженням Виконавчого комітету

Харківської міської ради (номер запису про державну реєстрацію 1 480 102 0000

027994 від 27.07.2006р.), про що видане Свідоцтво про державну реєстрацію від

27.07.2006р. в ході проведення працівниками ВПМ ДНІ у Комінтернівському районі

м. Харкова оперативних заходів було встановлено, що 27.07.2006р. було створено

та    і зареєстровано на підставну особу з

метою здійснення незаконної діяльності для ухилення від сплати податків

Товариство з обмеженою відповідальністю «БАУ-СНАБ». Факт реєстрації ТОВ

«БАУ-СНАБ» (код ЄДРПОУ 34466805) на підставну особу та в подальшому

перереєстрації також на підставну особу підтверджується письмовими поясненнями,

наданими громадянамиОСОБА_1 та ОСОБА_2, які згідно реєстраційних документів ТОВ

«БАУ-СНАБ» є засновниками підприємства. Згідно Рішення засновника ТОВ

«БАУ-СНАБ» від 27.07.2007р. нібито ОСОБА_1. прийнято рішення створити ТОВ

«БАУ-СНАБ» та затвердити Статут ТОВ «БАУ-СНАБ» учинивши затверджуючий підпис на

ньому, але, згідно протоколу допиту свідка від 03.08.2007р., гр. ОСОБА_1. у

своїх показаннях наданих ст. слідчому СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові

капітану податкової міліції Ткаченко Н.В пояснив, що в кінці липня - на початку

серпня 2006 року він за грошову винагороду погодився на пропозицію свого

знайомого Олександра надати свій паспорт для реєстрації підприємства та

оформлення його, ОСОБА_1., засновником фірми. Згідно показань, гр. ОСОБА_1.

фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ «БАУ-СНАБ» він не веде та

ніколи не вів, хто цим займається йому невідомо; ніяких документів, печатей,

штампів він не отримував, рахунки у банку не відкривав, первинних документів по

діяльності підприємства не підписував. З показань ОСОБА_1. вбачається, що при

оформленні його засновником ТОВ «БАУ-СНАБ» у нього була відсутня мета займатись

підприємницькою діяльністю. З показань ОСОБА_2. вбачається, що при оформленні

його засновником ТОВ «БАУ-СНАБ» у нього була відсутня мета займатись

підприємницькою діяльністю. Підприємницьку діяльність від імені вказаного

підприємства ОСОБА_2. не здійснював, первинних документів по діяльності підприємства

не підписував, документів підприємства, печатей, штампів не отримував, рахунки

у банку не відкривав, перед податковою службою не звітував. Таким чином,

жодного відношення до такого правочину, як укладання установчих документів ТОВ

«БАУ-СНАБ», ні громадянин ОСОБА_1., ні громадянин    ОСОБА_2. не мають. Таким чином, цілком очевидно, що державна

реєстрація ТОВ «БАУ-СНАБ» на підставну особу та наступна перереєстрація

підприємства, без відповідного рішення особи, вказаної її засновником, без

знаходження підприємства за місцезнаходженням в 

будь-якому разі суперечить закону. Згідно даних програми «БЕСТ-ЗВІТ»

підприємством ТОВ «БАУ-СНАБ» останні податкові звіти були надані 13.07.2007р.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб

і фізичних осіб-підприємців» підставою для постановлення судового рішення щодо

припинення юридичної особи, крім іншого, є неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності відповідно до закону.

Відповідач,

ТОВ «БАУ-СНАБ», свого представника в судове засідання не направив, про час,

місце та дату розгляду справи був повідомлений за адресою, внесеною до Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відповідно до

довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців.

Таким

чином, суд вважає, що  відповідач є

належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його

відсутність в судовому засідання не перешкоджає розгляду справи, слід

розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідач

2, ОСОБА_1, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, де

зазначив, що визнає позов.

Представник

відповідача 3, ОСОБА_2, в судовому засіданні проти позову заперечував,

посилаючись на наступне. Подана заява про визнання позову не відповідає власній

волі відповідача, представник відповідача просив суд не розглядати її. Крім

того, представник відповідача зазначив, що всі додані до матеріалів справи

протоколи допиту на пояснення ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки були

отримані під тиском, від вказаних показань відповідач відмовився в повному

обсязі. Представник відповідача вказував на наявність вільного волевиявлення

відповідача при призначенні його директором ТОВ «БАУ-СНАБ».

Третя

особа 1, ОСОБА_3 , в судове засідання не прибула, про час, місце та дату

проведення судового засідання була повідомлена належним чином,  про що свідчать повідомлення про вручення

поштового відправлення. (т. 2, а.с. 49, 64, 80). Враховуючи, що третя особа

була повідомлення про час, місце та дату судового розгляду належним чином, суд

прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності третьої

особи.

Представник

третьої особи 2,  Департаменту державної

реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської

ради, заперечував проти заявленого позову з 

наступних підстав. Для проведення державної реєстрації ТОВ «БАУ-СНАБ»

державному реєстратору було подано пакет документів, передбачений ст. 24 Закону

України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців». Документи, подані для проведення державної реєстрації ТОВ

«БАУ-СНАБ», відповідали вимогам положень ст. 24 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Підстав для відмови

в проведенні державної реєстрації ТОВ «БАУ-СНАБ» не було (ч. 11 ст. 24 та ч. 1

ст. 27 Закону).  Таким чином, позивачем

не надано жодних доказів про наявність порушень закону, допущених при створенні

ТОВ «БАУ-СНАБ» ні подальше існування таких порушень, які неможливо усунути. А

відсутність в особи наміру займатися підприємницькою діяльністю та доведення

наявності ознак фіктивного підприємництва не входять до предмету доказування по

даній категорії справ. На підставі п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні», органи державної податкової служби в установленому

законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду

лише з позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності. Законом України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб - підприємців» взагалі не передбачено можливість визнання

установчих документів юридичної особи та свідоцтва про державну реєстрацію

недійсними з дати державної реєстрації. Можливим є лише припинення юридичної

особи на підставах та в порядку встановленому Законом. Чинним законодавством не

передбачено можливості припинення юридичних осіб з моменту їх державної

реєстрації. Крім того, технічні можливості програмного забезпечення Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не дозволяють

вносити записи до реєстру минулим часом.

Третя

особа 3, ПП «Укрзовнішторг», в судове засідання свого представника не

направила, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним

чином за адресою внесеною в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців. З наданої в судовому засіданні довідки з Єдиного державного

реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців судом встановлено, що ПП

«Укрзовнішторг»припинено з 14.03.08 (т. 1, а.с. 180-184).  

Суд,

заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача,

представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши  докази у їх сукупності, вважає, що  позов 

підлягає  частковому задоволенню з

наступних підстав.

ТОВ

«БАУ-СНАБ» було зареєстровано як юридична особа 27.07.06 відповідно до довідки

з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.

1, а.с. 8). ТОВ «БАУ-СНАБ» було взято на облік як платник податків ДПІ у

комінтернівському районі, відповідно до довідки № 1621 від 18.12.06 (т. 1, а.с.

29)

Відповідно

до статуту ТОВ «БАУ-СНАБ», затвердженого 27.07.06, засновником товариства є

ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_1 виданий Талалаївським

РВ УМВС України в Чернігівській обл., 05.11.02. (т. 2, а.с. 37)

Позивач

в позові просить суд визнати недійсним правочин утворення ТОВ «БАУ-СНАБ» на

підставі ч. 3, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Так,

відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України 

для створення

юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які

викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо

законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом

товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між

учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією

особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно

зі ст. 88 Цивільного

кодексу України у

статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління

товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до

товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не

встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання

учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його

створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги

щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим

законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно,

яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління

установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі

із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну

реєстрацію.

Відповідно

до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків.

З аналізу вказаних норм, судом вбачається, що правочином з утворення

юридичної особи є реалізація волевиявлення особи у вигляді дії з розроблення

учасниками (засновниками) установчих документів. Оскільки, як вказано в Законі,

товариство,

створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою,  іншого установчого документа в

цьому разі законодавець не передбачає, то суд приходить до висновку, що

правочин утворення товариства однією особою втілений у статуті, затвердженому

цією особою.

Згідно з

ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою

недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною

(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою

статті 203 цього Кодексу.

Відповідно

до ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України  зміст

правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа,

яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може

суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи

непрацездатних дітей.

Суд

звертає увагу на той факт, що ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину

визначає недодержання певних вимог законодавства (ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК

України) саме в момент вчинення правочину.

Відповідно

до ст. 70 КАС України

передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні

справи не беруться до уваги (п. 3), а обставини, які за законом повинні бути

підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими

іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає

спору (п. 4). В порушення цього припису ДПІ в

Комінтернівському районі

не надала суду документального підтвердження правових підстав отримання нею показань, які надавалися ОСОБА_1.  ст. слідчому СВ податкової міліції

Спеціалізованої державної податкової інстпенції по роботі з великими платниками

податків в м. Харкові Ткаченко М.В. (т. 1, а.с. 20-22) та які завірені печатками ДПІ у Комінтернівському

районі м. Харкова, а не СВ податкової міліції Спеціалізованої державної

податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, у

вказаній копії протоколу допиту відсутні посилання в рамках якої кримінальної

справи було проведено допит, оригінал протоколу допиту суду для огляду надано

не було,  а тому суд не приймає вказані

показання ОСОБА_1.  як допустимі докази в даному адміністративному

процесі.

Позивачем

не наведено жодного положення  змісту

правочину утворення юридичної особи ТОВ «БАУ-СНАБ», який й би суперечив

Цивільному кодексу,  іншим актам цивільного законодавства,

а також моральним засадам суспільства.

Стосовно

волевиявлення засновника при утворення юридично особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус

зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону

і принесеної присяги; сприяти громадянам, підприємствам, установам і

організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати

права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для

того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних

дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності

законодавству України або міжнародним договорам

Судом

встановлено, що Статут ТОВ «БАУ-СНАБ» від 27.07.06 затверджено засновником

товариства ОСОБА_1. та засвідчено його підписом. (т. 2, а.с. 36). Справжність

підпису ОСОБА_1. засвідчена приватним нотаріусом Харківського міського

нотаріального округу Жамойда Г.М., про що зроблено запис в реєстрі за № 1083

(т. 2, а.с. 45). Таким чином, ОСОБА_1. самостійно затвердив статут ТОВ

«БАУ-СНАБ», за власної волі зазначив в ньому мету та предмет діяльності, що

підтвердив своїм підписом. (т. 2, а.с. 36-44) Тобто, рішення про здійснення

підприємницької діяльності відображене ОСОБА_1. в статуті та засвідчено його ж

підписом в присутності нотаріуса.

Як вбачається з наданих документів, та

зазначено вище,  у позивача відсутні відомості стосовно того,

що зміст правочину (статуту) суперечить актам цивільного законодавства, що

діяли на час створення та реєстрації підприємства. Також є безпідставним

твердження позивача про відсутність мети на реальне настання правових наслідків

при затвердженні статуту підприємства.

Таким

чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення

позовних вимог Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м.

Харкова щодо визнання недійсним правочину утворення ТОВ «БАУ-СНАБ».

Також,

позивач в позові просить суд визнати недійсним запис про державну реєстрацію

ТОВ «БАУ-СНАБ» через порушення закону, допущені при його створенні, які не

можна усунути.

Відповідно

статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб - підприємців» державна

реєстрація юридичних осіб та  фізичних

осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення  юридичної особи, засвідчення факту набуття

або позбавлення статусу  підприємця

фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які  передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних

записів до Єдиного  державного реєстру.

Порядок

проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному

реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність

підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про

юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного

державного реєстру.

Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути

визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що

згідно зі статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців» були підставою для відмови у державній реєстрації,

тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Статтею

27 Закону України  «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що

підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній

картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які

зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної

особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8

цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено

законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад,

встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу

управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників

(учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному

державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками)

юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені

абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в

Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної

особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної

особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної

влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань,

або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом

Міністрів України.              

Перелік

вказаних підстав є вичерпним.       Позивачем  не надано суду жодного доказу  на підтвердження  таких підстав.       

 Суд не погоджується з посиланнями позивача на

те, що з наданих пояснень ОСОБА_1. 

вбачається, що останній дав згоду на реєстрацію підприємства на його

ім'я без наміру займатися підприємницькою діяльністю, зазначеної в Статуті

підприємства та не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «БАУ-СНАБ»,

оскільки таке твердження спростовується його рішенням,  відображеним у Статуті та засвідчено її ж

підписом в присутності нотаріуса як зазначалось вище.

   Таким чином, підставами для відмови у

державній реєстрації юридичної особи та визнання судом недійсними запису про

державну юридичної особи є вичерпний перелік обставин, що зазначені у ст. 27.            

З

наданих Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців Харківської міської ради документів реєстраційної справи ТОВ

«БАУ-СНАБ» вбачається, що засновником товариства було дотримано процедури

державної реєстрації.

 Державним реєстратором в межах наданих

повноважень були перевірені    

документи,  які відповідно до

вимог цього Закону подаються державному 

реєстратору,  в тому числі

статут   підприємства, який повинен

містити  відомості,  передбачені законом та за відповідність  яких 

законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи  та підстав для залишення їх без розгляду  чи відмови у проведенні  державної 

реєстрації  юридичної особи  відповідно положень ст.ст. 24, 25 цього

Закону  у Державного  реєстратора не було.

 Державним реєстратором відповідно положень

ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних

осіб-підприємців» та за відсутності підстав для відмови у проведенні  державної реєстрації  юридичної особи внесено до Єдиного

державного  реєстру  запис 

про  проведення  державної 

реєстрації   юридичної особи на підставі

відомостей реєстраційної картки  та

видано Свідоцтво  про державну реєстрацію

юридичної особи - ТОВ «БАУ-СНАБ».

 Дата 

внесення  до  Єдиного 

державного реєстру запису про 

проведення державної реєстрації юридичної особи є датою  державної 

реєстрації юридичної особи. 

 Відповідно ч. 1, ч. 2  ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців» 

якщо   відомості,   які 

підлягають  внесенню  до 

Єдиного державного реєстру,  були

внесені  до  нього, 

то  такі  відомості 

вважаються  достовірними  і 

можуть  бути  використані 

в  спорі з  третьою особою, доки до них не внесено

відповідних змін.

 Якщо 

відомості,  які  підлягають 

внесенню   до   Єдиного 

державного реєстру,  є

недостовірними і були внесені до нього, 

то  третя особа може посилатися на

них у спорі як на достовірні. Третя 

особа  не  може посилатися на них у спорі у разі,  якщо вона знала  або могла знати про те, що такі відомості є

недостовірними.

  Позивачем не надано жодних доказів про

наявність порушень закону, допущених при створенні ТОВ «БАУ-СНАБ» ні подальше

існування таких порушень, які неможливо усунути.

Крім

того, суд зазначає, що  згідно ч. 2 ст.

110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом

недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні

порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну

реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Таким

чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання недійсним

запису про державну реєстрацію ТОВ «БАУ-СНАБ» через порушення закону, допущені

при його створенні, які не можна усунути, задоволенню не підлягає.

Позивачем

в позовній заяві заявлено вимогу про припинення (скасування) державної

реєстрації ТОВ «БАУ-СНАБ», яку представник позивача обґрунтовував неподанням

відповідачем протягом року податкових декларацій, документів фінансової

звітності.

 Згідно ст. 4, ч. 1 ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 9

Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і

зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з

законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові

платежі); облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів)

здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами

відповідно до законодавства; платники податків і зборів (обов'язкових платежів)

зобов'язані: подавати до державних податкових органів та інших державних

органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші

документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових

платежів).

 Відповідно

до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в

Україні", ч. 1 ст. 33, абз. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" органи

державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,

встановлених законами України, мають право: звертатися у передбачених законом

випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності; юридична особа

припиняється, зокрема, за судовим рішенням; підставами для постановлення

судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з

банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності відповідно до закону.

З

наданих облікових карток платника податків ТОВ «БАУ-СНАБ» вбачається, що

остання декларація з ПДВ була подана  ТОВ

«БАУ-СНАБ» 16.07.07 (т. 2, а.с. 87); останій розрахунок з комунального податку

було  подано ТОВ «БАУ-СНАБ» 13.07.07 (т.

2, а.с. 89); остання декларація з податку на прибуток підприємств була подана

відповідачем 19.04.07 (т. 2, а.с. 90-91).

Представником

відповідача, ОСОБА_2., не заперечувався факт неподання протягом року податкових

декларацій та документів фінансової звітності.

Таким

чином, судом встановлено,  відповідач,

ТОВ «БАУ-СНАБ», протягом року не продає податкові декларації та документи

фінансової звітності.

Відповідно

до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних

осіб-підприємців»  підставами для

постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано

з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання

недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,

допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею

діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена

законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи

вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби

податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи

за вказаним її місцезнаходженням.

Позивачем заявлена вимога про припинення (скасування) державної реєстрації

ТОВ «БАУ-СНАБ». Законом України «Про державну

податкову службу» в ст. 11 передбачено право податкових органів на звернення до

суду  із заявою (позовною заявою) про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Спеціальним

Закон, який регулює спірні правовідносини є Закон України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який передбачає

припинення юридичної особи, а не скасування державної реєстрації юридичної

особи. Керуючись вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку

про необхідність задоволення зазначених 

позовних вимог саме шляхом припинення ТОВ «БАУ-СНАБ»,  у зв'язку з

неподанням відповідачем податкових декларацій та фінансової звітності протягом

року

Позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними установчих документів ТОВ

«БАУ-СНАБ» з моменту державної реєстрації, визнання недійсним свідоцтва про

державну реєстрацію ТОВ «БАУ-СНАБ» з моменту реєстрації.

 Суд зазначає, що установчі документи можуть бути визнані

недійсними, якщо вони суперечать законодавству або в разі здійснення

відповідачем діяльності, що суперечить законодавству України, однак позивачем

не надано доказів, які б підтверджували те, що установчі документи відповідача

суперечать законодавству або те, що відповідач здійснював діяльність, що

суперечить законодавству України.

Крім

того, суд зазначає, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємців» взагалі не передбачено можливість визнання

установчих документів юридичної особи та свідоцтва про державну реєстрацію

недійсними, тим більше з дати державної реєстрації.

 Згідно з ч. 2 ст. 19

Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом

України від 21.09.00 року № 1987-ІІІ доповнено п.17 ст.11 Закону України «Про

державну податкову службу в України» - податковим органам надано право

звертатися у передбачених законом випадках до суду із заявою про скасування

державної реєстрації суб'єктів господарської діяльності. Відповідно до ч. 15

ст. 58 Господарського кодексу однією із підстав такого скасування є визнання

недійсними установчих документів.

Справою

адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного

суду спір, який виник між конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх

прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт

законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а він, в свою

чергу, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Стаття

17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція

адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, і у всіх

наведених в цій статті категоріях спорів передбачено, що хоча б однією із

сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.

Виходячи

із критерію поняття «суб'єкт владних повноважень», визначеного ст. 3 КАСУ, до

категорії справ, розгляд яких відповідно до ст. 17 КАС України має

здійснюватися в порядку адміністративного судочинства відносяться, зокрема,

спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, передбачених

діючим законодавством.

Державною

податковою інспекцією в Комінтернівському районі м. Харкова не вказано, яким

законом надано право на звернення до суду із вказаним позовом про визнання

недійсними установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію.

Посилання

представника позивача на рішення Конституційного Суду України від 09.07.02

№15-рп/2002 у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з

обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Котон клаб» щодо офіційного

тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України не може бути

взято до уваги судом, оскільки вказане рішення не стосується предмету спору у

даній справі. Так, відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002, №

15-рп/2002 "У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою

відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо

офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України

(справа про досудове врегулювання спорів)"

Конституційний суд вказав, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо

поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в

аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи

(громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на

звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими

нормативно-правовими актами. Суд зазначає, що Державна податкова

адміністрація в Комінтернівському районі м. Харкова у справі, що розглядається,

виступає як суб'єкт владних повноважень, представник держави. З аналізу

вказаного рішення Конституційного суду, суд вбачає, що зазначене «право особи

(громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи)» слід

розуміти як право структурної одиниці, члена громадянського суспільства, а не

держави. Так, громадянське суспільство - це система взаємовідносин в межах

права вільних громадян та їх добровільно сформованих об'єднань, що знаходяться

у відносинах конкуренції та солідарності, поза безпосереднього втручання

держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку. Тобто, ДПІ в

Комінтернівському районі м. Харкова не може бути членом громадянського

суспільства, оскільки є державним органом, виконує функції держави, та має не

права, а повноваження, і може звертатися до суду лише на виконання наданих

повноважень.

Таким

чином, суд приходить до висновку, що законами України не передбачено

повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду з

вимогою про визнання недійними установчих документів та свідоцтва про державну

реєстрацію.

Також

позивачем було заявлено вимогу про визнання недійсним свідоцтва платника

податку на додану вартість № 29028164 від 05.09.06, виданого ТОВ

«БАУ-СНАБ». 

 Реєстрація осіб як платників податку на додану

вартість передбачена   статтею 9 Закону

України «Про податок на додану вартість». Згідно з п. 9.8 ст. 9 Закону України

«Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка

відбувається у випадках, визначених вказаною нормою.  Так вказано нормою передбачені наступні

випадки: а) платник податку, який до місяця, в якому

подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з

положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти

чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні

дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші

за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку,

оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за

власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу

суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку,

реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених

систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати

податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи

звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких

інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до

цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені

у статті 6 та статті 81 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як

платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку

протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок),

яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого

періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку

реєстрації суб'єктів господарювання.

Вказаним

пунктом ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що анулювання реєстрації на підставах,

визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється

за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.  Податковий

орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав,

визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та

зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на

підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього

пункту.  Рішення про анулювання

реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією

статтею для податкової реєстрації.

Тобто суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено визнання судом

свідоцтва платника податку на додану вартість недійсним. Відповідно до вказаних

вище норм, до повноважень саме податкового органу відносить анулювання

свідоцтва платника податку на додану вартість за наявності на те передбачених

Законом підстав. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право

та зобов'язаний, з підстав встановлених законом, самостійно здійснювати

анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.

Стосовно визнання позову відповідачем ОСОБА_1., суд не приймає визнання

позову,

оскільки в силу вимог ст.ст. 112, 136 КАС України, відповідно до яких суд не

приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову

і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або

відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або

інтереси, суд вбачає, що визнання позову відповідачем з огляду на надані в

судовому засіданні документи суперечить закону, а також порушує права

відповідача ОСОБА_2., який є директором ТОВ «БАУ-СНАБ», третьої особи ОСОБА_3

., який був директором ТОВ «БАУ-СНАБ».

            На підставі викладеного, керуючись ст.

19, 124 Конституції України,  ст.ст. 87,

88, 110, 202, 203, 215 Цивільного кодексу України,   ст. 5 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.

4, 18, 24, 25, 27, 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних  осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 4,

ч. 1 ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування",  ст. 11 Закону України "Про державну

податкову службу в Україні",  ст. 58

Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про податок на додану

вартість»,  ст.ст. 17, 70, 71, 94, 112,

136, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162,  ст.ст.

163, 167, 186, 254  Кодексу

адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

            1.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Комінтернівському

районі м. Харкова до ТОВ «БАУ-СНАБ», ОСОБА_1 ., ОСОБА_2., третя особі -

ОСОБА_3., Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців Харківської міської ради, ПП «Укрзовнішторг» про визнання правочину

недійсним, визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення

державної реєстрації, визнання недійсним установчих документів, визнання

недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на

додану вартість задовольнити частково.

            2. Припинити ТОВ «БАУ-СНАБ»

(ідентифікаційний код 34466805, місцезнаходження: вул. Плеханівська, 92А, корп.

«Б», к. 607, м. Харків, 61001).

            3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд

через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення

та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву

про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Повний текст постанови виготовлено

07 жовтня 2008 року.

Суддя                                     (підпис)                                                                    

Л.В. Тацій

З оригіналом

згідно. Оригінал постанови знаходиться в адміністративний справі.

Постанова не

набрала законної сили

Суддя