Рішення

від 17.01.2013 по справі 4044-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ  КРИМ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 17.01.2013Справа №5002-13/ 4044-2012 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сільгосппостач» до публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» про стягнення 42 508,61 грн. Суддя Пукас А.Ю. Представники: Від позивача не з'явився. Від відповідача не з'явився. СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сільгосппостач» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» про стягнення 42 508,61 грн., у тому числі: 38 949,79 грн. заборгованості за поставлений товар, 333,00 грн. штрафу та 3 225,82 грн. пені. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений на його адресу товар, чим порушив умови договору поставки № 120117 від 17.01.2012 та обґрунтовані посиланням на статті 174, 193 Господарського кодексу України та статті 525, 526, 611, 612 Цивільного кодексу України. Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.11.2012. Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. 17.12.2012 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява (а.с. 52), яка з огляду на положення пункту 3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розцінена судом, як заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 43 259,17 грн. у тому числі: 38 949,79 грн. заборгованості за договором, 333,00 грн. штрафу та 3 976,38 грн. пені. Ухвалою суду від 17.12.2012 зазначена заява прийнята судом до розгляду. Розгляд справи відкладений на 17.01.2013 (а.с. 62-63). Позивач в судове засідання 17.01.2013 не з'явився. До початку судового засідання до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Відповідач в судове засідання 17.01.2013 не з'явився. До початку судового засідання до суду надійшло клопотання про надання відповідачу розстрочки виконання рішення строком на шість місяців, а також максимально зменшити розмір пені та штрафу. Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України – це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 17.01.2012 між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений Договір № 120117 (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець поставляє, а покупець приймає шрот соняшника (товар) на умовах, зазначених в цьому договорі (а.с. 6). Кількість товару, що поставляється продавцем покупцю за договором обумовлюється в додатках, які є невід'ємними частинами цього договору (пункт 2.2 Договору). Розрахунки за поставлений товар обумовлюються в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору (пункт 4.1Договору). Відповідно до пункту 4.2 Договору підставою для оплати є рахунок. Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2012, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків за договором (пункт 7.1 Договору). Додатком № 3 до Договору № 120117 від 17.01.2012 визначено, що продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує товар, всього на суму 129 500,00 грн. (а.с. 7). Строк поставки товару визначений в пункті 3 додатку № 3 – квітень 2012 року. Відповідно до пункту 5 додатку розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах 50% передоплати, 50% - по факту поставки протягом 7 днів. 30.03.2012 позивачем виставлений відповідачу рахунок № 46 на оплату 129 500,00 грн. (а.с. 8). З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, відповідачу відвантажений товар за видатковою накладною № 48 від 03.04.2012 на суму 61 050,00 грн. (а.с. 9) та за видатковою накладною № 51 від 06.04.2012 на суму 49 550,00 грн. (а.с. 10), всього на суму 111 000,00 грн. За твердженням позивача, відповідачем отриманий товар оплачений частково в сумі 72 050,28 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 38 949,79 грн. Наведені обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сільгосппостач» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою. Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України). Проте, в порушення умов Договору, покупець не виконав свої зобов'язання за договором та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість. Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторонами у зобов'язанні згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України, є боржник і кредитор. Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказів сплати заборгованості в сумі 38 949,79 грн. відповідачем суду не надано. Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» заборгованості за поставлений товар в сумі 38949,79 грн. Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 3 976,38 грн. пені та 333,00 грн. штрафу. Суд вважає зазначені вимоги такими, що також підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України. Пунктом 5.3 Договору встановлено, що у разі порушення строків оплати товару, покупець виплачує продавцю штраф в розмірі 0,3% від вартості поставленого товару, а також пеню за кожен день прострочення від суд суми неоплаченого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який платиться пеня. Відповідно до наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована ним з урахуванням вимог чинного законодавства з урахуванням положень статті 232 Господарського кодексу України. (а.с. 53). Суд, погоджується з проведеним позивачем розрахунком пені та штрафу та задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3 976,38 грн. пені та 333,00 грн. штрафу. Одночасно, суд вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення, з огляду на наступне. Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід ураховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Вищий господарський суд України в пункті 7.2 постанови пленуму № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» звернув увагу на те, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Однак, будь-яких доказів на підтвердження доводів про скрутний фінансовий стан, відповідачем не надано, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначеного клопотання. Одночасно, суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права, при наявності відповідних обставин, звернутись до суду із заявою про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про зменшення розміру пені та штрафу на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне. Згідно з зазначеною правовою нормою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Однак, доказів винятковості, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та штрафу. Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача. В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 22.01.2013. Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити в повному обсязі. 2.          Стягнути з публічного акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод» (Роздольненське шосе, буд. 2 м. Євпаторія, 97402, р 26004001070288 в КРО ПАТ КБ «Крещатик», МФО 300670, ЄДРПОУ 20663004) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговій дім «Сільгосппостач» (вул. Желваківського, 6-а, к. 23, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровсбка обл., 49081, р 26001506000001 КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 31828942) 38 949,79 грн. заборгованості за договором, 333,00 грн. штрафу, 3 976,38 грн. пені та 1609,50 грн.  судового збору. 3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Суддя                                         А.Ю. Пукас