Постанова

від 22.01.2013 по справі 804/411/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р. Справа № 804/411/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-івестиційної компанії "ГІЛКОМ" про застосування арешту коштів та інших цінностей на рахунках платника податків,-

ВСТАНОВИВ :

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-івестиційної компанії "ГІЛКОМ", в якому просила застосувати арешт коштів та інших цінностей на рахунках цього платника податків у банках, що його обслуговують.

В обґрунтування заявленого позову зазначалося, що відповідачем не було своєчасно сплачено суму податкового зобов'язання, через що у нього утворився податковий борг, на який позивачем виставлено податкову вимогу від 04.11.2011р. № 779, проте, останній станом на теперішній час так і не погасив наявний у нього борг, тому Дніпродзержинська ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби, зважаючи на те, що за ТОВ комерційно-івестиційною компанією "ГІЛКОМ" об'єкти нерухомості, права власності (користування) земельними ділянками, право власності на автотранспортні засоби та сільськогосподарську техніку не зареєстровані, просить застосувати арешт коштів та інших цінностей на рахунках цього платника податків.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому також просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за відсутності представника відповідача, а також письмові заперечення на позовну заяву відповідачем не надавались.

З урахуванням приписів ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, а також з метою недопущення порушення строків розгляду адміністративних справ, встановлених ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю комерційно-івестиційна компанія "ГІЛКОМ" (код ЄДРПОУ 21872230) перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідно до довідки про наявну заборгованість, станом на 24.10.2012 р. за ТОВ комерційно-івестиційною компанією "ГІЛКОМ" обліковується заборгованість перед бюджетом у сумі 8769,65 грн., яка складається із заборгованості по сплаті грошових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 7674,00грн. та з податку на додану вартість у сумі 1095,95грн. (а.с.4). З урахуванням того, що первинно податковий борг відповідача по платежам до бюджету виник ще у листопаді 2011 року, 04.11.2011р. позивачем було виставлено податкову вимогу №779 на суму боргу у розмірі 2337,81грн., проте в подальшому сума боргу відповідача збільшилась, однак, нова податкова вимога на збільшену суму боргу відповідно до ст.59 Податкового кодексу України відповідачу не виставлялась.

Згідно п.п.95.1-95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що у позовній заяві, що розглядається, Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби вимоги щодо стягнення з відповідача в рахунок погашення його податкового боргу коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, а також про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не заявляються.

Вимоги у цій справі стосуються лише застосування арешту коштів на рахунках платника податків - відповідача та інших цінностей, що знаходять в банку, та заявлені податковим органом відповідно до права податкового органу, передбаченого п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, оскільки, згідно відомостей, наданих листами Держтехнагляду від 22.12.2011р. № 3975-02-11, Головного Управління Держкомзему у Дніпропетровській області від 16.01.2012р. за № 1/04-91, КП «ДМБТІ» від 13.12.2011р. № 3094 та Державтоінспекції в Дніпропетровській області від 15.12.2012р. за № 14/3077, за ТОВ КІК "ГІЛКОМ" право власності (користування) земельними ділянками на території Дніпропетровської області, право власності на нерухоме майно, автомототранспортні засоби та сільськогосподарську техніку не зареєстровані.

Дійсно, п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України податковим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Зважаючи на те, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту майна, на нього розповсюджуються загальні підстави для застосування арешту майна платника податків, визначені п.94.2 ст.94 Податкового Кодексу України, з урахуванням при цьому особливостей його застосування, передбачених абз.2 п.п.94.6.2 п.94.6 ст.94 цього Кодексу, згідно якого арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Разом з тим п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Отже, наведеною нормою визначено вичерпний перелік обставин, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків, в тому числі і арешт коштів на його рахунках.

При цьому відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового Кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Натомість Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби при зверненні до суду із даною позовною заявою не було надано суду жодного доказу на підтвердження наявності будь-якої з передбачених п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України обставин, за яких може бути застосовано арешт коштів та інших цінності відповідача, що знаходяться у банках.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційно-івестиційної компанії "ГІЛКОМ" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова