ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/772/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни ,
при секретарі судового засідання: Щербацькій Ользі Сергіївні
за участю представників сторін:
прокурора : Таранюк Л.Ю.- представник за довіреністю
позивача : Мельник Ю.М. - представник за довіреністю
відповідача : Роздобудько П.В., Стадник О.В., Волощук В.О. - представники за довіреностями
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом : Приватного підприємства "Куба"
до : Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про : скасування податкових повідомлень-рішень №0000332310, №0000342310, №0000272340 від 28.01.2011 року
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства "Куба" (далі - ПП "Куба") до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про скасування податкових повідомлень - рішень №0000332310, №0000342310, №0000272340 від 28.01.2011 року.
Ухвалою 17.02.2011 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про результати планової виїзної перевірки №4460/23/32648086 від 29.12.2010 року ДПІ у м. Вінниці винесені податкові повідомлення-рішення №0000332310 від 28.01.2011 року на суму податкових зобов'язань 5 077 301 грн., з яких 4 061 841 грн. податок на прибуток підприємства та 1 015 460 грн. фінансових санкцій; № 0000342310 від 28.01.2011 року на суму податкових зобов'язань в розмірі 1 325 581 грн., з яких 1 060 463 грн. нарахованого податку на додану вартість 265 118 грн. штрафних санкцій; №0000272340 від 28.01.2011 року на суму податкових зобов'язань в розмірі 3000 грн. штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки. Зазначені податкові повідомлення - рішення податковим органом було винесено на підставі висновків зазначеного акту перевірки, а саме було встановлено порушення п.п.4.1.6,п.4.1, ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4061841 грн., у тому числі: за 3 квартали 2007 року в сумі 66275 грн., у т.ч. 3 квартал 2007 року заниження у сумі 66275; грн.; за 2007 рік у сумі 120827 грн., у т.ч. 4 квартал 2007 року заниження в сумі 54552 грн.; за 1 квартал 2008 року заниження в сумі 70628 грн.; за півріччя 2008 року у сумі 620541 грн., у т.ч.2 квартал 2008 року заниження в сумі 549913 грн.; за 3 квартали 2008 року у сумі 652847 грн., у т.ч. 3 квартал 2008 року заниження в сумі 32306 грн.; за 2008 рік у сумі 1354841 грн., у т.ч. 4 квартал 2008 року заниження в сумі 701994 грн.; за 1 квартал 2009 року заниження в сумі 69978 грн.; за півріччя 2009 року у сумі 57970 грн., в т.ч. 2 квартал 2009 року завищення в сумі 2008 грн.; за 3 квартали 2009 року у сумі 53066 грн., у т.ч. 3 квартал 2009 року завищення в сумі 4904 грн. за 2009 рік у сумі 222872 грн., у т.ч. 4 квартал 2009 року заниження в сумі 169806 грн.; за 1 квартал 2010 року заниження в сумі 75 грн.; за півріччя 2010 року у сумі 2363301 грн., у т.ч. 2 квартал 2010 року заниження в сумі 2363226 грн. Також, Державною податковою інспекцією виявлено порушення позивачем п.п.7.2.6.п.7.2. ст.7 п.п. 7.4.1 п.7.4.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1060463 грн., в тому числі за лютий 2009 року в сумі 23667 грн., за березень 2009 року в сумі 4500 грн., за квітень 2009 року в сумі 4167 грн., за травень 2009 року в сумі 7877 грн., за червень 2009 року в сумі 27762 грн., за липень 2009 року в сумі 3850 грн., за серпень 2009 року в сумі 3850 грн., за грудень 2009 року сумі 4167 грн., за квітень 2010 року в сумі 980623 грн. З такими діями Державної податкової інспекції у м. Вінниці позивач не погоджується та просить скасувати зазначені податкові-повідомлення рішення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник прокурора проти задоволення позову заперечила, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Представники відповідача з адміністративним позовом не погодились, посилаючись на заперечення, які містяться в матеріалах справи, зазначивши, що при проведенні перевірки відповідач діяв правомірно, відповідно чинному законодавству та в межах своїх повноважень.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ПП "Куба" зареєстровано 02.09.2003 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради за № 546-Р, затверджено загальними зборами засновників 26.08.2003 року за №1, взято на податковий облік 04.09.2003 року за №89/2, код ЄДРПОУ 32648086.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
На виконання вказаної норми Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на підставі направлень №2398/23 від 30.09.2010 року, №2794/23 від 28.10.2010 року, повідомлень №47121/23 від 10.11.2010 року, 22.12.2010 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, державними податковими інспекторами Державної податкової інспекції у м. Вінниці було проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Куба" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року.
З результатами перевірки складено акт №4460/23/32648086 від 29.12.2010 року (а.с.10-89) та прийняті податкові повідомлення- рішення №0000332310 від 28.01.2011 року на суму податкових зобов'язань 5 077 301 грн., з яких 4 061 841 грн. податок на прибуток підприємства та 1 015 460 грн. фінансових санкцій, № 0000342310 від 28.01.2011 року на суму податкових зобов'язань в розмірі 1 325 581 грн., з яких 1 060 463 грн. нарахованого податку на додану вартість 265 118 грн. штрафних санкцій, №0000272340 від 28.01.2011 року на суму податкових зобов'язань в розмірі 3000 грн. штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки (а.с. 140-142).
Зазначені повідомлення - рішення винесені податковим органом внаслідок порушення ПП "Куба" вимог чинного законодавства, зокрема: п.п.4.1.6,п.4.1, ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР у редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4061841 грн., у тому числі: за 3 квартали 2007 року в сумі 66275 грн., у т.ч. 3 квартал 2007 року заниження у сумі 66275; грн.; за 2007 рік у сумі 120827 грн., у т.ч. 4 квартал 2007 року заниження в сумі 54552 грн.; за 1 квартал 2008 року заниження в сумі 70628 грн.; за півріччя 2008 року у сумі 620541 грн., у т.ч.2 квартал 2008 року заниження в сумі 549913 грн.; за 3 квартали 2008 року у сумі 652847 грн., у т.ч. 3 квартал 2008 року заниження в сумі 32306 грн.; за 2008 рік у сумі 1354841 грн., у т.ч. 4 квартал 2008 року заниження в сумі 701994 грн.; за 1 квартал 2009 року заниження в сумі 69978 грн.; за півріччя 2009 року у сумі 57970 грн., в т.ч. 2 квартал 2009 року завищення в сумі 2008 грн.; за 3 квартали 2009 року у сумі 53066 грн. , у т.ч. 3 квартал 2009 року завищення в сумі 4904 грн. за 2009 рік у сумі 222872 грн., у т.ч. 4 квартал 2009 року заниження в сумі 169806 грн.; за 1 квартал 2010 року заниження в сумі 75 грн.; за півріччя 2010 року у сумі 2363301 грн., у т.ч. 2 квартал 2010 року заниження в сумі 2363226 грн. Також, Державною податковою інспекцією виявлено порушення позивачем п.п.7.2.6.п.7.2. ст.7 п.п. 7.4.1 п.7.4.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1060463 грн., в тому числі за лютий 2009 року в сумі 23667 грн., за березень 2009 року в сумі 4500 грн., за квітень 2009 року в сумі 4167 грн., за травень 2009 року в сумі 7877 грн., за червень 2009 року в сумі 27762 грн., за липень 2009 року в сумі 3850 грн., за серпень 2009 року в сумі 3850грн., за грудень 2009 року сумі 4167 грн., за квітень 2010 року в сумі 980623 грн.
Не погоджуючись з такими висновками відповідача ПП "Куба" направило на адресу останнього заперечення №01 від 14.01.2011 року (а.с.124-126) на акт №4460/23/32648086 від 29.12.2010 року про результати виїзної документальної перевірки, на яке в подальшому отримало рішення ДПІ у м. Вінниці №3798/10/23 (а.с.127-139) про залишення заперечення без задоволення.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що даний висновок стосовно порушень п.п.7.2.6.п.7.2. ст.7 п.п. 7.4.1 п.7.4.ст. 7 Закону України "Про податок на дану вартість" податковим органом зроблено на підставі наступного.
Під час перевірки встановлено, що ПП "Куба" отримувало товарно - матеріальні цінності від постачальників без встановлення факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю та не наданням для перевірки, а також під час розгляду заперечення документів, що засвідчують транспортування.
Крім того, представниками відповідача було надано пояснення, що перевіркою не встановлено документів, які посвідчують походження товарів, що реалізуються, та мають важливе значення при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість.
Так, ПП "Куба" не надано первинних документів, що підтверджують факт перевезення металобрухту підприємствами - постачальниками, а саме:
-ПП "Проммет - М" (код ЄДРПОУ 35504275);
-ПП "Априммет" (код ЄДРПОУ 35930480);
-ТОВ СП "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113);
-ТОВ "Захід- Промстальінвест" (код ЄДРПОУ 33126766);
-Літин ЦРЛ (код ЄДРПОУ 01982583);
-АТФ "Укргазбуд" (код ЄДРПОУ 14277604);
-ХКПТМ "Хмільниктеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 20094760);
-ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів" (код ЄДРПОУ 05786057);
-ЗАТ"Вінницький агрегатний завод" (код ЄДРПОУ 34964131);
-ПП "Юпіт"(код ЄДРПОУ 31705504);
-КП "Швидкісний трамвай" (код ЄДРПОУ 30950099);
-ДП "Волочиськ-цукор" (код ЄДРПОУ32461570);
-ЗАТ "ВУМБ" (код ЄДРПОУ 05519861);
-ТзОВ "Багет" (код ЄДРПОУ30918144);
-ПП "ВКФ"Ост Юкрейн Метал Груп" (код ЄДРПОУ 34734119);
-СВАТ "Жданівське" (код ЄДРПОУ385684);
-ТОВ "Метал-Стандарт"(код ЄДРПОУ35111678);
-ТОВ "Кронімєт" (код ЄДРПОУ 34195825 ).
Підприємством до складу податкового кредиту було віднесено послуги клінінгу, маркетингові, рекламні, інформаційно - консультаційні, транспортні послуги, однак не надано доказів, що дані послуги використовувались в господарській діяльності.
Зокрема, ПП "Роман" (код ЄДРПОУ 13317773) згідно актів здачі - прийому виконаних робіт: від 27.11.2009 року акт виконаних робіт № 0000455, на суму без ПДВ 1083,33 грн., ПДВ 216,67 грн., а саме: надання транспортних послуг за листопад 2009 року;
-від 04.12.2009 року акт виконаних робіт № 0000466, на суму без ПДВ 1193,33 грн., ПДВ 238,67 грн., а саме: надання транспортних послуг за грудень 2009 року;
-від 04.12.2009 року акт виконаних робіт № 0000478, на суму без ПДВ 1407,27грн., ПДВ 281,48 грн., а саме: надання транспортних послуг за грудень 2009 року;
"Асоціація" "Голден -Компані" (код ЄДРПОУ 35767449, м. Одеса): акт виконаних робіт №1 від 31.12.2009 року надавало ПП "Куба" клінінгові послуги, на суму 12500 грн. ПДВ 2500 грн. ( податкова накладна №3611 від 31.12.2009 року);
ПП "Югрекламполіграфсервіс" (код ЄДРПОУ 34379613, м. Одеса): акт виконаних робіт №3603 від 30.12.2009 року надавало ПП "Куба" маркетингові послуги, на суму 20000 грн., ПДВ 4000 грн. ( податкова накладна № 3603 від 30.12.2009 року);
ПП "Співдружність -Кентавр" (код ЄДРПОУ 35819313, м. Одеса): акт виконаних робіт №3601 від 30.12.2009 року надавало ПП "Куба" рекламні послуги, на суму 17500 грн. ПДВ 3500 грн. (податкова накладна № 3601 від 31.12.2009 року);
ПП "Співдружність - Кентавр" (код ЄДРПОУ 3170407899, м. Вінниця): акт виконаних робіт №311 від 11.11.2009 року надавало ПП "Куба" рекламні послуги, на суму 3500 грн., ПДВ 700 грн. ( податкова накладна № 36111 від 11.11.2009 року);
ПП "Фірма""Делюкс" (код ЄДРПОУ 35881444, м. Одеса): акт виконаних робіт №23018 від 20.08.2009 року надавало ПП "Куба" інформаційно - консультаційні послуги, на суму 10000 грн. ПДВ 2000 грн. ( податкова накладна № 230/8 від 20.08.2009 року);
ПП "Фірма""Делюкс" (код ЄДРПОУ 35881444, м. Одеса) акт виконаних робіт №3001 від 30.10.2009 року надавало ПП "Куба" інформаційно - консультаційні послуги, на суму 5300 грн. ПДВ 1060 грн. ( податкова накладна № 3001 від 30.10.2009 року).
Перевіркою встановлено, що в вищенаведених актах наданих послуг не вказано обсяги наданих послуг в натуральному виразі, не конкретизовано об'єм та вартість послуг, акти не містять інформації про фактично понесені витрати на здійснення даних послуг, відсутні розрахунки вартості послуг.
З урахуванням зазначеного, в акті, який складено при перевірки ПП "Куба", податковим органом зроблено висновок про нікчемність та недійсність угод, проведених між підприємством позивача та його контрагентами, оскільки при перевірці не було надано належним чином завірених копій документів, щоб підтверджували дійсне проведення торгових операцій, а тому право на формування податкового кредиту з ПДВ за даними операціями у позивача не виникає.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, зазначені накладні, відповідно до Закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами.
Згідно з п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за 168\704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у обліку", господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Пунктом 2.1 ст.2 вищезазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
У відповідності до п.2.2 ст.2 Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.
В судовому засіданні було встановлено, що взаємовідносини ПП "Куба" з ПП "Проммет - М" відбувались в квітні та червні 2010 року. В ході проведення перевірки з'ясовано, що ПП "Куба" укладався договір № 05/04/10 на придбання металобрухту у ПП "Проммет - М". Умови поставки товару згідно договору: франко-склад Продавця.
На ПП "Куба" станом на 30.06.10 року рахується кредиторська заборгованість в сумі 5895677,46 грн.
Від ГВПМ ДПІ у м. Вінниці листом від 07.10.2010 року за №1744/7/26-31-02 були отримані матеріали опрацювання щодо взаємовідносин ПП "Куба" з ПП "Проммет - М", де зазначено, що дане підприємство фактично не мало можливості здійснювати реалізацію металобрухту в зв'язку з тим, що даному підприємству відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, що дало підставу податковому органу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності. Перевіркою встановлено, що на ПП "Куба" відсутній складський облік.
Також, як зазначено актом перевірки позивачем не надано первинних документів, які б свідчили про проведення позивачем господарської діяльності з іншими контрагентами.
Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Щодо порушення позивачем п.п.4.1.6, п.4.1, ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2 , п.п.5.3.1 п.5.3. п.п.5.3.9 п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 4061841 грн., судом встановлено наступне.
На порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ПП "Куба" віднесено до "витрати на придбання товарів" (робіт, послуг) (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток) витрати на придбання транспортних послуг за 4 квартал 2009 року на загальну суму 3684 грн., отриманих від:
ПП "Роман" (код ЄДРПОУ 13317773) згідно актів здачі - прийому виконаних робіт:
-від 27.11.2009 року акт виконаних робіт № 0000455, на суму без ПДВ 1083, 33 грн.,
ПДВ 216 грн., а саме: надання транспортних послуг за листопад 2009 року;
-від 04.12.2009 року акт виконаних робіт № 0000466, на суму без ПДВ 1193, 33 грн., ПДВ 238, 67 грн., саме: надання транспортних послуг за грудень 2009 року;
-від 04.12.2009 року акт виконаних робіт № 0000478, на суму без ПДВ 1407, 27 грн., ПДВ 281,48 грн., а саме: надання транспортних послуг за грудень 2009 року, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме відсутні докази наявності витрат, доцільність їх здійснення, а також обґрунтування зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, відсутні товарно-транспортні накладні.
Відтак, позивачем, вдруге не взято до уваги норми ст. 9 Закону України, "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також перевіркою встановлено, що вищезазначені акти прийому передачі виконаних робіт як первинні документи не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 вказаного Закону, а саме: складені з порушенням норм п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у обліку" оскільки не містять даних щодо обсягів та повного змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання транспортних послуг.
В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством віднесено до складу "інші витрати" (рядок 04.13 Декларації з податку на прибуток) витрати на придбання транспортних послуг викладених в акті перевірки, проте відповідно даного пункту Закону "не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку".
Також, в судовому засіданні представниками відповідача було зазначено про відсутність у ПП "Куба" інформації в первинних документах про конкретні послуги, надані замовнику, їх вартість, маршрут, марку автомобіля, що виключає можливість здіснення певних господарських операцій.
Як доказ про дійсне існування вказаної господарської діяльності позивачу необхідно мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Так, якщо товар поставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна (форма 1-ТН).
Згідно п. 2 Наказу Мінтрансу України №488/346 від 29.12.1995 року "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Мінтрансу України №493 від 22.05.2006 року, встановлено, що товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.
Крім того, п.п.11.1 п.11 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основним документами на перевезення вантажів.
Судом встановлено, що позивач дійсно вчинив порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.97 (зі змінами та доповненнями), зокрема підприємством неправомірно віднесено до складу "витрати на придбання товарів" (робіт, послуг) (рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток), витрати які не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарською діяльністю на загальну суму 1400 грн.
Так, у ПП "Куба" за перевіряємий період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року відсутні транспортні засоби, однак за вказаний період підприємство орендує стоянку для автомобіля у ФОП Севастьянова та відносить до складу валових витрат.
-червень 2009 року акт виконаних робіт № 22-1на загальну суму 200 грн. без ПДВ;
-липень 2009 року акт виконаних робіт № 22-2 на загальну суму 200 грн. без ПДВ;
-серпень 2009 року акт виконаних робіт № 22-5 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-вересень 2009 року акт виконаних робіт № 22-6 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-жовтень 2009 року акт виконаних робіт № 22-7 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-листопад 2009 року акт виконаних робіт № 22-8 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-грудень 2009 року акт виконаних робіт № 22-12 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-січень 2010 року акт виконаних робіт № 22-1 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-лютий 2010 року акт виконаних робіт № 22-2 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-березень 2010 року акт виконаних робіт № 22-3 на загальну суму 100 грн. без
ПДВ;
-квітень 2010 року акт виконаних робіт № 22-4 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-травень 2010 року акт виконаних робіт № 22-5 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
-червень 2010 року акт виконаних робіт № 22-6 на загальну суму 100 грн. без ПДВ;
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 206 Цивільного Кодексу України, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Статтею 626 Цивільного Кодексу України передбачено, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до 627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 зазначеного кодексу встановлює, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 655 Цивільного Кодексу України зазначає, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 Цивільного Кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.
Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу; іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне правових наслідків, що обумовлені ним.
У відповідності до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Таким чином, як було встановлено судом, позивач неодноразово проводив господарські операції з контрагентами. Ці операції не були підтверджені належними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема були відсутні під час проведення перевірки.
Отже, суд приходить до висновку про відповідність дій відповідача податковому законодавству, правильність та об'єктивність його висновків при проведенні перевірки підприємства позивача.
Крім того, судом досліджено матеріали кримінальної справи № 1-407/11/0206, а також постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 12.08.2011 року щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 212 ч.1, ст. 366 ч.2 КК України, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, у вчиненні злочинів, передбачених зазначеними статтями в зв'язку з ст. 1 п. "в" Закону України "Про амністію у 2011 році" та ст. 44 КК України.
Натомість, вказаною постановою зазначено, що ОСОБА_6 свою вину визнав та пояснив, що дійсно працюючи на посаді директора та головного бухгалтера ПП "Куба", в період часу з 12.02.2008 року по 31.07.2009 року, являючись службовою особою, та являючись статуту ПП "Куба" розпорядником коштів даного підприємства, при здійсненні господарсько-фінансових операцій в період з 12.02.2008 року по 31.07.2009 року, ухилився від сплати податків на загальну суму 477 157,76 грн., чим призвів до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Таким чином, врахувавши всі обставини у справі, дослідивши наявні докази та вислухавши пояснення надані сторонами у справі, суд вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. З огляду на те, що в процесі розгляду даної справи свідки не залучалися і не призначалася судова експертиза та, зважаючи на відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження відповідних судових витрат, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2012 |
Оприлюднено | 24.01.2013 |
Номер документу | 28770832 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Мультян Марина Бондівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні