Постанова

від 31.10.2006 по справі 03/3220а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/3220а

                   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                       

                                                        ПОСТАНОВА            

                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                           Справа №  03/3220а

"31" жовтня 2006 р.

Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання Семерез М.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Слуцька Н.Ю., за довіреністю,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси

до Смілянського комунального підприємства теплових мереж “Смілатеплокомуненерго”, Черкаська область, м. Сміла

про стягнення 6164 грн. 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 6164 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2005 році згідно ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач пояснень по суті позову до суду не надав, його представник, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив.

Справа розглядається в порядку ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними матеріалами.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Ст. 20 Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року, штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 183 особи, чотири відсотки від цієї кількості складає 7. Суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано визначив, що для відповідача норматив на 2005 р. складав 7 робочих місць для працевлаштування інвалідів, з них 6 місць було зайнято, не зайнято інвалідом в 2005 р. одне робоче місце.

П. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995р., далі “Положення”, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі, організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Пунктами 5, 10 Положення встановлено, що підприємства інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Суд приходить до висновку про те, що відповідач не вжив всіх заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році. Відповідач не довів, що ним створено необхідні умови для праці інвалідів, як того вимагає закон.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів і належними доказами не підтвердив, що ним було вжито у 2005 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечення встановлено Законом нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається із даних звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2005 рік та із поданих позивачем доказів, середня річна заробітна плата в 2005 році складала 6164 грн. 00 коп.

Таким чином, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 6164 грн. 00 коп. за незайняте інвалідом в 2005 р. одне робоче місце.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути позовні вимоги в розмірі 6164 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце інвалідом у 2005 році.

Позивач, відповідно п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" звільнений від сплати мита, тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача 61 грн. 65 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст.94, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Смілянського комунального підприємства теплових мереж “Смілатеплокомуненерго”, Черкаська область, м. Сміла, вул. Дзержинського, 72а, код 02082700:

-          6164 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50;

-          61 грн. 65 коп. судового збору  із зарахуванням в доход до державного бюджету України стягувачем щодо якого є Смілянська ОДПІ, отримувач - ВДК в м. Черкаси р/р 31110095600002 банк УДК в Черкаській області МФО 854018, код 25874421, код бюджетної класифікації –22090200 символ звітності банку –095.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                  В.В. Єфіменко