Постанова

від 10.01.2013 по справі 2а/1270/10141/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10141/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О..

при секретарі: Гришиній О.Ю.

в присутності представників сторін

від позивача : Ткаченко О.О. (довіреність від 04.09.2012 №12672/09)

відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до малого приватного підприємства «Бізнес-Леді» про стягнення несплачених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2617,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до приватного підприємства «Бізнес-Леді» про стягнення несплачених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2617,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Леді» зареєстровано як платника внесків в управлінні ПФУ в Ленінському районі м. Луганська з 23.04.1999 реєстраційний номер 02-2832.

Відповідно до звітів, наданих підприємством за березень - грудень 2004 та січень - квітень 2005 року сплаті підлягали внески у розмірі 3559,90 грн. У рахунок погашення заборгованості підприємством сплачено 942,77 грн.

Станом на 29.11.2012 у підприємства ТОВ «Бізнес-Леді» існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2617,13 грн.

Відповідно до вимог законодавства підприємству була надіслана вимога №Ю-211 від 06.01.2010 на суму 2617,13 грн. Зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в поіному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити вимоги повністю.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання згідно ст.ст.33,35 повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе адміністративну справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що мале приватне підприємство «Бізнес-Леді» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.02.1999 та зареєстровано як платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з 23.04.1999(а.с.6-7,10).

З розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з березня 2004 року по квітень 2005 року вбачається, що відповідачем до сплати нараховані страхові внески у розмірі 3559,90грн. Фактично сплачено страхових внесків у розмірі 942,77 грн. (а.с.12-25). Сума заборгованості також підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування МПП «Бізнес-Леді» станом на 29.11.2012 та картками особового рахунку страхувальника (а.с. 5, 26-27).

З 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачем за період з березня 2004 року по квітень 2005 року, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, п.п.4 п.8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції Закону України від 08.07.2010 № 2461) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем за період з березня 2004 року по квітень 2005 року утворилася заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 2617,13 грн. На підтвердження зазначеної суми позивачем надано розрахунок заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування МПП «Бізнес-Леді» станом на 29.11.2012 та картку особового рахунку страхувальника (а.с. 5, 26-27).

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачем рекомендованою кореспонденцією відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 06 січня 2010 № Ю 211 на суму 2617, 13 грн. (а.с.11).

Позивачем вказану вимогу направлено поштовим відправленням з повідомленням на юридичну адресу відповідача зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та довідці з Обласного управління статистики.

Однак, поштове відправлення повернулося на адресу позивача із зазначенням причини такого повернення -"за зазначеною адресою не значиться"(зворотній бік арк.. справи 11).

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено відповідачу належним чином.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 17, 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.7 "Прикінцевих та перехідних положень"Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до малого приватного підприємства «Бізнес-Леді» про стягнення несплачених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2617,13 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з малого приватного підприємства «Бізнес-Леді» (код 30280398, місцезнаходження: 91022 м. Луганськ, вул.. Коцюбинського, 13) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, 42, р/р 25606301726 в обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2617, 13 грн. (дві тисячі шістсот сімнадцять гривень 13 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 15 січня 2013 року.

СуддяЄ.О. Кисельова