Рішення

від 22.01.2013 по справі 5011-23/15955-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/15955-2012 22.01.13

За позовомдержавного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» доприватного акціонерного товариства «Бріанна Транс» простягнення 98 301, 00 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Фадєєв О.П. (довіреність № 64 від 06.08.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства «Бріанна Транс» 98 301, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 14.11.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/15955-2012 та призначено її розгляд на 27.11.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 27.11.2011 року Позивач подав заяву, в якій просив суд стягнути з Відповідача 98 301, 00 грн., (у тому числі 97 079, 58 грн. - основного боргу та 1 221, 42 грн. - 3 % річних).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року продовжено строк вирішення спору.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 27.07.2011 року укладено договір № 554-ТЕ, відповідно до якого Позивач прийняв на себе обов'язки від свого імені та за рахунок Відповідача надавати послуги з транспортно-експедиційного обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним видами транспорту по території України, країн СНД та інших держав.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України та статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Позивач, в підтвердження виконання умов договору № 554-ТЕ від 27.07.2011 року надав суду акт виконаних робіт (послуг) від 30.06.2012 року.

Відповідно до акту виконаних робіт (послуг) від 30.06.2012 року складеного виконавцем-Позивачем, загальна вартість наданих послуг з транспортно-експедиційного обслуговування зазначена в сумі 97 079, 58 грн.

Відповідно до пункту 6.1 договору № 554-ТЕ від 27.07.2011 року факт надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування підтверджується актами виконаних робіт та звірки взаєморозрахунків, підписаних сторонами, які є невід'ємною частиною договору.

Доказом направлення акту виконаних робіт (послуг) від 30.06.2012 року Позивач надав витяг електронної переписки, оскільки пунктом 10.5 договору передбачено, що вся кореспонденція між сторонами, яка здійснюється засобами електронного зв'язку (електронна пошта, факс) має юридичну силу і може використовуватись при вирішенні спорів.

Відповідно до пункту 4.6 договору № 554-ТЕ від 27.07.2011 року у разі, якщо актом виконаних робіт та звірки взаєморозрахунків зафіксована заборгованість перед Позивачем, Відповідач сплачує борг в триденний термін з моменту одержання акту.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не сплатив вартість наданих послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 97 079, 58 грн., яку останній визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. При цьому, як випливає із вимог, визначених статтею 545 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання має бути належним чином підтверджено.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати наданих послуг суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 97 079, 58 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи пункт 4.6 договору № 554-ТЕ від 27.07.2011 року, правомірним буде нарахування 3 % річних за період з 04.07.2012 року по 31.10.2012 року, тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню у розмірі 957, 50 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені державним підприємством «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 98 037, 08 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Бріанна Транс» (01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Щорса, будинок 18, ідентифікаційний код 32707104) на користь державного підприємства «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски» (02092, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Довбуша, будинок 22, ідентифікаційний код 01069755) 97 079 (дев'яносто сім тисяч сімдесят дев'ять) грн. 58 коп. - основного боргу, 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп. - 3 % річних та 1 960 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят) грн. 74 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.01.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.