Рішення

від 22.01.2013 по справі 5006/47/115/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.13 р. Справа № 5006/47/115/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (юридична адреса: 04073, місто Київ, провулок Балтійський, будинок № 20, поштова адреса: 04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок № 5-А; код ЄДРПОУ - 22229921)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Защита» (87510, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Повстання, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 23031753)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - на стороні відповідача - Відділу державної виконав?чої служби Оболонсь?кого районного управління юстиції в місті Києві (04201, місто Київ, вулиця Полярна, 13-я).

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1 890,49 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Защита» безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1 890,49 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів: постанову Приморського районного суду міста Маріуполя від 21.05.2010 № 3-1285/10; рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 04.04.2011 № 2-217/11; виконавчий лист на виконання рішення Приморського районного суду міста Маріуполя № 3-217/11; платіжне доручення № 3085 від 19.05.2011; постанову відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 09.06.2011; платіжне доручення № 3615 від 08.07.2011; платіжне доручення № 3627 від 08.07.2011; заяву про закінчення виконавчого провадження від 02.08.2011; постанову відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження від 27.03.2012; заяву про повернення коштів від 23.07.2012 та доказ її відправлення.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26 жовтня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 листопада 2012 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19 листопада 2012 року розгляд справи відкладено до 03 грудня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням останнім вимог ухвали суду від 26 жовтня 2012 року.

03 грудня 2012 року через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові, з огляду на те, що ним виконується узгоджена з відправником грошових коштів процедура повернення спірної суми, яка отримана від відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві в січні 2012 року.

Відзив прийнято судом до уваги та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 грудня 2012 року розгляд справи відкладено до 18 грудня 2012 року у зв'язку із залученням третьої особи на стороні відповідача - відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 грудня 2012 року розгляд справи відкладено до 25 грудня 2012 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням третьою особою вимог ухвали суду від 03 грудня 2012 року.

Також ухвалою господарського суду Донецької області від 18 грудня 2012 року за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів (до 08 січня 2013 року).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 грудня 2012 року розгляд справи відкладено до 08 січня 2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача, невиконанням третьою особою вимог ухвали суду від 03 грудня 2012 року.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08 січня 2013 року у зв'язку з находженням судді Фурсової С.М. у відпустці справу № 5006/47/115/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.

За змістом пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у разі зміни складу суді (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08 січня 2013 року розгляд справи відкладено до 22 січня 2013 року у зв'язку з неявкою представників сторін, невиконанням третьою особою вимог ухвали суду від 03 грудня 2012 року.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14 січня 2013 року у зв'язку з виходом з відпустки судді Фурсової С.М. справу № 5006/47/115/2012 передано на розгляд судді Фурсової С.М.

Так, відповідно до приписів пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» перебіг строку вирішення спору почато заново.

15 січня 2013 року на адресу господарського суду від третьої особи, на виконання вимог ухвали суду від 03 грудня 2012 року надійшли копії матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-217/11, виданого Приморським районним судом міста Маріуполя 05 травня 2011 року.

Копія матеріалів виконавчого провадження долучено до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі його представника, суду не надав.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі його представника, суду не надав.

Представник третьої особи на стороні відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що повторна неявка без поважних причин належним чином повідомленого відповідача, істотним чином не впливають кваліфікацію спірних правовідносин і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішення спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 квітня 2011 року у справі № 2-217/11 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Защита» до Манукян Геворка Хачикі, Арутюнян Аркадія Агваровича, закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Української страховий стандарт» про відшкодування матеріальних збитків - задоволено частково.

Серед іншого, рішенням стягнуто з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Української страховий стандарт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Защита» у відшкодування матеріальної шкоди суму страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції в сумі 10 949,68 гривень, пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 958,19 гривень, три відсотки річних від простроченої суми в сумі 185,03 гривень, а всього 12 092,90 гривень (а.с. 37-39).

На виконання вказаного рішення Приморським районним судом міста Маріуполя 05 травня 2011 року виданий виконавчий лист № 2-217/11 (а.с. 40).

19 травня 2011 року на виконання рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 квітня 2011 року у справі № 2-217/11, позивачем на рахунок відповідача було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 202,41 гривень, про що свідчить платіжне доручення № 3085 від 19 травня 2011 року. В графі «призначення платежу» вказано: «страхове відшкодування ТЗ згідно акту № 280-275/10ЦВ від 26.07.2010» (а.с. 41).

Факт надходження коштів у розмірі 10 202,41 гривень на рахунок відповідача підтверджується випискою банку № 57 за 19 травня 2011 року (а.с. 73).

23 травня 2011 року виконавчий лист № 2-217/11 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження пред'явлено для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві.

Постановою відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 09 червня 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 квітня 2011 року у справі № 2-217/11 на суму 12 092,90 гривень (виконавче провадження № 26937733) (а.с. 42).

З огляду на те, що 19 травня 2011 року позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 10 202,41 гривень безпосередньо на рахунок відповідача, то залишок боргу у розмірі 1 890,49 гривень перераховано на рахунок відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві, що підтверджується платіжним дорученням № 3615 від 08 липня 2011 року (а.с. 43).

Оскільки в платіжному дорученні № 3085 від 19 травня 2011 року на суму 10 202,41 гривень в графі «призначення платежу» не було посилань на виконання рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 квітня 2011 року у справі № 2-217/11, як зазначає позивач, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві його усно проінформовано про те, що дане платіжне доручення не може бути прийняте до уваги в якості документу, що підтверджує часткове погашення боргу на користь відповідача.

Позивач зазначає, що він в усній формі звернувся до відповідача з проханням подати до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві заяву про відмову від примусового виконання рішення суду, проте відповідач зазначив, що така заяву буде подана ним після погашення залишку боргу у розмірі 1 890,49 гривень.

Враховуюче те, що процес перерахування коштів з рахунку відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві на рахунок відповідача зайняв би тривалий час, а у позивача було лише сім календарних днів на добровільне виконання постанови державного виконавця, позивачем було прийнято рішення про повторну сплату боргу у розмірі 1 890,49 гривень безпосередньо на рахунок відповідача.

Платіжним дорученням № 3627 від 08 липня 2011 року позивач перерахував безпосередньо на рахунок відповідача залишок боргу у розмірі 1 890,49 гривень (а.с. 44).

Факт надходження коштів у розмірі 1 890,00 гривень на рахунок відповідача підтверджується випискою банку № 79 за 08 липня 2011 року (а.с. 72).

02 серпня 2011 року позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві з проханням винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 квітня 2011 року у справі № 2-217/11 (а.с. 45-46).

З наявної в матеріалах справи копії виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення суду вбачається, що розпорядженням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Гаркавенко А.В. від 24 січня 2012 року № 1787/5 надано вказівку спеціалісту сектору обліку депозитних сум щодо необхідності перерахування на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Защита» 1 890,49 гривень.

Разом з цим, з наведеного розпорядження вбачається, що грошові кошти надійшли від позивача до відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві - 15 серпня 2011 року.

Постановою відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 23 березня 2012 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 квітня 2011 року у справі № 2-217/11 (а.с. 48).

Втім, зі змісту вказаної постанови вбачається, що рішення суду виконано повно та фактично. Грошові кошти перераховано стягувачу розпорядженням № 1787/5 від 24 січня 2012 року та платіжним дорученням № 3085 від 19 травня 2011 року.

23 липня 2012 року позивач намагаючись вирішити спір в досудовому порядку, звернувся до відповідача із заявою про повернення грошових коштів у розмірі 1 890,00 гривень (а.с. 49-50).

Факт відправлення і отримання зазначеної заяви відповідачем, підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 2625 від 24 липня 2012 року, повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 51).

Позивач стверджує, що вказана заява залишена відповідачем без відповіді і виконання, що зумовило його звернутися до господарського суду з цим позовом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, іншої особи чи наслідком події.

Так, в силу частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набуло майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Коментована стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. Норми коментованої статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (стаття 11 ЦК України).

До відсутності правової підстави коментована стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Друга частина коментованої статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Отже, зі змісту вищевказаної норми вбачається, що обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного зобов'язання, є відсутність правової підстави для набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте чи збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченого законом, іншими правовим актом чи правочином.

В законодавстві України не міститься визначення юридичних фактів, однак із практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції слідує, що юридичними фактами є передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії.

Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей.

Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що положення цієї глави застосовується також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи.

До предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Доказами у справі за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відтак, факт перерахування позивачем спірної суми у розмірі 1 890,49 гривень на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням № 3627 від 08 липня 2012 року, випискою банку № 79 за 08 липня 2011 року (а.с. 44, 72).

Для можливості застосування судом норм статті 1212 ЦК України потрібна наявність кодикційних правовідносин між сторонами, що виникають при сукупності вищезазначених умов (зокрема, факт безпідставності перерахування коштів (отримання майна) в момент їх отримання відповідачем), і тільки у випадках, коли на підставі інших спеціальних норм права захистити свої порушені права позивач не має можливості.

Суд наголошує, що позивач, звертаючись до суду з позовом, правильно в даному випадку посилається на приписи статті 1212 ЦК України, оскільки спірні правовідносини сторін не випливають із договірних зобов'язань, а тому інша норма права не надає можливості захистити порушені права позивача.

Слід зазначити, що безпідставно набуті чужі грошові кошти - це кошти, щодо яких є право вимоги потерпілого і які набувач набув або зберіг у результаті як власної поведінки, так і поведінки потерпілого, інших осіб чи внаслідок події, без достатньої правової підстави, за відсутності договірних зобов'язань, або якщо договір був згодом розірваний або визнаний недійсним.

З урахуванням обставин справи та наведених норм закону, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутні правової підставі для утримання (збереження) грошових коштів позивача у розмірі 1 890,49 гривень.

При цьому, відповідач у своєму відзиві не спростовує факту отримання від позивача спірної суми, а навпаки визнає цю обставину і зазначає, що ним виконується узгоджена з відправником грошових коштів процедура повернення спірної суми. Проте доказів повернення безпідставно отриманої суми та/або доказів виконання процедури їх повернення, відповідачем суду не надано.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки кошти в сумі 1 890,49 гривень утримуються відповідачем без достатніх на те підстав, на вимогу позивача (заява за вих. № 1995 від 23.07.2012) відповідачем не повернуті, суд вважає заявлений позов про їх стягнення з відповідача таким, що підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 1212 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Защита» (87510, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Повстання, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 23031753, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (юридична адреса: 04073, місто Київ, провулок Балтійський, будинок № 20, поштова адреса: 04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок № 5-А; код ЄДРПОУ - 22229921, відомості про рахунки в установах банків відсутні) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1 890,49 гривень, судовий збір у розмірі 1 609,50 гривень, а всього 3 499 (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 99 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 22.01.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.01.2013.

Суддя Фурсова С.М.