Рішення

від 21.01.2013 по справі 4374-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.2013Справа №5002-29/ 4374-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К», м. Севастополь,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський центр травматології і ортопедії ім. А.І. Блискунова - АБАС», м. Сімферополь,

про стягнення 40000,00грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Шишкін О.М., директор, наказ №8 від 06.04.2010.

Від відповідача - Шулайкіна Н.С., представник, довіреність №04/12 від 18.06.2012.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський центр травматології і ортопедії ім. А.І. Блискунова - АБАС» 40000,00грн. боргу за договором поворотної фінансової допомоги від 12.01.2012.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення в строк та у повному обсязі наданої поворотної фінансової допомоги в розмірі 40000,00грн. на підставі укладеного 12.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський центр травматології і ортопедії ім. А.І. Блискунова - АБАС» договору позики (поворотної фінансової допомоги), що і стало причиною звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач, згідно наданого відзиву на позов, позовні вимоги визнає у повному обсязі, факт укладення договору позики та отримання грошових коштів підтверджує, а також зазначає, що повернути суму позики на даний час не має можливості у зв'язку із відсутністю підприємницької діяльності.

Позивач у судове засідання 21.01.2013 надав клопотання в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яким надав пояснення щодо допущеної друкарської помилки в прохальній частині позовної заяви щодо дати договору, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 40000,00грн. заборгованості за договором від 12.01.2012.

Дане клопотання прийнято судом до розгляду та разом з доданими до нього документами долучено в матеріали справи.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав клопотання про приєднання до матеріалів справи документів.

Клопотання разом з доданими матеріалами оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Слід зазначити, що 09.01.2013 судом спрямовувався запит до Головного управління статистики в АР Крим щодо надання даних про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та його юридичної адреси, на що одержано відповідь від 16.01.2013, згідно з якою ТОВ «Севпродукт і К» на обліку в регіональному фрагменті ЄДРПОУ АР Крим не значиться.

Однак, у судовому засіданні судом досліджено оригінали Статуту позивача, Довідки з ЄДР підприємств та організацій у м. Севастополі та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких долучені судом в матеріали справи, з яких вбачається, що позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом юридичної особи та за адресою, зазначеними в позові.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримський центр травматології і ортопедії ім. А.І. Блискунова - АБАС» (позичальник) укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) (далі договір, а.с. 6).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами договірних зобов'язань.

Доказів розірвання даного договору чи визнання його недійсним у встановленому законом порядку, сторонами під час розгляду справи суду не надано.

Предметом даного договору є те, що позикодавець передає позичальнику 40000,00грн. (далі позика) (поворотної фінансової допомоги), а останній зобов'язується їх повернути по закінченню строку позики (п.1.1 договору).

Сторони обумовили, що позикодавець не має права на одержання відсотків (п.1.2 договору).

Порядок надання позики сторони визначили в розділі 2 договору. Так згідно п. 2.1, позикодавець зобов'язується надати позику (поворотну фінансову допомогу) з моменту підписання даного договору. Пунктом 2.2 договору визначено, що позика (поворотна фінансова допомога) надається шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позичальника.

Як свідчать матеріали справи, позивач, у виконання умов договору 12.01.2012. перерахував на розрахунковий рахунок позивача 40000,00грн. з призначенням платежу: «перерахування грошових коштів згідно договору позики (поворотна фінансова допомога) б/н від 12.01.2012.» (а.с. 7).

Умовами договору, зокрема пунктом 3.1 визначено, що строк повернення позики (фінансової допомоги) позикодавцю складає 1 (один) місяць з моменту підписання цього договору.

Згідно п. 4.1 договору, за закінченням строку, вказаного в п. 3.1 цього договору, позичальник зобов'язується повернути суму позики позикодавцю

Позика (поворотна фінансова допомога) повертається шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позикодавця (п. 4.2 договору).

Оскільки кінцевий строк виконання фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 12.01.2012 згідно п. 3.1 договору сплив 12.02.2012 ТОВ «Севпродукт і К» звернулосья з відповідним позовом до суду про стягнення суми заборгованості у примусовому порядку.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що є предметом даного судового розгляду регулюються § 1 глави 71 Цивільного кодексу України «Позика», зокрема статтею 1049 Цивільного кодексу України, визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, за умовами договору, позивач надав відповідачеві поворотну фінансову допомогу в сумі 40000,00грн. на умовах її повернення до 12.02.2012р., однак відповідачем сума фінансової допомоги в розмірі 40000,00грн. не повернута.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнає у повному обсязі, факт укладення договору позики та отримання грошових коштів в розмірі 40000,00грн. підтверджує, а також зазначає, що повернути суму позики на даний час не має можливості у зв'язку із відсутністю підприємницької діяльності.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення поворотної фінансової допомоги, тому позов в частині стягнення основної заборгованості за договором позики (поворотної фінансової допомоги) від 12.01.2012 в розмірі 40000,00грн є обґрунтованим, підтверджується документально, визнаний відповідачем у відзиві на позов, а тому підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 24.01.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський центр травматології і ортопедії ім. А.І. Блискунова - АБАС» (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 43/2, р/р 26002036949 в КФ АБ «Експресс-Банк», МФО 384674, ЗКПО 31367427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Севпродукт і К» (99003, м. Севастополь, вул. Пирогова, 3, ЗКПО 33276143, р/р 26002013023857 в ПАТ «ВТБ Банк») 40000,00грн. заборгованості, 1609,50грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі