Рішення

від 17.01.2013 по справі 1258-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2013Справа №5002-7/ 1258-2012

За позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, м. Київ, 03150)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль-ЛТД" (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022)

про стягнення 420 816 737,90 грн.

Суддя І.І.Дворний

Представники:

від позивача - Будніченко О.В, довіреність №10-01/8434, предст.;

від відповідача - Кулагін Е.В, довіреність №1015 від 19.12.12, предст.;

Суть спору: 12 квітня 2012 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль-ЛТД" заборгованості за кредитною угодою №15106К14 від 09.03.2006 р. у розмірі 411345145,60 грн., яка складається з:

- 271531239,08 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

- 115368315,49 грн. - нараховані проценти за користування кредитом;

- 2888951,47 грн. - прострочена плата за управління кредитом;

- 7712,00 грн. - нарахована плата за зміну умов кредитної угоди;

- 10905191,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 5648663,11 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- 142609,26 грн. - пеня за прострочення терміну сплати плати за управління кредитом;

- 287,25 грн. - пеня за несвоєчасну сплату плати за зміну умов кредитної угоди;

- 2040231,44 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту;

- 1079316,58 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом;

- 28670,88 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням простроченої суми плати за управління кредитом;

- 73,25 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за внесення змін до умов кредитної угоди;

- 1703884,73 грн. - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням Кредиту, процентів за користування Кредитом та плати за управління Кредитом, а також плати за внесення змін до умов Кредитної угоди.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 536, 549, 610, 625, 1048, 1054 Цивільного Кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що всупереч умовам укладеної між сторонами кредитної угоди №15106К14 від 09 березня 2006 року (зі змінами та доповненнями) відповідач свої зобов'язання виконував не належним чином, зокрема, не погасив у встановлений строк заборгованість за кредитною угодою, в тому числі, нараховані за користування кредитом проценти, нараховану плата за управління кредитом, а також нараховану плату за зміну умов кредитної угоди, у зв'язку з чим за відповідачем склалась заборгованість, яку останній самостійно не погасив, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду з нарахованими на суму заборгованості пенею, 3% річних та сумами інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2012 року позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

24 травня 2012 року позивачем було надано заяву про збільшення позовних вимог (вх. №15443) відповідно до якої, позивач просить суд стягнути з відповідача 420 816 737,90 грн. з яких:

- 271 531 239,08 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

-115 252 914,72 грн. - нараховані проценти за користування кредитом;

- 2 888 951,47 грн. - прострочена плата за управління кредитом;

- 7 700,00 грн. - нарахована плата за зміну умов кредитної угоди;

- 15 762 264,68 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 7 796 344,26 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- 166 276,45 грн. - пеня за прострочення терміну сплати плати за управління кредитом;

- 431,63 грн. - пеня за несвоєчасну сплату плати за зміну умов кредитної угоди;

- 3 041 781,09 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту;

- 1 501 811,23 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом;

- 39 326,85 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням простроченої суми плати за управління кредитом;

- 101,65 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за внесення змін до умов кредитної угоди;

- 2 827 594,79 грн. - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, а також плати за

внесення змін до умов кредитної угоди.

Судові витрати позивач просив покласти на відповідача. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Також, судом в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 травня 2012 року провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням по справі судової економічної експертизи, на вирішення якої було поставлено наступне питання:

- в якій сумі станом на 17 травня 2012 року документально підтверджується заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль ЛТД" перед публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитною угодою №15106К14 від 09.03.2006 р., з урахуванням внесених в подальшому змін та доповнень (включаючи заборгованість за кредитом, прострочену плату за управління кредитом і зміну умов кредитної угоди, заборгованість за нарахованими відсотками, пеню, 3% річних та інфляційні втрати)?

Проведення експертизи було доручено експерту товариства з обмеженою відповідальністю "Судова експертна палата" Кострубі Анастасії Сергіївні.

26 грудня 2012 року від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової економічної експертизи та повернуто матеріали справи, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 28 грудня 2012 року провадження по справі було поновлено.

У судове засідання, що відбулось 17 січня 2013 року, з'явився позивач, який наполягав на заявлених позовних вимогах з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 24 травня 2012 року. Представник відповідача, у свою чергу, підтвердив, що на момент подачі позову та до теперішнього часу товариство з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль-ЛТД", як боржник, має прострочену до сплати заборгованість перед публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" у сумі 420 816 737,90 грн. Також, представником відповідача суду було надано заяву про надання відстрочки виконання судового рішення по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

09 березня 2006 року відкрите акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі за текстом - позивач та/або банк, кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» (надалі за текстом - позичальник та/або боржник) уклали кредитну угоду №15106К14 із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами №15106К14-1 від 23.03.2006 р., №15106К14-2 від 03.05.2006 р., №15106К14-3 від 26.06.2006 р., №15106К14-4 від 03.08.2006 р., №15106К14-5 від 05.10.2006 р., №15106К14-6 від 07.11.2006 р., №15106К14-7 від 15.12.2006 р., №15106К14-9 від 10.04.2007 р., №15106К14-10 від 10.08.2007 р., №15106К14-11 від 04.10.2007 р., №15106К14-12 від 11.10.2007 р., №15106К14-13 від 17.01.2008 р., №15106К14-14 від 25.01.2008 р., №15106К14-15 від 10.03.2008 р., №15106К14-16 від 26.06.2008 р., №15106К14-17 від 21.07.2008 р., №15106К14-18 від 22.08.2008 р., №15106К14-19 від 30.09.2008 р., № 15106К14-19-1 від 07.10.2008 р., №15106К14-20 від 31.10.2008 р., №15106К14-21 від 04.11.2008 р., №15106К14-21-1 від 10.11.2008 р., №15106К14-22 від 28.11.2008 р., №15106К14-23 від 05.12.2008 р., №15106К14-24 від 06.01.2009 р., №15106К14-25 від 30.01.2009 р., №15106К14-26 від 16.02.2009 р., №15106К14-27 від 27.02.2009 р., №15106К14-28 від 05.03.2009 р., №15106К14-29 від 07.04.2009 р., №15106К14-30 від 07.05.2009 р., №15106К14-31 від 05.06.2009 р., №15106К14-32 від 30.06.2009 р., №15106К14-33 від 07.07.2009 р., №15106К14-34 від 30.07.2009 р., №15106К14-35 від 26.08.2009 р., №15106К14-36 від 29.09.2009 р., №15106К14-37 від 05.11.2009 р., №15106К14-38 від 01.12.2009 р., №15106К14-39 від 24.12.2009 р., №15106К14-40 від 28.01.2010 р., №15106К14-41 від 04.03.2010 р., №15106К14-42 від 15.04.2010 р., №15106К14-43 від 27.04.2010 р., №15106К14-44 від 30.04.2010 р., №15106К14-45 від 14.05.2010 р., №15106К14-46 від 27.05.2010 р., №15106К14-47 від 15.06.2010 р., №15106К14-48 від 15.07.2010 р., №15106К14-49 від 12.08.2010 р., №15106К14-50 від 30.09.2010 р., №15106К14-51 від 02.11.2010 р., №15106К14-52 від 27.01.2011 р., №15106К14-53 від 05.04.2011 р., №15106К14-54 від 05.07.2011 р., №15106К14-55 від 07.10.2011 р., №15106К14-56 від 01.12.2011 р. (надалі за текстом - кредитна угода / кредитний договір).

За умовами кредитної угоди, банк взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію із загальним з лімітом заборгованості 295 545 708,05 грн., зі строком погашення до 31 грудня 2012 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов'язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти в строк, зазначений у пункті 3.2 статті 3 кредитної угоди, згідно з графіком надання та погашення кредиту за кредитною угодою за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника, сплачувати Банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2 статті 3 кредитної угоди, у валюті кредиту (пп. 3.5.1. п. 3.5 ст. 3 кредитної угоди), а також сплачувати Банку інші платежі за кредитною угодою, у тому числі сплачувати плату за управління кредитом, плату за зобов'язання на невикористану частину кредитної лінії, плату за внесення змін до кредитної угоди за ініціативою позичальника у розмірі, зазначеному в пункті 3.2 статті 3 кредитної угоди та у строки, зазначені у пп. пп. 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 кредитної угоди.

Згідно пункту 3.3.1, кредит надається у безготівковій формі в межах наданого забезпечення згідно з графіком надання та погашення кредиту за угодою.

Встановлено, що сторони неодноразово, додатковими угодами до кредитного договору, наявними в матеріалах справи, вносили зміни, зокрема, щодо ліміту кредитної лінії, процентних ставок за користування кредитом щодо кредиту в іноземній валюті та національній, щодо продовження терміну кінцевої вибірки кредиту, зміни щодо графіку надання та погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, згідно виписок ПАТ «Укрексімбанк» по особовому рахунку, відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі - 295 545 708,05 грн.

Досліджуючи умови укладеної між сторонами кредитної угоди з урахуванням змін внесених до неї чисельними додатковими угодами, судом встановлено, що відповідно до пункту 3.2, умови кредитного договору складали:

п.3.2.1 - Розмір кредитної лінії: 295 545 708,05 грн.

п.3.2.2 - Кінцевий термін погашення кредиту: 31 грудня 2012 року.

п.3.2.3 - Вид кредиту: не відновлювана відклична кредитна лінія.

п.3.2.4 - Цілі кредиту: оплата будівельних матеріалів, робіт та послуг, пов'язаних з будівництвом, виплата заробітної плати, платежів до державного бюджету та фондів соціального призначення, пов'язаних з нею.

Так, матеріали справи свідчать про те, що станом на 17 травня 2012 року перед позивачем відповідач має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 271 531 239,08 грн., що підтверджено останнім у судовому засіданні.

Згідно умов кредитної угоди, позичальник повинен сплачувати Банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 кредитної угоди, у валюті кредиту.

Також, Банк щомісяця нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту.

Згідно статті 1 кредитної угоди «Банківський рік означає рік тривалістю 360 днів, що застосовується для нарахування процентів за користування кредитом та пені».

Також, встановлено, що сторони у пункті 3.2.5 кредитної угоди (з урахуванням додаткової угоди від 01 грудня 2011 року) узгодили процентну ставку за кредитом, зокрема, на термін до 31 січня 2010 року (включно): а) по частині 1 Кредиту - 19,5% річних; б) по частині 2 кредиту, що надається в сумі 100 000,00 грн., згідно додаткових угод №15106К14-17 від 21.07.2008 та №15106К14-18 від 22.08.2008 - 19,5% річних; в) по частині 2 кредиту, що надається в сумі 71 000,00 грн. згідно додаткових угод №15106К14-21 від 04.11.2008 та №15106К14-22 від 28.31.2008 - 19,5% річних. Починаючи з 01 лютого 2010 року: а) по частині 1 кредиту - 10,0% річних; б) по частині 2 кредиту, що надається в сумі 100 000,00 грн. згідно додаткових угод №15106К14-17 від 21.07.2008 та №15106К14-18 від 22.08.2008 - 10,0% річних; в) по частині 2 кредиту, що надається в сумі 71 000,00 грн. згідно додаткових угод №15106К14-21 від 04.11.2008 та №15106К14-22 від 28.11.2008 - 10,0% річних».

У разі невиконання/порушення позичальником умови щодо забезпечення загальних грошових потоків, що передбачені пунктом 5.1.9 Угоди, процентні ставки, зазначені у пункті 3.2.5 Угоди, збільшуються на 2% річних, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому позичальником порушені зобов'язання, визначені пунктом 5.1.9 Угоди, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, у якому позичальником виконані зазначені зобов'язання. Збільшення процентних ставок застосовується у разі невиконання позичальником умов пункту 5.1.9 угоди більше, ніж на 5% (пункт 3.2.5.1 угоди).

Згідно пункту 3.2.7 кредитної угоди розмір плати за зобов'язання на невикористану частину кредитної лінії: по частині 1 Кредиту - 0,5% річних від суми невикористаної частини кредиту згідно з графіком надання та погашення кредиту із сплатою щомісяця; по частині 2 кредиту: - у разі, якщо сума невикористаного ліміту заборгованості складає від 30% до 50% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту - 1,0% річних від невикористаної частини ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту із сплатою щомісяця; - у разі, якщо сума невикористаного ліміту заборгованості складає від 50% до 100% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту - 2,0% річних від невикористаної частини ліміту заборгованості з графіком надання та погашення кредиту із сплатою щомісяця.

Як свідчать матеріали справи, за період користування кредитом позивачем станом на 17 травня 2012 року було нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом в загальній сумі 115 252 914,72 грн.

Згідно пункту 3.2.6 кредитної угоди, розмір плати за управління кредитом: по частині 1 кредиту -0,02% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту, із сплатою щомісяця та по 2-ій частині кредиту - 0,035% від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту, із сплатою щомісяця.

Плата за управління кредитом, нарахована за грудень 2008 року - січень 2010 року, березень жовтень 2010 року, січень - вересень 2011 року та плата за управління кредитом, що буде нарахована за жовтень 2011 року - листопад 2011 року, підлягає сплаті у строк до 03 грудня 2011 (включно).

Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у пункті 3.8 Угоди.

Починаючи з 01 грудня 2011 плата за управління кредитом не нараховується.

Як свідчать матеріали справи, згідно умов кредитної угоди за період користування кредитом станом на 17 травня 2012 року позивачем було нараховано відповідачу плату за управління кредитом в сумі 2 888 951,47 грн.

Згідно пункту 3.2.7 передбачалась сплата відповідачем комісії за зміну умов договору за ініціативою позичальника.

Також, сторонами у пункті 3.2.8 кредитної угоди було встановлено розмір плати за внесення змін до угоди за ініціативою позичальника:

- у разі пролонгації, реструктуризації, переведення боргу тощо - 1 000,00 грн.;

- при внесенні істотних змін до умов угоди - 700,00 грн., у т.ч.: щодо розширення (зміни) цільового використання Кредиту; зміни графіка надання та погашення кредиту за угодою; зміни коефіцієнта забезпечення; зниження розміру процентної ставки; перенесенні терміну сплати процентів, встановлених кредитним договором; перенесені терміну переводу грошових надходжень на рахунки, відкриті у ВАТ "Укрексімбанк";

- при внесенні інших неістотних змін до умов цієї Угоди - 300,00 грн.

В подальшому, сторони домовились, що позичальник сплачує Банку плату, передбачену підпунктом 3.2.8. Угоди в сумі 10,00 грн., крім того ПДВ в сумі 2,00 грн., а всього 12,00 грн. за зміну умов угоди за додатковою угодою. Плата сплачується позичальником протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури (в редакції додаткової угоди від 01 грудня 2011 року).

Розмір плати за внесення змін до Угоди (за ініціативою позичальника): 10 грн. (збільшується на суму ПДВ) за кожну зміну (3.2.8 угоди з урахуванням внесених змін).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 17 травня 2012 року за відповідачем за зміну умов кредитного договору виникла заборгованість у розмірі 7 700,00 грн.

Укладаючи кредитну угоду, сторони передбачили відповідальність за невиконання умов угоди.

Так, п. 8.2 договору встановлено, що у разі невиконання зобов'язань згідно із п. 3.4.1, 3.5.1, ст.ст. 4, 5 договору, позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 Договору.

Розмір пені за прострочення позичальником платежів за угодою, порядок її нарахування та сплати вказані у п. п. З.4.2, 3.5.3 та 4.2 цієї угоди (пункт 3.2.9 кредитної угоди).

Відповідно до умов пункту 3.2.9 кредитної угоди, розмір пені за прострочення позичальником платежів за договором складає подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Для нарахування пені, банківський рік згідно статті 1 Кредитного договору - означає рік, тривалістю 360 днів.

Як свідчать матеріали справи, згідно умов кредитної угоди за період користування кредитом станом на 17 травня 2012 року позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі 15 762 264,68 грн. за несвоєчасне погашення кредиту, у розмірі 7 796 344,26 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 166 276,45 грн. за прострочення терміну сплати плати за управління кредитом та 431,63 грн. за несвоєчасну сплату плати за зміну умов кредитної угоди.

30 грудня 2011 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про порушення зобов'язань та необхідність дострокового повернення кредиту (вих.№158-04/10678).

Вказане повідомлення було отримано товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» 17 січня 2012 року, про що свідчить дата на зворотному боці квитанції та особистий підпис і прізвище працівника товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД».

Втім, всупереч умов кредитної угоди, товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» не було вжито заходів щодо погашення простроченої заборгованості та нарахованої пені за прострочення заборгованості щодо сплати кредиту, відсотків, плати за управління кредитом, плати за зміну умов договору, що і послугувало підставою для звернення позивача з вимогами про примусове стягнення нарахованих сум за кредитною угодою №15106К14 від 09 березня 2006 року (з урахуванням змін внесених додатковими угодами).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, суд, вважає заявлені публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості, нарахованих процентів, нарахованої плати за управління кредитом, нарахованої плати за зміну умов кредитної угоди, пені, 3% річних та інфляційних втрат правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язків за договором в частині повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору, за порушення відповідних зобов'язань.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського крдексу України.

Так, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, зокрема, пункти 3.1, 3.2.3, 3.4.1, не повернувши суму кредиту позивачу.

Таким чином факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати обов'язкових платежів встановлено. Даний факт також був підтверджений представником відповідача у судовому засіданні 17 січня 2013 року.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 271 531 239,08 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення процентів, нарахованих станом на 17 травня 2012 року в сумі 115 252 914,72 грн. також є обґрунтованими, оскільки встановлено і не спростовано відповідачем шляхом подання відповідних доказів, що останній порушив взяті на себе зобов'язання, передбачені п.п. 3.1, 3.2, 3.5.1 договору, неповністю сплативши проценти за користування кредитом. Більш того, наявність заборгованості у вказаному розмірі була підтверджена відповідачем.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за нарахованою комісією за управління кредитом станом на 17 травня 2012 року, суд визнає його вірним, оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати зазначеної комісії у встановленому пунктом 3.2.6 договору розмірі та в узгоджений сторонами строк, передбачений пунктом 4.1.1 договору. За таких обставин, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 2 888 951,47 грн. комісії за управління кредитом є також обґрунтованою, підтвердженою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача нарахованої станом на 17 травня 2012 року плати за зміну умов кредитної угоди в сумі 7 700,00 грн. також є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3 041 781,09 грн. нарахованих у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, - 3% річних у сумі 1 501 811,23 грн. нарахованих у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 3% річних у сумі 39 326,85 грн. нарахованих у зв'язку з несвоєчасним погашенням простроченої суми плати за управління кредитом, 3% річних у сумі 101,65 грн. нарахованих у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за внесення змін до умов кредитної угоди, є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, перевіривши надані позивачем розрахунки витрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасним погашенням заборгованості за договором, суд вважає їх вірними, а тому вимоги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль-ЛТД" 2 827 594,79 грн. втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, а також плати за внесення змін умов кредитної угоди, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту, пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, пеню за прострочення терміну сплати комісії за управління кредитом, пеню за несвоєчасну сплату плати за зміну умов кредитної угоди.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що у встановлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитом та плати за зміну умов кредитної угоди, не виконав, тобто є таким, що порушив (прострочив виконання) зобов'язання.

В силу частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Як вже зазначалось вище, пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі невиконання зобов'язань передбачених договором, позичальник сплачує Банку пеню.

Розмір пені за прострочення позичальником платежів за угодою, порядок її нарахування та сплати вказані у п. п. З.4.2, 3.5.3 та 4.2 цієї угоди (пункт 3.2.9 кредитної угоди).

Відповідно до умов пункту 3.2.9 кредитної угоди, розмір пені за прострочення позичальником платежів за договором складає подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Для нарахування пені, банківський рік згідно статті 1 Кредитного договору - означає рік, тривалістю 360 днів.

Так, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд вважає їх вірними, більш того, вказані розрахунки були підтверджені та визнані відповідачем, з огляду на що вимоги Банку про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення заборгованості за кредитною угодою: у розмірі 15 762 264,68 грн. за несвоєчасне погашення кредиту; у розмірі 7 796 344,26 грн. за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; у розмірі 166 276,45 грн. за прострочення терміну сплати комісії за управління кредитом; у розмірі 431,63 грн. за несвоєчасну сплату плати за зміну умов кредитної угоди, є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідач, на час розгляду справи, не надав доказів погашення заборгованості в розмірі 420 816 731,90 грн. та визнав суму боргу, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

За таких обставин, вказана сума боргу підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем було заявлене клопотання про надання йому відстрочки виконання судового рішення у даній справі строком на два роки (вих. №501 від 16.01.13 р.).

Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до статуту товариства, основним видом його діяльності є проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об'єктів житлово-громадського, промислового та іншого призначення.

Відповідач посилається на аналіз кількості укладених ним з фізичними і юридичними особами договорів пайової участі в період з 2008 року по 2012 року, приведений в Додатку №2 до заяви, відповідно до якого, починаючи з 2008 року по 2012 рік кількість договорів зменшилася з 1868 штук в рік до 62.

За переконанням відповідача, різке зменшення кількості договорів, що укладаються, безумовно відбилося на об'ємі маркетингових надходжень товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», що можна простежити в Додатку №1 до заяви.

Як стверджує відповідач, товариство знаходиться в умовах світової фінансової кризи, що, в свою чергу, не дозволяє останньому здійснити виплату всієї суми заборгованості. Незалежні від нього обставини не дозволяють зробити сплату усієї суми боргу одразу і рівносильні загибелі підприємства, у разі ухвалення рішення у цій справі без відстрочення його виконання.

Так, відповідачем було надано суду Стратегію розвитку і консолідований бізнес-план по виходу з кризи і досягненню фінансово-економічної стабільності товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД», відповідно до висновків якої, передбачається можливість виведення підприємства відповідача з кризи та стабілізування його фінансово-економічного стану.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, наявну загрозу банкрутства юридичної особи та інші обставини справи.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», згідно якого підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що відповідач не відмовляється від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, чим фактично визнає позовні вимоги.

Дослідивши вказану вище Стратегію, врахувавши пояснення сторін, значну кредиторську заборгованість та необхідність врахування інтересів позивача у справі, який є позикодавцем за спірними договорами кредиту, суд вважає можливим задовольнити заяву відповідача лише частково, надавши товариству з обмеженою відповідальністю Фірмі «Консоль ЛТД» відстрочку виконання рішення строком на 1 (один) рік.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору у сумі 64 380,00 грн. суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 17 січня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 22 січня 2013 року.

Керуючись статтею 49, ч. 3 ст. 50, статтями 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль-ЛТД" (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022, код 20676633) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, м. Київ, 03150, код 00032112) заборгованість за кредитною угодою №15106К14 від 09 березня 2006 року у розмірі 420 816 737,90 грн. (чотириста двадцять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень, дев'яносто копійок) з яких: 271 531 239,08 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 115 252 914,72 грн. - нараховані проценти за користування кредитом, 2 888 951,47 грн. - прострочена плата за управління кредитом, 7 700,00 грн. - нарахована плата за зміну умов кредитної угоди, 15 762 264,68 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 7 796 344,26 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 166 276,45 грн. - пеня за прострочення терміну сплати плати за управління кредитом, 431,63 грн. - пеня за несвоєчасну сплату плати за зміну умов кредитної угоди, 3 041 781,09 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 1501811,23 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 39 326,85 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням простроченої суми плати за управління кредитом, 101,65 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за внесення змін до умов кредитної угоди та 2 827 594,79 грн. - втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом, а також плати за внесення змін до умов кредитної угоди.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Консоль-ЛТД" (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022, код 20676633) на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127, м. Київ, 03150, код 00032112) судовий збір у сумі 64 380,00 грн.

4. Відстрочити виконання рішення на 1 (один) рік із дня набрання даним рішенням законної сили.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний