Рішення

від 22.01.2013 по справі 5011-7/18008-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/18008-2012 22.01.13

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до Міського благодійного фонду соціальної реабілітації молоді «ГОФЕР»

про стягнення 11 004,55 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Калінчук В.В. - довіреність б/н від 15.01.2013;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Міського благодійного фонду соціальної реабілітації молоді «ГОФЕР» про стягнення 11 004,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати на рахунок Балансоутримувача за утримання будинку і прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю, згідно умов Договору № 215-ЕК про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 01.12.2004 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 6 193,63 грн. - заборгованості за постачання комунальних послуг (основного боргу), 4 810,92 грн. - пені, 1 677,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 17.12.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.01.2013.

В судове засідання 22.01.2013 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 22.01.2013 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2004 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (далі по тексту - позивач, Балансоутримувач) та Міським благодійним фондом соціальної реабілітації молоді «ГОФЕР» (далі по тексту - відповідач, Орендар) було укладено Договір № 215-ЕК про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі по тексту - Договір).

Цей договір укладено строком на один рік, що діє з 01.12.2004 року по 01.12.2005 року включно (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 5.4. Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Суду на надано жодних доказів припинення дії договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору Балансоутримувач Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення КП «Спецжитлофонд» забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 2 (надалі - Будівля), загальною площею 4 002,8 кв.м., а також утримання прибудинкової території, послуги по технічному обслуговуванню бойлерної, внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж, надає комунальні та інші послуги Орендарю, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі. Орендар користується приміщенням загальною площею 42,0 кв. м, розміщене на четвертому поверсі Будівлі, (надалі - орендоване Приміщення). Орендоване Приміщення використовуються для цілей розміщення фонду.

Згідно з п. 2.1.2. Договору Балансоутримувач Будівлі зобов'язується забезпечити надання орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору орендар зобов'язується не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за постачання комунальних послуг згідно з рахунками-фактурами Балансоутримувача.

Згідно з п. 2.2.4. Договору орендар зобов'язується не пізніше 10 числа поточного місяця вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за обслуговування Будівлі, прибудинкової території та послуг по технічному обслуговуванню бойлерної внутрішньобудинкових та зовнішніх мереж згідно з рахунками-фактурами Балансоутримувача.

В Додатку № 1 до Договору сторони визначили вартість відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будинку і прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю.

Під час дії Договору до Додатку № 1 вносилися зміни Додатковими угодами № 1 від 01.01.2007 року, № 2 від 01.11.2007 року, № 3 від 01.04.2009 року, які стосувалися вартості відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будинку і прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю (копії Додаткових угод до Договору містяться в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати на рахунок Балансоутримувача за утримання будинку і прибудинкової території та надання комунальних послуг орендарю згідно умов Договору, у останнього за період з 01.12.2010 року по 08.12.2011 року (включно) перед позивачем виникла заборгованість за постачання комунальних послуг в розмірі 6 193,63 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду копії рахунків-фактури, які повинен був оплатити відповідач в якості отриманих комунальних послуг від позивача, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавав орендарю комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в період з 01.12.2010 року по 08.12.2011 року не вносив плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі за постачання комунальних послуг.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за постачання комунальних послуг в розмірі 6 193,63 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись абзацом 3 п. 2.2.4. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 4 810,92 грн.

Абзацом 3 п 2.2.4.. Договору встановлено, що орендар зобов'язується при несвоєчасному внесенні плати на відшкодування витрат, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, сплачувати пеню із розрахунку 1 % від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 4 810,92 грн. підлягають частковому задоволенню і за уточненим розрахунком суду становлять 4 770,67 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського благодійного фонду соціальної реабілітації молоді «ГОФЕР» (02192, м. Київ, Дніпровський район, ВУЛИЦЯ МАЛИШКА, будинок 9, квартира 25, код ЄДРПОУ 25662147) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ОБОЛОНСЬКА, будинок 34, код ЄДРПОУ 31454734) 6 193 (шість тисяч сто дев'яносто три) грн. 63 коп. - заборгованості за постачання комунальних послуг, 4 770 (чотири тисячі сімсот сімдесят) грн. 67 коп. - пені, 1 603 (одну тисячу шістсот три) грн. 61 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 23.01.2013 року.