Рішення

від 17.01.2013 по справі 1005/2034/2012

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1005/2034/2012

Провадження № 2/359/36/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.01.2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Лесик І.Ю., Онішко І.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Борисполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазпром" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

29.02.2012 року позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, в якому з урахуванням уточнень вказала, що 17.01.2007 року приблизно о 03-30 год. на 17-км. + 500 м. траси Київ-Харків, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЕКО», д.н.з. НОМЕР_5, який належить ТОВ «Нафтогазпром», грубо порушив Правила дорожнього руху, не впорався з кермом вказаного автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем VROLET LACETTI», д.н.з. НОМЕР_6, яким керував її чоловік ОСОБА_3 Внаслідок даної ДТП її чоловік ОСОБА_3, від отриманих тілесних ушкоджень, загинув на місці. За даним фактом ДТП 24.01.2007 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. 27 січня 2012 року постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Величко В.П. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України закрито у зв'язку з смертю підсудного. Позивач зазначає, що у зв'язку з похованням чоловіка понесла матеріальні витрати в розмірі 7 420,23 грн., крім того, в ході досудового та судового слідства за період з 23.01.2007р. по 27.01.2012р. на послуги адвоката вона витратила 9 600 грн. Також позивач зазначає, що внаслідок смерті чоловіка вона перенесла сильні страждання, нервові стреси, втратила душевний спокій, відчуває себе безпомічною, пригніченою. ЇЇ чоловік був головною опорою їхньої сім'ї. Він матеріально забезпечував їх з сином, сприяв благополуччю їхньої родини. З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача ТОВ «Нафтогазпром»на її користь гроші в сумі 7420,23 грн. за заподіяну матеріальну шкоду; 200 000 грн. за заподіяну моральну шкоду; 9600,00 грн. у відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката; стягнути гроші, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, 2002 року народження, щомісячно, у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ним 18 річного віку; відшкодувати понесені судові витрати.

Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила, клопотань про перенесення розгляду справи суду не надала.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заявлені вимоги не визнав, при цьому пояснив, що відповідно до матеріалів кримінальної справи, на його думку , вина водія ОСОБА_2. не встановлена.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, прийшов до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2007 року приблизно о 03-30 год. на 17-км. + 500 м. траси Київ-Харків, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЕКО», д.н.з. НОМЕР_5, який належить ТОВ «Нафтогазпром», грубо порушив Правила дорожнього руху, не впорався з кермом вказаного автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем T LACETTI», д.н.з. НОМЕР_6, яким керував її чоловік ОСОБА_3 Внаслідок даної ДТП її чоловік ОСОБА_3, від отриманих тілесних ушкоджень, загинув на місці.

27.01.2012 року постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області було закрито провадження по справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.286 КК України у зв'язку зі смертю підсудного (а.с.4). Дана постанова набула чинності. В судовому засіданні були досліджені матеріали кримінальної справи № 1-1\12 по обвинуваченню ОСОБА_2. в скоєнні злочину,передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Матеріалами даного кримінального провадження встановлено вину гр.. ОСОБА_2. в порушенні вимог пп.. 1.5;10.1;11.2;12.1;12.3 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в причинному зв»язку з виниклою ДТП , під час якої загинув ОСОБА_3 На думку суду по справі зібрано достатня кількість належних та допустимих доказів на підтвердження такої вини.

На підтвердження розміру понесених витрат на поховання свого чоловіка, позивачем надано копії накладних № 36, 103, 97, договору замовлення робіт, квитанцій про оплату послуг адвоката, згідно з якими сума понесених витрат склала 17 020,23 грн. (а.с.5-10).

Наявність у позивача сина підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43).

У відповідності до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язується довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як передбачено ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року за № 4 передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що діями відповідача позивачу та її неповнолітньому синові була заподіяна моральна шкода, оскільки ситуація загибелі чоловіка в результаті ДТП та їх наслідки постали для ОСОБА_1 суттєво психотравмуючими, обумовили несприятливі зміни в її життєдіяльності, завдали тривалих та інтенсивних негативних переживань, тобто спричинили психологічні страждання (моральну шкоду).

Однак, суд не може погодитись з розміром відшкодування моральної шкоди, яка була визначена позивачем, оскільки останньою не було надано достатніх належних та допустимих доказів в рахунок підтвердження розміру моральної шкоди в тому розмірі, що був заявлений позивачем, більш того суд вважає такий розмір суттєво завеликим та нічим не підтвердженим, а отже підлягає зменшенню з врахуванням розумності, виваженості та справедливості.

Крім того, у відповідності до ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Під час розгляду справи в порядку кримінального судочинства, позивачем було надано ряд розрахункових документів, накладні, договір замовлення, квитанції, які свідчать про понесення позивачем необхідних витрат на поховання потерпілого та спорудження надгробного пам'ятника, а також на оплату послуг адвоката, на загальну суму коштів у розмірі 17 020,23 грн., а тому суд приходить до висновку, що вказані витрати є необхідними та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині -до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту -до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років.

При таких обставинах, суд вважає, що право на відшкодування шкоди внаслідок смерті потерпілого мають право особи, які перебували на його утриманні, а саме неповнолітній син позивача ОСОБА_4, а тому на користь позивача необхідно стягнути грошові кошти на утримання неповнолітнього сина.

Керуючись ч.3 ст. 23, ст.ст.1195,1200,1201 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року за № 4, ст. ст. 4, 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром»( ідент.код 25488379) на користь ОСОБА_1 ( ідент. номер НОМЕР_4) 7 420 грн 23 коп матеріальних збитків, 100 000 грн моральної шкоди, 9600 грн витрат на правову допомогу, а всього стягнути 117 020 грн 23 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром»( ідент.код 25488379) на користь держави 1 170 грн судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазпром»( ідент.код 25488379) на користь ОСОБА_1 ( ідент. номер НОМЕР_4) гроші на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, 2002 року народження, щомісячно у розмірі мінімальної заробітної плати до досягнення ОСОБА_4 18-річного віку.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його отримання .

Суддя А.В.Левченко