Рішення

від 15.01.2013 по справі 5011-10/16544-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16544-2012 15.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Виробничо-комерційна фірма «Вилюта»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Лупульчук Л.М. (директор);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 15 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

16 листопада 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Вилюта» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (відповідач) заборгованості за договором поставки № 490/165 від 26 грудня 2011 року в сумі 13 209,28 грн. з них основного боргу - 12 901,76 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот одна гривня 76 копійок) та 3% річних - 307,52 грн. (триста сім гривень 52 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 490/165 від 26 грудня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

10 грудня 2012 року через канцелярію до суду від позивача надійшли додаткові документи по справі № 5011-10/16544-2012, які долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 15.01.2013р.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2011 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 490/165 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 87 030,00 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму - 25 000,00 грн. та частково повернув товар в розмірі - 39 128,24 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі - 12 901,76 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Судом встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 08.05.2012р. та 11.10.2012р. повторно звернувся до відповідача з вимогами щодо оплати заборгованості за Договором на суму 12 901,76 грн. (копії листів в справі). Позивач вказує, що суму заборгованості за Договором відповідач на його рахунок в повному обсязі не перерахував.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 26 грудня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 490/165 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору 27 грудня 2011 року позивач передав товар на загальну суму 87 030,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 812, 813, 815, 816, 817 та 818 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється протягом 30 (тридцяти) календарних днів починаючи з дати поставки.

З матеріалів слідує, що на суму 35 000,00 грн. Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар, а на суму - 39 128,24 грн. частково повернув товар, що підтверджується банківськими виписками від: 03.02.2012р., 24.02.2012р., 25.06.2012р. і 03.07.2012р. та видатковими накладними на повернення товару (копії документів в справі). При цьому, з матеріалів справи випливає, що грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. були перераховані відповідачем позивачу після надсилання Продавцем Покупцю листа № 28 від 08.05.2012р. щодо оплати боргу за Договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.11.2012р. та 10.12.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів оплати товару по Договору або доказів повернення товару у більшому розмірі, аніж слідує з матеріалів справи, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтовані є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 12 901,76 грн. з розрахунку: 87 030,00 грн. (загальні вартість товару) - 35 000,00 грн. (частково оплачений товар) - 39 128,24 грн. (частково повернений товар).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 8.1. Договору встановлено, що за невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання зобов'язань по цьому Договору винна сторона несе відповідальність згідно Договору та чинного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з останнього на користь позивача підлягає 307,52 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (ідентифікаційний код: 36148976, адреса: 01004, м. Київ, Печерський район, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, п/р 260083016473 в АБ «Національні інвестиції», МФО 300498), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Вилюта» (ідентифікаційний код: 24427588, адреса: 49127, м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, буд. 47, кв. 66, р/р 26009010151800 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 12 901,76 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот одна гривня 76 копійок), 3% річних - 307,52 грн. (триста сім гривень 52 копійки) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 5011-10/16544-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя О.В. Котков