Ухвала

від 13.12.2012 по справі 5016/2872/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

13.12.12 Справа № 5016/2872/2012

Суддя Ржепецький В.О. , розглянувши матеріали заяви,

кредитора : Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, 54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 55-е

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Металбуд-Сервіс», 54028, м. Миколаїв, вул.. Космонавтів, 81/3, офіс 204, код ЄДРПОУ 36143391

про: визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

11.12.2012 року кредитором подано суду заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Металбуд-Сервіс»за ознаками ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки останній неспроможний погасити кредиторську заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 235,84 грн. та відсутній за адресою місцезнаходження.

Вивчивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду на підставі наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів -вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 1 Закону передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими та не були задоволені протягом трьох місяців після пред'явлення до виконання та відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Перелік цих документів визначено в пункті 8 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів ; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -боржник або керівні органи боржника -юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а ст. 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Таким чином, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості розгляду справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності належних доказів на підтвердження безспірних вимог ініціюючого кредитора.

На підставі вищевикладеного, при розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі, що регулюється ст. 52 Закону, а саме: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються загальними нормами Закону. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 21.12.2010 р. у справі № 01/1074).

Як вбачається з матеріалів справи, заява Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про порушення справи про банкрутство обґрунтована тим, що боржник має заборгованість зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 235,84 грн. На підтвердження безспірності грошових вимог кредитором додано до заяви: копії розрахунків сум страхових внесків за червень-липень 2009 року, копії вимог про сплату боргу від 05.08.09р. №Ю-1312, від 07.09.09р. №Ю-1511 та картку особового рахунку страхувальника.

В порушення зазначених вище норм Закону кредитором не додано до заяви доказів відкриття виконавчого провадження з примусового стягнення безспірної заборгованості.

При цьому господарський суд зазначає, що обставини наявності підстав порушення провадження у справі про банкрутство встановлюються господарським судом на стадії прийняття відповідної заяви, тому відповідні докази мають бути подані заявником на момент порушення провадження у справі, можливості витребування вказаних документів на відміну від позовного провадження Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"не передбачає (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові №50/74 від 22.09.09р.).

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути заяву та додані до неї документи без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

З огляду на вищенаведене, керуючись пунктом 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 6, 7, 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути кредитору без розгляду.

СуддяВ.О.Ржепецький