ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м.Вінниця 24 квітня 2012 р. Справа № 2а/0270/1730/12 Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області до: товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона №73" про: відшкодування заборгованості ВСТАНОВИВ : До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона № 73" про відшкодування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11827,14 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона № 73" своєчасно не сплатило суму єдиного внеску до фонду, в зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску. В судове засідання позивач не з'явився, проте надав письмове клопотання за вх.№10357 про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, свого повноважного представника в суд не направив, проте надав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позов визнає у повному обсязі (а.с.34). Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне. Судом встановлено, що ТОВ "Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона № 73" (далі - ТОВ "Липовецька СПМК") зареєстровано Липовецькою районною радою народних депутатів, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.7) та перебуває на обліку в УПФУ України у Липовецькому районі з 24.12.1995 року (а.с.5). Відповідно до статтей 4, 7, 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі –Закон № 2464-VI), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску в установлені строки в повному обсязі. Відповідно до статті 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Частина 3 статті 9 Закону №2464-VІ передбачає, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до частини 8 статті 9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону №2464-VІ, Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску. Також положеннями статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що суми єдиного внеску своєчасно не сплачені страхувальниками у вищезазначені строки вважаються простроченою заборгованістю зі сплати єдиного внеску і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. У даному випадку територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Внаслідок несплати відповідачем внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ним рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску перед УПФ України у Липовецькому районі в загальному розмірі 11827,14 грн. Вказана заборгованість відповідача утворилась з грудня 2011 року по січень 2012 року, відповідно до самостійно зданих ним розрахунків (а.с.11-20). Згідно із частиною 5 статті 7 даного Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Відповідно до положень частини 12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464. Частиною 4 ст.25 Закону №2464 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суму недоїмки та фінансових санкцій. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу була надіслана вимога № Ю - 06- У від 2 березня 2012 року (а.с.21). Однак боржник протягом десяти робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначеної у ній суми та не оскаржив її. Таким чином, за відповідачем станом на 01.03.2012 року рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 11827,14 грн, в тому числі сума єдиного внеску - 10342,63 грн, штрафна санкція - 635,96 грн та сума нарахованої пені Рішенням №3 - 848,55 грн (а.с.23), що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с.22) та карткою особового рахунку платника (а.с.8-10). Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що на день розгляду справи відповідач суму заборгованості, які підтверджуються матеріалами справи не сплатив та визнання ним позову в повному обсязі, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог. Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ : адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Липовецька спеціалізована пересувна механізована колона № 73" (вул. Чкалова, 18, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, р/р 26008133922 ВОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код 13334889) на користь управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької області (вул. Шевченка, 9, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, р/р 25608323560103 у ВАТ " Державний ощадний банк України", МФО 302076, код 20115403) заборгованість зі сплати єдиного внеску із урахуванням фінансових санкцій та пені в сумі 11827,14 грн (одинадцять тисяч вісімсот двадцять сім гривень чотирнадцять коп). Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя Богоніс Михайло Богданович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2012 |
Оприлюднено | 24.01.2013 |
Номер документу | 28770870 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні