Постанова

від 08.01.2013 по справі 8751/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 січня 2013 р. № 2-а- 8751/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі судового засідання Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача -Левков В.М.,

представників відповідача -Дитиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватне підприємство "БЛОК" до Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство «Блок» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 р. №0000102204 та податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 р. №0000112204.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваних податкових повідомлень - рішень позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 295008,83 грн.

Позивач з зазначеним податковими повідомленням-рішеннями не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права і законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно наданих до суду письмових заперечень він пояснив, що за результатами проведеної перевірки встановлено наявність правових відносин між позивачем та ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж», які фактично не спричинили реальних правових наслідків. На підставі вказаних висновків прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення, які, на думку відповідача, є цілком законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 21.05.2012 р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Суботіною Н.М. проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ПП «Блок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохол», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон» за період 01.10.08 р. по 01.01.12 р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №827/23-3/21261845 від 21.05.2012р. Відповідно до висновків зазначеного акту встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, а. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів між позивачем та ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.8 ст. 38 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток на 142 890,85 грн., в тому числі у ІІ кварталі 2010 року - 28274,38 грн., І квартал 2011 року - 9068,41 грн., ІІ квартал 2011 року - 26856,17 грн., ІІІ квартал 2011 року - 33186,17 грн., ІV квартал 2011 року - 45505,73 грн.; порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 122 282,8 грн., в тому числі за травень 2010 року - 21239,5 грн., червень 2010 року - 1380,0 грн., січень 2011 року - 1484,9 грн., лютий 2011 року - 6400,67 грн., квітень 2011 року- 8017,6 грн., травень 2011 року - 7859,09 грн., червень 2011 року - 7476,5 грн., липень 2011 року - 5690,22 грн., серпень 2011 року - 6086,12 грн., вересень 2011 року - 17081,2 грн., жовтень 2011 року - 13448,63 грн., листопад 2011 року 14289,6 грн., грудень 2011 року - 11831,97 грн.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 р. №0000102204 про визначення збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Блок» податку на прибуток приватних підприємств на суму 149960,00 грн., в тому числі 142890 грн. - основний платіж, 7070 грн. - штрафні санкції та податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012р. №0000112204, про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні на суму 145048,83 грн., в т.ч. 122286 грн. - основний платіж, 22762,83 грн. - штрафні санкції.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених в ході перевірки порушень, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав господарські правовідносини з ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж», з якими уклав договори поставки товарів (продукти харчування тощо).

При цьому, відповідачем взято до уваги інформацію податкових органів, що ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж» не знаходяться за юридичною адресою, у відношенні директора ТОВ «Техконсалт» порушено кримінальну справу, а також те, що деякі податкові накладні, виписані на адресу ПП «БЛОК» контрагентом ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж», підписані не посадовими особами вказаних підприємств (що було встановлено в порядку кримінального провадження).

Відповідач також вважає, що ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж» не має кваліфікованого персоналу, транспортних засобів, приміщень, тощо для здійснення господарської діяльності, а також вважає, що позивачем не надано доказів транспортування товару, а саме: товарно-транспортних накладних, доказів зберігання придбаного товару, адже позивач, згідно даних обліку, не має власних чи орендованих складських приміщень, а також власного чи орендованого автотранспорту.

Підсумовуючи зібрану інформацію, відповідач дійшов висновку, що угоди, які мали місце між позивачем та ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж» не спрямовані на реальне настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», тобто спрямовані на надання неправомірної вигоди учасникам господарських відносин шляхом штучного формування податкового кредиту.

Проте суд з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж» укладалися господарські договори: договір №02/11 від 01.11.11р. укладений між ПП «БЛОК» (покупець) та ТОВ «Харків-Експохол» (продавець) щодо поставки продуктів харчування (а.с. 48), договір №1/11-1 від 01.11.11 р. укладений між ПП «БЛОК» (покупець) та ТОВ «Сервік» (постачальник) щодо поставки продуктів харчування (а.с. 49) З іншими підприємствами укладалися усні договори, факт укладання яких підтверджується рахунками-фактурами, податковими і видатковими накладними.

Здійснення транспортування об'єктів договорів поставки з підприємствами ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж» здійснено силами позивача транспортним засобом - фургон малотоннажний ГАЗ 330214, власником якого є ОСОБА_5.

Між позивачем та відповідачами було здійснено розрахунки за товар, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.

Подальшу реалізацію та рух отриманого товару за договорами поставки з підприємствами ТОВ «Гамма-Будінвест», ТОВ «Харків-Експохолл», ТОВ «Харків Еліт Пінобетон», ТОВ «Сервік», ПП «Техноконсалт», ТОВ «Консаж» підтверджується видатковими накладними та податковими накладними з іншими підприємствам.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні угоди взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем в акті перевірки не надано.

Позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, а первинний документ відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріали справи містять усі бухгалтерські документи, вантажні, митні накладні, розрахункові документи, які свідчать про реальність отримання товару і сплату за нього. Наявність вказаних документів та їх належне документальне оформлення відповідачем у справі не заперечується.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Так само, відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який також мав чинність у перевіреному періоді, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально, належним чином виконані та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, законодавством передбачено, що у разі порушення контрагентом платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи, та можуть бути застосовані до іншої особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку позивача) права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Посилання відповідача про можливу нереальність в ланцюгу постачання товару не спростовують доказів, наданих позивачем до суду, які підтверджують реальне виконання господарських угод, за якими позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Враховуючи, що при розгляді справи не встановлено ознак нереальності спірних угод, помилковими суд вважає висновки відповідача щодо необхідності збільшення позивачу суми грошового зобов'язання ПП «Блок» податку на прибуток приватних підприємств на суму 149960,00 грн.

Крім того, суд зауважує, що порушенням прав позивача також є невідповідність сум вказаних у акті та в податкових повідомленнях-рішеннях.

Так згідно акту перевірки підприємством занижено суму податку на прибуток у сумі 142890,85 грн., та занижено податок на додану вартість на суму 122282,8 грн., а в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях вказані вже суми грошового зобов'язання ПП «Блок» з податку на прибуток приватних підприємств на суму 149960,00 грн., та про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Блок» податку на додану вартість із вироблених в Україні на суму 145048,83 грн. Також в повідомленнях-рішеннях зазначено, що їх прийнято на підставі акту перевірки від 21.05.2012р. № 827/22-406/21261845, хоча в матеріалах справи наявний акт від 21.05.2012р. № 827/23-3/21261845, згідно якого зафіксовано відповідні порушення.

Таким чином, судом встановлено невідповідність повідомлень-рішень фактичним обставинам справи.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Блок» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.06.2012 р. №0000102204;

скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.06.2012 р. №0000112204.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства «Блок» (61013, м. Харків, вул. Щедринський квартал,6, код ЄДРПОУ 21261845) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 33, 12 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 11 січня 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова