Рішення

від 22.01.2013 по справі 5011-68/16887-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/16887-2012 22.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНДОРБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» простягнення боргу, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився. від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНДОРБУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» про стягнення 181.461,15 грн. основного боргу, 13.776,08 грн. пені, 4.086,56 грн. 3% річних, 1.268,82 грн. інфляційних втрат, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору субпідряду № 10/11 від 06.10.2011 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 181.461,15 грн. основного боргу та 13.776,08 грн. пені, 4.086,56 грн. 3% річних, 1.268,82 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/16887-2012 та призначено до розгляду на 10.12.2012.

Ухвалою суду від 10.12.2012 розгляд справи було відкладено на 15.01.2013.

Через канцелярію суду 02.01.2013, 22.01.2012 від позивача надійшли заяви про зменшення позовних, в яких позивач просить суд стягнути з відповідача 181.461,15 грн. основного боргу, 13.721,42 грн. пені, 3.057,46 грн. 3% річних, 181,46 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір.

Представник позивача у судове засідання 15.01.2013 не з'явився, однак, 02.01.2013 позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 15.01.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 15.01.2013 розгляд даної справи було відкладено на 22.01.2013.

У судовому засіданні 22.01.2013 представники сторін не з'явилися.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197 , яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 17.12.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Також, ухвала про порушення провадження у справі надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана у позовній заяві: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, оф. 300, та отримана уповноваженим представником відповідача 04.12.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.01.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» (далі - відповідач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНДОРБУД» (далі - позивач, субпідрядник) 06.10.2011 було укладено Договір субпідряду № 10/11 по поточному ремонту автомобільної дороги Т-26-04 Чернівці - Герца - КПП «Дяківці», на ділянці км 3+891 -і - км 26+100, Герцаївський район, Чернівецька область (далі - Договір), згідно з умовами якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати своїми силами та з своїх матеріалів роботи по поточному ремонту автомобільної дороги Т-26-04 Чернівці - Герца - КПП «Дяківці», на ділянці км 3+891 + км 26+100, Герцаївський район, Чернівецька область протяжністю 22,2 км (земляні роботи, штучні споруди).

Відповідно до п.2.2. Договору позивач зобов'язався здати роботи відповідачу або ж Замовнику в термін до 30.11.2011, в той час як згідно з п.2.3. Договору - відповідач зобов'язався прийняти вищевказані роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.3.1. Договору вартість робіт, що підлягають виконанню по цьому Договору визначається розрахунком динамічної договірної ціни на підставі кошторису, ДБН та ВБН та орієнтовно становить 426.040,80 грн.

Термін виконання вказаних в п.2.2. Договору робіт до 30.11.2011 (п.4.1. Договору).

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 394.563,78 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) за листопад 2011 на суму 356.563,44 грн. та за грудень 2011 на суму 38.000,34 грн. та відповідними Довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Умовами п.п. 5.1., 5.2. Договору встановлено, що оплата підрядних робіт відповідачем здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт за цим Договором після підписання довідок форми КБ-2 і КБ-3 , по мірі отримання коштів від Замовника. Відповідач здійснює платежі за виконані роботи згідно довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ №3) та акту приймання виконаних робіт (форма КБ №2) протягом 1-го дня після отримання коштів від Замовника.

Згідно з умовами п.5.8. Договору за надання послуг позивачу, а саме за надання вихідних даних на виготовлення проектно-кошторисної документацієї, допомога в організації виконання робіт, здійснення технагляду,приймання та здачу виконаних позивачем робіт Замовнику, позивач перераховує за дані послуги 1% від ринкової вартості субпідрядних робіт (лист Держбуду №7/7-161 від 02.03.2001).

Позивач у позові зазначає, що вартість послуг генпідряду склала 3.945,63 грн. (1% від вартості виконаних робіт у сумі 394.563,78 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 209.157,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача від 26.12.2011, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 181.461,15 грн. (з вирахуванням 1% вартості послуг генпідряду 394.563,78 грн. - 209.157,00 грн. - 3.945,63 грн. = 181.461,15 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 12/12 від 28.03.2012 з вимогою сплатити заборгованість за прийняті роботи, яка отримана відповідачем 03.04.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, проте відповідач не здійснив повної оплати вартості прийнятих робіт у сумі 181.461,15 грн.

Судом також установлено, що 31.12.2011 між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на день підписання заборгованість відповідача склала 181.461,15 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір субпідряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 394.563,78 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ 2-В) за листопад 2011 на суму 356.563,44 грн. та за грудень 2011 на суму 38.000,34 грн. та відповідними Довідка про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 209.157,00 грн.

Також, суд враховує, що вартість послуг генпідряду у відповідності з п.5.8. даного Договору склала 3.945,63 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи вищезазначені Акти виконаних робіт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Згідно наявного в матеріалах справи листа Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області (вих. № 1419 від 06.12.2012), як замовника ремонтних робіт автомобільної дороги Т-26-04 Чернівці - Герца - КПП «Дяківці», на ділянці км 3+891 -і - км 26+100, останній розрахувався з ТОВ «Юнікобуд» за виконані роботи в повному обсязі в квітні 2012 року.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 394.563,78 грн., про що свідчать зазначені вище Акти приймання виконаних будівельних робіт, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату послуг у сумі 209.157,00 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 181.461,15 грн. (з вирахуванням вартості послуг генпідряду в розмірі 3.945,63 грн.), хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав. При цьому, суд враховує, що положення пункту 5.2 спірного Договору, яким передбачена оплата виконаних робіт протягом одного дня після отримання коштів від замовника не звільняє відповідача від обов'язку щодо оплати прийнятих робіт, оскільки спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі Договору субпідряду № 10/11 від 06.10.2011, а отже, обов'язок відповідача оплатити виконану роботу витікає із Закону та спірного Договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою (така ж позиція підтримується Вищим господарським судом України в постанові від 26.10.2010 у справі № 31/171). У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 181.461,15 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 22.01.2013, 13.721,42 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 01.05.2012 по 21.11.2012.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.9.2. Договору за несвоєчасне виконання платіжних зобов'язань відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.05.2012 по 21.11.2012 підлягає стягненню в розмірі 13.721,42 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача за період з 01.05.2012 по 21.11.2012 інфляційних втрат у розмірі 181,46 грн. та 3 % річних у розмірі 3.057,46 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3.057,46 грн. за період з 01.05.2012 по 21.11.2012, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 3.057,46 грн.

У задоволенні вимоги позивача щодо відшкодування інфляційних втрат за період з 01.05.2012 по 21.11.2012 інфляційних втрат у розмірі 181,46 грн., суд відмовляє у зв»зку з тим що за вказаний період інфляція склала (-).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 42,83 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 3-б, оф. 197; 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, оф. 300, код ЄДРПОУ 34575984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНДОРБУД» (58000, Мернівецька обл., м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Московської Олімпіади, 44-а, код ЄДРПОУ 31966555) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 181.461 (сто вісімдесят одну тисячу чотириста шістдесят одну) грн. 15 коп., 13.721 (тринадцять тисяч сімсот двадцять одну) грн. 42 коп. пені, 3% річних у розмірі 3.057 (три тисячі п'ятдесят сім) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3.964 (три тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 79 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНДОРБУД» (58000, Мернівецька обл., м. Чернівці, Першотравневий район, вул. Московської Олімпіади, 44-а, код ЄДРПОУ 31966555) судовий збір у сумі 43 (сорок три) грн. 42 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 162 від 03.10.2012 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2013.

Суддя Ониськів О.М.