Постанова

від 16.01.2013 по справі 24/42-48/226-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 24/42-48/226-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішеннягосподарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р. у справі № 24/42-48/226-2012 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" докомунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва простягнення 627 951,88 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Герасименко І.В. (дов. від 28.12.12р.),

відповідача: Перелигін О.А. (дов. 02.10.12р.)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства "Господар" Дарницького району міста Києва 607665,15 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, 9504,64 грн. інфляційних втрат, 1748,45 грн. 3% річних, 9033,64 грн. пені, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості відповідача перед позивачем за водопостачання та водовідведення по договору № 03991/1-5-09 від 11.12.1996 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.07.2012 року у справі №24/42-48/226-2012 (головуючий суддя: Бойко Р.В., судді: Івченко А.М., Ягічева Н.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 43164,42 грн. заборгованості, 944,32 грн. пені, 512,08 грн. інфляційних втрат, 182,77 грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення мотивовано доведеністю позивачем факту порушення відповідачем зобов'язань зі сплати заборгованості частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року (головуючий суддя: Мальченко А.О., судді: Жук Г.А., Пономаренко Є.Ю.), апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 року у справі № 24/42-48/226-2012 залишити без задоволення. Рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 року у справі № 24/42-48/226-2012 залишити без змін.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду м.Києва від 25.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року у справі №24/42-48/226-2012 в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості у розмірі 583148,29 грн. і передати в цій частині справу на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.12.1996 року між державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та державним комунальним підприємством "Господар", правонаступником якого є комунальне підприємство "Господар" Дарницького району міста Києва (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №03991/1-5-09, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за №165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 року за №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором. До договору сторонами укладено додаткову угоду та протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди.

Відповідно до п.2.2.1 договору (в редакції додаткової угоди та протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди) постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Згідно п.2.2.2 договору (в редакції додаткової угоди та протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди), у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом шляхом розщеплення платежів населення Головним інформаційно-обчислювальним центром та безпосередньо абонентом за послуги отримані для господарських потреб.

Згідно пунктів 5.1., 5.2 договору, договір укладений строком з 11.12.1996 року по 31.12.1997 року і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії. Доказів припинення договору в установленому порядку суду надано не було.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, укладення ПАТ "АК "Київводоканал" та КП "Господар" договору №03991/1-5-09 від 11.12.1996 року було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за №936/15627, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує, що за період з 01.11.2010 р. по 01.02.2011 р. позивачем надано, а відповідачем отримано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 3174321,04 грн. КП "Господар" за надані послуги з водопостачання та водовідведення розрахувався лише частково на суму 2566751,98 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 607655,15 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до розрахунку позовних вимог, позивачем до вартості наданих послуг включено вартість питної води, яка пішла на підігрів. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що згідно облікових документів така вода надходила на теплові пункти (бойлери), які знаходяться як на балансі відповідача, так і АЕК "Київенерго".

Згідно зазначеного розрахунку позовних вимог позивачем застосована наступна класифікація послуг: "питна вода, що йде на підігрів (стоки)", "питна вода, що йде на підігрів (вода)" постачалася на теплові пункти, які знаходяться на балансі АК "Київенерго"; "питна вода, що йде на підігрів (вода+стоки)" - підприємства.

Відповідно до п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Отже, вартість спожитої води, яка йде на підігрів, має оплачуватися балансоутримувачем відповідного теплового пункту.

З урахуванням зазначеного, господарські суди дійшли вірного висновку про те, що у позивача відсутні підстави нарахування відповідачу заборгованості за послуги з надання води, що була поставлена для підігріву на теплові пункти, на суму 564404,64 грн. (161865,44 грн. за листопад 2010 року, 205660,59 грн. за грудень 2010 року та 196878,61 грн. за січень 2011 року). Посилання позивача на те, що зазначене нарахування здійснюється на підставі умов договору, а обов'язок оплати у відповідача виникає в зв'язку з підписанням сторонами актів наданих послуг не є обґрунтованими.

Посилання позивача, як на підставу визнання зазначеної суми заборгованості, на факт здійснення відповідачем часткової оплати вартості наданих у період з 01.11.2010 р. по 01.02.2011 р. послуг колегія суддів також вважає необґрунтованими. Оплата послуг за спірний період здійснювалась з посиланням на договір без конкретизації призначень платежів, а відповідно відсутні докази визнання відповідачем заборгованості в частині оплати послуг з надання води, що була поставлена для підігріву на теплові пункти, які перебувають на балансі АК "Київенерго".

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на виконання договору за період з 01.11.2010 року по 01.02.2011 року відповідачу були надані послуги на загальну суму 2609916,40 грн. (3174321,04 грн. - 564404,64 грн.).

На виконання договору відповідачем отримані послуги оплачені частково у розмірі 2566751,98 грн., що підтверджується розшифровками рахунків абонента, платіжними вимогами-дорученнями та дебетовими інформаційними повідомленнями з банківського рахунку позивача.

КП "Господар" не надано доказів на підтвердження оплати зазначених послуг в повному обсязі, що свідчить про наявність заборгованості перед позивачем на суму 43164,42 грн. (2609916,40 грн. - 2566751,98 грн.).

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судова колегія погоджується з висновками господарських судів про те, що позов в частині стягнення основного боргу в сумі 43164,42 грн. нормативно та документально доведений, а тому задоволений правомірно.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відтак, господарськими судами зроблено правомірний висновок про те, що несплата заборгованості за договором є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності у вигляді стягнення з КП "Господар" на користь ПАТ "АК "Київводоканал" в сумі 944,32 грн. пені, 512,08 грн. інфляційних втрат та 182,77 грн. 3% річних.

Враховуючи викладені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ПАТ "АК "Київводоканал" до КП "Господар" про стягнення 43164,42 грн. основного боргу за послуги з водопостачання та водовідведення, 944,32 грн. пені, 512,08 грн. інфляційних втрат та 182,77 грн. 3% річних.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 р. у справі № 24/42-48/226-2012 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.