Рішення

від 21.01.2013 по справі 5015/4974/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.13 Справа№ 5015/4974/12

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки», м. Львів

До відповідача : Державне госпрозрахункове підприємство МВС України «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління ГУМВС України у Львівській області», м. Львів

Про стягнення 385 632,82 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представникам сторін було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки» до відповідача Державного госпрозрахункового підприємства МВС України «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління ГУМВС України у Львівській області» про стягнення 385 632,82 грн.

Ухвалою суду від 26.11.2012 р. було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.12.2012 р.

В судовому засіданні 13.12.2012 р. було оголошено перерву до 03.01.2013 р. Ухвалою суду від 03.01.2013 року розгляд справи було відкладено з підстав, викладених в ухвалі.

В судовому засіданні 03.01.2013 р. судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до позовної заяви та матеріалів справи.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання 03.01.2013 р. та 21.01.2013 р. не з'явився, проте подав відзив на позов, в якому визнав заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки» в розмірі 385632,82 грн. та зазначив, що порушення зобов'язання перед позивачем є наслідком протиправних дій третіх осіб.

Не зважаючи на визнання позову відповідачем, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 21.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Протягом 2011-2012 років Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки» було передано у власність Державному госпрозрахунковому підприємству МВС України «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління ГУМВС України у Львівській області» технічні засоби організації дорожнього руху загальною вартістю 388 037,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, належно завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.9-111) та довіреностями, належно завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.125-140). За отриманий товар відповідач зобов'язувався провести оплату, однак, розрахувався лише частково в розмірі 2404,66 грн.

Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 385 632,82 грн., що не заперечується відповідачем та вбачається з підписаного належним чином обома сторонами акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р. (а.с. 114).

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач протягом 2011-2012 років отримав у власність від позивача технічні засоби організації дорожнього руху загальною вартістю 388 037,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, належно завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.9-111) та довіреностями, належно завірені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.125-140).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, провівши оплату в розмірі 2404,66 грн.

Решта сума боргу за отриманий товар в розмірі 385632,82 грн. відповідачем залишилась непогашеною, що не заперечується відповідачем та вбачається з підписаного належним чином обома сторонами акту звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 р. по 30.10.2012 р. (а.с. 114).

Отже, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 385632,82 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 9800,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги в зв'язку із розглядом справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовником) і Багрієм Олегом Любомировичем (Адвокат) 22.11.2012 року було укладено договір №01/11/12 про надання юридичних послуг. Відповідно п.1.1 договору на умовах договору Замовник доручає Адвокату, а Адвокат бере на себе зобов'язання надавати Замовнику за плату юридичні послуги в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором. Згідно п.1.2. Адвокат бере на себе зобов'язання щодо надання Замовнику юридичних послуг у справі про стягнення заборгованості з Державного госпрозрахункового підприємства МВС України «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління ГУМВС України у Львівській області» . Пунктом 4.1. вартість послуг Адвоката становить 9800,00 грн. Платіжним дорученням №959 від 10.12.2012 року позивач оплатив приватному адвокату Багрію Олегу Любомировичу вартість юридичних послуг в розмірі 9 800,00 грн.(а.с. 143), які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру», дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів справи, довіреність від 23.11.2012 року видана Багрію Олегу Любомировичу, який має свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 1493 від 11 березня 2009 року (а.с.141).

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача 9800,00 грн. вартості адвокатських послуг підлягають до задоволення в порядку ст.44 ГПК України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Державного госпрозрахункового підприємства Мінастерства внутрішніх справ України «Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління ГУМВС України у Львівській області» (79061, м. Львів, вул. Данила Апостола, буд. 11, Ідентифікаційний код юридичної особи 33252908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожні знаки» (81554, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, буд. 34, Ідентифікаційний код юридичної особи 32127030) - 385 632,82 грн. - заборгованості, 7712,65 грн. - судового збору та 9800,00 грн. витрат на послуги адвоката.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.01.2013 р.

Суддя Березяк Н.Є.